53. Поєднання вимогливості й поваги до особистості вихованця. Взаємозв'язок виховання і самовиховання.

Виховання здійснюється не саме по собі, а через інші чинни¬ки. Для розуміння сутності виховання вирішальне значення мають такі феномени, як "діяльність", "спілкування" і "відносини". У діяльності учень оволодіває знаннями і засобами створення мате¬ріальних і духовних цінностей, у ній розвивається індивідуальність школяра, його здібності й творчі сили. Тому організація особистісно і суспільно корисної, різнобічної діяльності є змістом методики ви¬ховного процесу, а вправи в особистісно й соціально значущій діяль¬ності — основою формування щасливої, життєздатної людини. Ви¬ховна діяльність мусить бути педагогічно керованою і особистісно спрямованою, як і педагогічне спілкування.Спілкування є породженням потреб виховної комунікації, інтеракції, соціальної перцепції, без чого формування виховуючих сто-сунків неможливе. Важливе значення при цьому мають установки, цінності, мотиви, інтереси кожного із суб'єктів.За допомогою діяльності і спілкування учень вступає у ба¬гатопланові міжособистісні відносини, передусім виховні, навчальні, моральні (симпатії, любові, турботи, піклування тощо), естетичні, економічні, взаємної залежності і взаємної відповідальності та інші. Завдання вчителя полягає у формуванні педагогічно доцільних, виховуючих відносин з кожним учнем, гуманних взаємин у дитячому колективі, свідомого ставлення школярів до оточуючої дійсності, критичних самовідносин.Отже, головним для розуміння суті виховання є феномен "відносини ". Вони формуються у процесі діяльності і спілкування, від їх багатства залежить дійсне духовне багатство людини.Тому завдання вчителя полягає у тому, щоб включити вихо¬ванця у якнайбільшу кількість відносин (у класі — як учня; у будь-якій спільноті дітей — як члена колективу (факультативу, гуртка, клубу і т. ін.); у секції — як спортсмена). З цією метою організо-вується суспільно корисна діяльність школярів, учням даються постійні і тимчасові доручення, організовуються гуртки, фа¬культативи, секції, інші об'єднання і спільноти дітей, функціо¬нують різні форми позакласної і позашкільної діяльності за інте¬ресами молоді. Відносини пронизують усі сфери життя, діяльність і спілкування учня. Вони впливають на його успіхи у навчально-виховній діяльності, місце і статус у колективі, громадян¬ське обличчя, на його зв'язок з іншими людьми і самооцінку. Тому, виявляючи сутність виховного процесу в школі, ми з повним правом можемо говорити про те, що в ньому на основі досвіду різноманіт¬них відносин відбувається формування всієї життєдіяльності моло¬дої людини і складаються її багатопланові ставлення до людей, світу, праці, знань, формуються інтереси, позиція й установки на все жит¬тя. Тому сутність виховання ми вбачаємо у пізнанні закономірнос-тей розвитку відносин дитини до людей, із зовнішнім світом і їх упли¬ву на особистість, що формується. Виховуючі відносини науково об-ґрунтовані нами як педагогічна категорія, до цього відносини тради-ційно вважалися прерогативою філософії і психології'. Це є вищим науковим рівнем у пізнанні сутності виховання.