69. Поняття про науковий світогляд, його характеристика. Роль знань у формуванні світогляду.

Науковий світогляд — найбільш загальна вища форма свідо-мості. Він дозволяє особистості правильно сприймати та усвідомлювати явища навколишнього життя, надавати їм об'єктивну оцінку. Світогляд є узагальненим і вищим рівнем ставлення особистості до навколишнього світу і дійовим регулятором її поведінки і діяльності. Він включає в себе й інтегрує соціальні, моральні та естетичні відно¬сини учнів і розглядається як визначальний фактор особистісного розвитку людини. У філософській енциклопедії світогляд трактується як „си¬стема поглядів людини на світ в цілому і на своє власне місце в цьому, розуміння і емоційна оцінка людиною смислу її діяльності і ролі людства, сукупність наукових, філософських, політич них, правових, моральних, релігійних, естетичних переконань та ідеалів людини.Головними структурними компонентами світогляду є наукові знання, погляди, переконання та ідеали людиниНаукові знання — обов'язковий компонент наукового світогляду. Погляди — це судження, умовивід людини, пов'язаний з тлумаченням тих чи інших природних або суспільних явищ, виявленням свого ставлення до цих явищ. переконання — це міцні, засвоєні на певних принципах, життєві позиції людини, "це те, що людина глибоко та емоційно пережила" і що вона готова відстоювати за будь-яких умов. ідеали особистості (від грецького ідеа — образ, уявлення, поняття) — це усві¬домлення найвищої досконалості, що стає метою діяльності, життєвим спрямуванням особистості.

70 Засоби формування і самовиховання наукового світогляду школярів. Структура наукового світогляду. Нові взаємовідносини школи і релігії.

.Оскільки світогляд досить складне поняття, що визначається як узагальнена система поглядів людини на світ в цілому і на своє власне місце в ньому, розуміння і емоційна оцінка людиною смислу її діяльності і ролі людства, сукупність наукових, філософських, політичних, правових, моральних, релігійних, естетичних переконань та ідеалів людини (за М.Д. Ярмаченком), тому його формування є процесом і результатом взаємодії трьох елементів: 1) об'єк¬тивних умов життєдіяльності особистості; 2) цілеспрямованого впливу дії соціальних інститутів, виховання; 3) самовиховання.Розвиток наукового світогляду відбувається у процесі вив¬чення основ природних, математичних, гуманітарних наук.Не менше значення для формування світогляду мають гу¬манітарні науки. Таким чином, у формуванні світогляду важливим є вивчення усіх навчальних дисциплін у школі.Формуючи науковий світогляд школярів, необхідно врахову¬вати висновок М.М. Скаткіна про те, що наукові знання стають скла¬довою світогляду лише тоді, коли:піддаються філософському осмисленню;відповідають інтересам особистості, оцінюються нею з точки зору реалізації її інтересів;підтверджуються життєвим досвідом;перетворюються в систему внутрішніх переконань і прин¬ципів особистого життя.

71. Основні напрями виховання в сучасній школі. Їх характеристика. Розвиток основних напрямів виховання у вітчизняній педагогіці (г.С. Сковорода, к.Д. Ушинський, а.С. Макаренко, в.О. Сухомлинський).

Григорій Савович Сковорода (1722-1794), людина повинна дійти до щастя через самопізнання. Праці Г. Сковороди відзначаються життєсмисловою орієнтацією. Він вважає, що існує три світи: світ великий — макрокосмос, світ малий — людина і світ символів. Головним у цій тріаді є людина. Цим мож¬на пояснити увагу Сковороди до проблем добра і зла, щастя, сенсу життя й т. ін. Його світогляд — це філософія життя, яка проголошує пріоритет духовно-морального начала як основи людини, суспільства, просякнута загальнолюдськими цінностями, ідеями любові, милосердя, співчуття.Антон Семенович Макаренко (1888-1939) наголосив на важливості світогляду для людини. За його словами: „Головне в житті не саме знання, а та гармонія, яка породжується, коли знання є ґрунтовним".Василю Олександровичу Сухомлинському (1918-1970) як педагогу близькою була проблема формування наукового світогляду. Він доводив, що досягти її вирішення можливо за умов взаємодії трьох факторів — інтелектуального, емоційного та дійово-практичного. Таким чином, поняття „світогляд" видозмінювалося разом зрозвитком суспільства, важливість його формування в особистості наголошувалася багатьма видатними людьми. Костянтин Дмит¬рович Ушинський (1824-1870), розробляючи вчення про народність виховання, відзначав, що кожен народ має свій особливий ідеал лю¬дини і вимагає від свого виховання відтворення цього ідеалу в окре¬мих особистостях. Головне місце в розвитку особистості відводив вихованню моральності. Моральні звички, їх формування вважав набагато важливішими, ніж розвиток розуму, бо вони роблять люди¬ну гуманною, чесною, скромною, слухняною, формують повагу до старших, відчуття власної гідності, почуття обов'язку, волю.