44. Оцінювання в педагогічній діяльності педагогів-новаторів. Форми контролю та оцінки знань у зарубіжних шкільних системах.

В.О Сухомлинський особливо гостро виступав проти того щоб оцінка була засобом заохоченням . на його думку вона має визначати умінь учнів придавати їм радість . Не слід ловити учнів пізнані треба добиватись щоб вони пізнавали розуміли виконували роботу і потім ставити оцінку. Особливість контролю за Мотоловим В.Ф полягає у реалізації принципу поєднання постійного зовнішнього контролю за кодом засвоєння і його оцінювання із самостійним само освоєнням. Сутність його нововведення полягає у тому що він щоденно перевіряє і оцінює знання учнів за допомогою системи опорних символів різних форм усного опитування (голосне,тихе парне перевірка задач створена класиками) незадовільних оцінок він не ставе і оцінки відповіді на будь-яке питання ставить найпростіше як в наслідок всі учні мають 4 і 5 . Своєрідний підхід до проблеми оцінки навчальної роботи це Ш.О Амокосивілі. Він відмовився від бальної системи і замінив її змістовою оцінкою розгорнутими характеристиками учнів багатосторонньою оцінкою протягом уроку. Також М.П Щетинін За нової організації навчального процесу - у період занурення ( коли один предмет вивчається поспіль кілька днів) учні самі виконують навчально-тренувальну діяльність і контрольну оцінку, У нього практикується виставиння оцінок протягом навчального дня, Про оцінки учні дізнаються після уроку під час щоденного аналізу , такий аналіз стимулює учнів, кожен з них відчуває до себе постійну увагу, може порівнювати свої оцінки з оцінками товаришів!

45 Забезпечення цілісного педагогічного процесу в діяльності вчителя. Єдність і відмінність процесів навчання і виховання.

.Процес оволодіння знаннями, вміннями і навичками становить пізнавальну діяльність учнів, якою керує вчи¬тель. Роль керівника навчального процесу не обмежуєть¬ся поясненням нового навчального матеріалу. Головний зміст керівництва полягає в тому, що вчитель е насампе¬ред організатором і керівником пізнавальної діяльності уч¬нів, створює умови, за яких вони можуть найраціональніше і найпродуктивніше вчитися (навчальна дисципліна, психологічний клімат, чергування занять, нормування до¬машньої навчальної роботи, постановка перед учнями ме¬ти і завдання). Здійснюючи контроль за навчанням, він повинен бути готовий допомогти, коли в них виникають труднощі. Водночас учитель є вихователем, дбає про розу¬мовий, фізичний, духовний розвиток учнів. Щоб повноцінно здійснювати процес викладання, вчи¬тель має усвідомлювати загальну мету освіти і місце сво¬го предмета в її реалізації. Виходячи із загальної мети ви-ховання — формування всебічно і гармонійно розвиненої особистості, — він визначає загальну освітню, виховну і розвиваючу мету свого предмета і кожного уроку. Учитель повинен глибоко знати предмет на сучасному науковому рівні. А. Макаренко справедливо зауважив, що учні вибачать своїм учителям і суворість, і сухість, і на¬віть прискіпливість, проте не вибачать поганого знання своєї справи. Здійснення міжпредметних зв'язків у процесі навчан¬ня потребує від учителя певних знань із суміжних дисци¬плін. Учителю фізики не можна не знати періодичного за¬кону Д. Менделєєва, а вчителеві хімії — основ квантової механіки, учитель літератури не може обійтися без знан¬ня історії, а викладач історії — без знання географії. Особ¬лива роль належить методичній підготовці вчителя. Адже недостатньо мати знання зі свого предмета, треба вміти зробити їх надбанням учнів. Оскільки у процесі навчання реалізуються його виховна і розвиваюча функції, вчитель повинен мати добру психолого-педагогічну підготовку, знати методику організації виховної роботи. Для успішного виконання функції викладання вчитель повинен добре знати особливості учнів. Це є запорукою управління їх пізнавальною діяльністю (учитель може пра-вильно обрати тон і стиль спілкування з учнями, управля¬ти увагою, як своєю, так і вихованців, знаходити потріб¬ний темп навчально-пізнавальної діяльності тощо). Діяльність учителя в процесі викладання охоплює пла¬нування діяльності (тематичне й поурочне); організацію навчальної роботи; організацію діяльності, стимулювання активності учнів; здійснення поточного контролю за нав¬чальним процесом, його регулювання, коригування. У цій справі, безумовно, не обійтися без аналізу результатів своєї діяльності.