9.Соціальне виховання у системі м.Монтессорі.

Монтессорі вважала, що об'єднання дітей за віковою ознакою неприродно і непродуктивно для спільної діяльності. У її дитячих садках і школах формуються групи включають дітей з різницею у віці в три роки (наприклад, група дітей 3, 4 і 5-го років життя). Змішані вікові групи сприяють розвитку рольової дистанції, що благотворно позначається на моральному розвитку дітей. Серед дітей розвивається природна система взаємодопомоги: молодші можуть попросити допомоги у старших дітей (тим самим не завжди у скрутній для дитини ситуації потрібна допомога педагога). Вони наслідують діяльності старших і переймають у них зразки поведінки. Старші діти, показуючи роботу з матеріалом молодшим абовідповідаючи на їхні запитання, самі краще засвоюють суть справи, привчаються надавати допомогу, піклуватися про інших.

У подібних групах, як і в багатодітній сім'ї, природніше формуються і розвиваються соціальні навички, робота з матеріалами більш старших дітей стає потужним джерелом інтересу і мотивації такої роботи для молодших. Учитель у цьому випадку звільняється від додаткових зусиль, спрямованих на збудження інтересу до матеріалу, на активізацію дітей до діяльності. У психологічному плані важливо та обставина, що в різновікової групи немає підстав для порівняння дітей один з одним, що регулярно відбувається у звичайній школі, коли начебто однакові діти за засвоєння одного і того ж матеріалу отримують різні оцінки. Відсутня тому привід для формування і розвитку комплексу неповноцінності ("У мене не виходить, тому що я ще маленький, виросту - навчуся"). Оцінювання дитини здійснюється виключно в особистісному, а не нормативному плані (тобто не в порівнянні один з одним і з шкільною програмою, а в порівнянні з власними попередніми досягненнями), що узгоджується з вимогами гуманної педагогіки.

10.Технологія фізичного виховання м.Єфименка.

спрямована на розвиток і оздоровлення дітей. Її автор, український педагог-новатор Микола Єфименко вивчав цю проблему протягом двадцяти років.

Суть технології. Проведення фізкультурних занять у формі ігрових дійств. Форма фізичної активності дітей – горизонтальний пластичний балет (“пластик-шоу”), що поєднує музичність, хореографічність, естетичність дійства. Його скорочені програми використовують як фізкультурні хвилинки, паузи, а також як розваги і свята. Ігрова взаємодія з дітьми реалізується в рамках ігрової теми як великої тематичної гри (макрогри), що триває протягом одного чи кількох занять. Спільна мета та сюжетна лінія містить кілька міні-ігор, ігор-вправ.

Система М.М.Єфименка розкривається у 10 заповідях:

1. Дотримуйся логіки природи (за «2. Руховий розвиток дошкільників повинен відбуватися за розвивальною спіраллю.

3. Так звані загально-розвивальні вправи — це випадкове, безлике «рукомахання», підбирати підготовчу частину заняття слід відповідно до еволюційної гімнастики.

4. Розподіл занять на три частини повинен бути не формальним, а фізіологічним за своєю суттю (спочатку розминка, потім основне навантаження і на завершення - заспокійливі вправи).

5. «Театр фізичного виховання дошкільників»: граючи — оздоровляти, граючи — виховувати, граючи — розвивати, граючи — навчати.

6. Фізичне виховання повинне заряджати дітей позитивною, світлою енергією задоволення, не слід гнатися за високою моторною щільністю.

7. Руховий портрет дошкільника «малює» методика ігрового.

8. Створюй тренажери сам.

9. Здоров'я здорових вимагає профілактики й корекції (до яких у першу чергу слід віднести корекцію порушень постави, плоскостопості і положень кінцівок, регулювання м'язового тонусу, оптимізацію рухів у суглобах, корекцію діяльності серцево-судинної і дихальної систем, вдосконалювання

10. Через рух і гру – до виховання людини майбутнього (фізичне виховання як основний напрям загального розвитку дитини, що включає у себе психічну, інтелектуальну, емоційну та інші сфери).