4. Виокремлення педагогіки у самостійну галузь наукових знань.Педагогічна концепція я. А. Коменського.

Розвиток матеріальної і духовної культури суспільства зумовлював необхідність появи нової педагогічної системи формувався ідеал нової особистості-людина що спроможна вирішувати реальні завдання і водночас сприймати і осмислювати навколишній світ. Необхідна була систематизація , структурування педагогічних знань, які до цього існували у вигляді народного досвіду виховання і навчання окремих педагогічних ідей. Особливого розвиту культурні наукової. думки соц.-економ. Чинників зумовило розвиток педагогіки від примітивних спостережень за фактами до вироблення наукової теорії виховання і навчання, розкриття законів і принципів формування особистості. Поява наукової теорії повязується з Я.А Коменський. Я.А.Коменський (1592-1670) основоположник науки – геній чеського народу – великий словянський педагог. Його теорія виникла на основі діяльності братських шкіл. Він перший обґрунтував людину як вище творіння Бога, а мета її життя духовне самовдосконалення. Метою Коменського була загальна освіта: «учіть всех, учіть всему, легко і основательно». Він намагався обґрунтувати мету і засоби освітнього процесу прагнув створити велику дидактику, тобто розробити питання не тільки викладання а й формування особистості. Педагогічна концепція була частиною його плану влаштування людського суспільства на засадах істини добра краси і гармонії. Свої погляди на перетворення суспільних відносин досконалення існуючого суспільства мислитель виклав у праці «загальна порада про впраплення справ людських. Умовою загального вдосконалення вважає вправленя в трьох галузях : освіті релігії та політиці. Центральним була освіта.Зміст виховання педагог окреслював розумовим вихованням (пізнання себе і навколишнього світу), моральним нихованням (володіння собою), релігійним вихованням (віра в Бога). Гуманізм педагогіки Я.А. Коменського позначився на його думках про методи виховання: педагог називає особистий приклад, повчання, вправи, змагання, заохочення. Рішуче заперечуючи тілесні покарання й погані успіхи в навчанні, він допускає їх у тих випадках, коли учні навмисно і систематично порушували релігійні канони і традиції, традиції моральні заповіді. Проте це була була крайня і найжорсткіша міра покарання. Я.А. Коменський уперше вчив учителів навчати. Він був переконаний, що «із кожної дитини можна зробити людину», якщо школа буде «майстернею гуманності, людяності». Його назвали «вчителем учителів», як пізніше А. Дістервега — «вчителем німецьких учителів», К.Д. Ушинського — «вчителем українських і російських учителів». Як бачимо, в кожній країні був свій Коменський.Слід визнати, що Я.А. Коменський надзвичайно сучасний педагог-мислитель. Він стояв біля витоків автономізації педагогіки як окремої науки. Йому належить заслуга привнесення в педагогічну думку кардинально нових ідей, які після цього педагогічна наука розробляла століттями. Я.А. Коменський створив струнку систему загальної освіти. Він порушив питання про відповідність ступенів освіти вікові людини, про загальнодержавну школу, про навчання рідною мовою, про поєднання гуманітарної та науково-технічної освіти.За своїми поглядами, демократичними і гуманістичними переконаннями, за здійсненими проектами й тими, що ще й нині існують як ідеал, Я.А. Коменський стояв далеко попереду сво(ї епохи. Власне тому він близький і зрозумілий нам сьогодні.Я.А. Коменський висунув ідею материнської школи і розробив посібник дошкільного виховання «Материнська школа». У кожному населеному пункті для дітей 6-12років були створені школи рідної мови. Для найобдарованіших юнаків 12-18р. були створені латинські школи або гімназії. Для людей змужнілого віку 18-24р. у великих містах повинні бути академії де вивчають медицину, юридичну богословському фак. 5.На сучасному етапі головна мета виховання вищн. в нац. доктрині освіти (набуття молодим поколінням соц. досвіду успадкування надбань українського народу досягнення висткої культури формування особистісних рис громадянина україни, розвиток духовної, фізичної досконалості моральної художньо-етичної, трудової екологічної культури).Чинниками досягнення мети виховання є:1 збоку вчителя повага до кожної особистості дитини2 віра в себе і дитину3 увага до дитини у спілкуванні4 фізіологізм у роботі5 опора на позитивне у дитині6 педагогічний такт 7 закріплення у дитині позитивного і формуванні в них нових рис8 не порівнювати дітей. Для досягнення всебічного і гармонійного розвитку особистості необхідно класному керівнику при плануванні виховної роботи проводити різні заходи для того щоб забезпечити:Формування світогляду дітейМоральне вихованняЕстетичне вихованняПравовеЕкологічнеФізичнеТрудове виховання.

Вперше обгрунтував класно-урочну систему:

1) розпочинати навчання в школах щороку у той самий день

2) розподіляти навч матеріал за роками

3) одночасно навчати певну кількість учнів і перводити їх з одного класу до іншого

4) навчальний рік розбив на чвірті

5) увів канікули.

Твори: «Велика дидактика», «Материнська школа».