74. Завдання та зміст громадянського виховання. Шляхи здійснення громадянського виховання. Концепція громадянського виховання.

Громадянське виховання — формування громадянськості як інтегрованої якості особистості, що дає людині можливість відчувати себе морально, соціально, політично і юридично дієздатною та захищеною. Покликане воно виховувати у молодої людини високі моральні ідеали, почуття любові до своєї Батьківщини, потреби у служінні їй. Відомо, що основні риси громадянина формуються в молодому віці, під впливом загальнонародних, національних цінностей, у взаємодії особистості із суспільством, яке на кожному етапі представляють сім'я, школа, різноманітні колективи.Одним із критеріїв і результатів громадянського виховання є громадянськість особистості, яку складають моральна, політична та правова культура, почуття власної гідності, внутрішньої свободи і водночас вболівання за суспільні ідеали, за пріоритети держави, благо свого народу і його дружні взаємини у світовому співтоваристві.Виховання громадянина має бути спрямованим на розвиток патріотизму, національної самосвідомості, культури міжетнічних відносин, планетарної свідомості, правосвідомості, політичної культури, дбайливого ставлення до природи, моральності, культури поведінки особистості.Ефективність громадянського виховання залежить від спрямованості виховного процесу, форм і методів його організації. Провідна роль належить предметам соціально-гуманітарного циклу: історії, географії, природознавству, суспільствознавству, літературі, активним методам навчання, спрямованим на самостійний пошук, формування критичного мислення, ініціативи й творчості.Застосування форм і методів громадянського виховання покликане формувати в особистості когнітивні (лат. cognitio — знання, пізнання), нормативні та поведінкові норми, вміння міркувати, аналізувати, ставити питання, шукати власні відповіді, аналізувати проблеми, робити власні висновки, брати участь у громадському житті, набувати вмінь та навичок адаптації, захищати свої інтереси, поважати інтереси і права інших, самореалізовуватися тощо.

75. Мета, завдання і зміст трудового виховання у сучасній школі. Види праці в школі та форми організації трудових справ школярів.

У нових умовах суспільного розвитку України відбувається стрімка переорієнтація ціннісних орієнтирів у суспільстві,що відбивається у відповідних змінах на ринку праці. З огляду на це, виникла необхідність переорієнтації і оновлення сучасної системи трудового навчання учнів загальноосвітніх шкіл і разом з цим — визначення мети і завдань трудового виховання. Завдяки опорі на творчу продуктивну працю, освітня галузь позитивно впливає на інтелектуальний і духовний розвиток дітей, з погляду теорії діяльності, особливістю цієї освітньої галузі є тісне поєднання навчання з продуктивною працею. Всі знання, які здобувають учні, відразу ж знаходять застосування, а вся практична діяльність є суспільно корисною. Навчання, при якому теорія пов'язується з продуктивною працею, має якісно іншу загальноосвітню і виховну цінність. Такий зв'язок забезпечує розширення і закріплення знань, підтверджує їхню доцільність, забезпечує когнітивно-діяльнісний компонент виховання. Особливістю практичної діяльності школярів в освітній галузі є її продуктивний, а не тренувальний характер. Це позитивно впливає на мотиваційну основу навчання, дозволяє залучити до активної діяльності всіх без винятку учнів. Отже, завдання трудового виховання „полягає в підготовці школярів до майбутньої трудової виробничої і суспільно-корисної, навчальної і обслуговуючої діяльності, у професійному самовизначенні згідно з їхніми особистісними інтересами, потребами виробництва і ринку праці'". В цьому полягає загальноосвітній сенс освітньої галузіСучасна загальноосвітня школа передбачає такі види трудової діяльності школярів, як: 1) навчальна праця; 2) суспільно корисна праця; 3) самообслуговуюча праця; 4) продуктивна праця .З-поміж інших основним видом трудової діяльності школярів вважається їхня навчальна праця. К.Д. .Ушинський відзначав, що навчання — найскладніша праця, яка забезпечує формування особистості, надає їжу для розуму і душі, формує характер, розвиває І порчі здібності.Суспільно корисна праця, хоча і не спрямована безпосередньо на створення матеріальних цінностей, однак припускає участь школярів у справах, що приносить користь людям, тобто формує високі морально-соціальні мотиви і водночас приносить задоволення самим учням, викликає у них радість, сприяє позитивному ставленню до праці і людей праці, формуванню певних навичок праці.