78.Джерела естетичного виховання. Форми і методи естетичного виховання школярів.

естетичне виховання можна визначити як ціле¬спрямований і систематичний процес формування естетичного ставлення людини до реальної дійсності, умінь адекватно сприймати, правильно розуміти й оцінювати красу в природі, мистецтві і суспільстві, а також розвиток здібності ство¬рювати прекрасне, перетворювати світ за законами краси.Основні завдання естетичного виховання:— формування естетичних знань, суджень, оцінок особистості;— пробудження її естетичних почуттів, формування естетичних смаків і ідеалів;стимулювання естетичної діяльності і формування художніх творчих здібностей людини;формування інтелектуальної й емоційної чуйності особис¬тості по відношенню до об'єктів естетичного сприйняття;розвиток здатності помічати, виділяти й оцінювати пре-красне.Джерелами естетичного виховання є мистецтво, природа, наука, праця. Характеристика основних джерел естетичного виховання і визначення специфіки їх упливу на людину міститься в роботі І. Гончарова'.

Система естетичного виховання у школі охоплює навчаль¬ний процес, позакласні заняття, позанавчальну діяльність учнів у розмаїтті її форм.Роль естетичного виховання у розвитку сучасної людини без перебільшення висока. Адже сучасна освітня система, що стрімко розвивається в умовах інформаційно-технократичного суспільства, має високу потребу саме в художньо-естетичному вихованні

Шляхи та засоби естетичного виховання у навчальній діяльності:робота з основними естетичними категоріями ("прекрас¬не" і "потворне", "трагічне" і "комічне") та поняттями (симетрія, пропорційність, гармонія, форма, ритм);оцінка відповіді школярів за естетичними критеріями (по¬слідовність, виразність, образність, наявність особистісного ставлення);формування особистісного ставлення учнів до навчаль¬ного матеріалу, а через нього — до різних явищ дійсності; використання засобів мистецтва;активізація художньо-творчої діяльності учнів у процесі навчання (інсценування, драматизація, театралізація);створення емоційної ситуації (використання прийомів заці¬кавлення, апелювання до особистого досвіду школярів);пробудження образного мислення;вплив естетичної культури вчителя.Шляхи та засоби естетичного виховання в позаурочний час:поглиблення естетичних аспектів роботи гуртків і факуль-тативів;посилення естетичного аспекту трудової та соціальної діяльності (залучення школярів до участі в русі милосердя, рестав¬рації меморіальних місць, пам'яток старовини, робота в краєзнавчих пошукових експедиціях тощо);використання засобів народознавства і народної педагогі¬ки в естетичному вихованні школярів (діяльність Малих академій народних мистецтв, університетів народознавства, фольклорно-етнографічних дитячих колективів, вертепів, театралізоване втілення на шкільній сцені народних обрядів тощо);залучення учнів до колективних творчих справ естетич¬ного спрямування (концерти, літературно-художні конкурси, естафета мистецтв, театралізована гра "Турнір лицарів" та ін.);урізноманітнення форм їцдожньо-творчої діяльності шко¬лярів на основі поєднання традиції й інновації. Можливі форми організації: кінцівка пісень; концерт-'блискавка"; ляльковий теагр; театр-експромт; гра-імпровізація; літературно-художній конкурс; ху¬дожньо-літературний журнал; пам'ятник літературному герою; му-зична (театральна, літературна) вітальня; турнір знавців поезії; естафета улюблених занять; естафета-"ромашка"; музичний ринг; исчір пісні (поезії, музики); вечір казки; вечір творчого портрету; день гіюрчості; картинна галерея; веселий експрес тощо.вимоги-критерії:Утвердження цінності дитини як творчої особистості й невід'ємної органічної частки виховного простору.Наявність і якість естетичного ставлення суб'єктів вихо-нання до дійсності.Естетизація виховуючих відносин, краса педагогічної діїЕстетичний пошуково-дослідницький характер діяльності учителя й учня.Цілісне освоєння світу суб'єктами виховання у єдності наукового і художньо-образного пізнання.Оптимальне поєднання у виховному процесі основних видів діяльності: пізнавальної, ціннісно-орієнтаційної, спілкування, худож¬ньо творчої— в їх нерозривній єдності;Спрямованість школяра й учителя на саморозвиток, са-мондосконалення, уміння рефлексувати свою діяльність.Єдність зусиль усіх суб'єктів виховного простору (шко¬лярів, учителів, адміністрації школи, батьків, позашкільних організацій і т. д.) в естетичному вихованні школярів.