Інтерпретатор команд, утиліти, інструментальні засоби ms dos. Структура диска
Командний процесор, іноді називається процесором консольних команд, призначений для підтримки користувацького інтерфейсу DOS. Він являє собою звичайний файл COMMAND.COM і розташовується на системному диску в будь- якому місці простору, виділеному під файли. Командний процесор складається з двох модулів - резидентного і транзитного.
Резидентний модуль зберігається в оперативній пам'яті постійно після завантаження операційної системи.Транзитний модуль може витіснятися з оперативної пам'яті на диск прикладною програмою, якщо їй для роботи не вистачає пам'яті. Після закінчення роботи такої програми транзитний модуль знову відновлюється на колишнім місці оперативної пам'яті шляхом зчитування його з диска. Основні функції командного процесора в процесі нормальної роботи комп'ютера:
• прийомі й аналізі команд, уведених із клавіатури або з командного файлу;
• виконанні внутрішніх команд;
• завантаженні програм у пам'ять для виконання;
• обробці переривань по завершенні задачі.
Основна функція командного процесора на етапі завантаження – це виконання файлу автоналагодження AUTOEXEC.BAT.
Утиліти - обслуговуючі програми, що надають користувачеві сервісні послуги.
Інструментальні засоби DOS:
система програмування MS DOS QBASIC;
текстовий редактор MS DOS EDITOR, що забезпечує підготовку текстових документів і текстів вихідних програм;
укладальник DEBUG для тестування й відлагодження файлів, що виконуються.
Розміщення операційної системи на диску
Операційна система MS DOS постійно зберігається на твердому диску. Крім цього повинна існувати її резервна копія на гнучкому диску, що називається системним. Системний диск - диск, де зберігаються основні модулі операційної системи і сервісні програми (команди), що розширюють її можливості.
У структурі 3,5" системного диска, що складається з 2847 секторів, виділяється:
• системна область обсягом 77 Кбайт для двох модулів IO.SYS і MSDOS.SYS;
• область користувача, де буде знаходитися файл COMMAND.COM – 55 Кбайт.
• 18 секторів (з 1-го по 18-й) відведені для основної і дублюючої таблиць розміщення файлів FAT (File Allocations Table), у яких зберігаються номери кластерів, виділених під кожен файл;
• 14 секторів (з 19-го по 32-й) займає головний каталог;
• починаючи з 33-го сектора, розташовуються два модулі операційної системи IO.SYS і MSDOS.SYS;
• командний процесор COMMAND.COM поряд з іншими програмами розташовується в області користувача.
Структура диска з прикладними програмами (6ез операційної системи) цілком збігається по 32-й сектор включно зі структурою системного диска. Починаючи з 33-го сектора, розташовується область користувача, де зберігаються прикладні програми.
Адресний простір пк в ос ms dos. Типи пам’яті.
Адресний простір пам'яті - це область адрес пам'яті, що розподіляє між окремими програмними модулями ОС й даними. Адресний простір розподіляється також між відеопам'яттю, пам'яттю BІOS, блоком інформації захищеного режиму роботи й т.д.
Запам’ятовуючі пристрої, або пам’ять ПК, поділяються на три групи:
– оперативна пам’ять, або оперативний запам’ятовуючий пристрій (ОПЗ);
– постійна пам’ять, або постійний запам’ятовуючий пристрій (ПЗП);
– зовнішня пам’ять, або зовнішні запам’ятовуючі пристрої (ЗЗП).
Виділяють такі види внутрішньої пам'яті:
оперативна. У ній розміщ. програми для виконання і дані для роботи програм, які використ. мікропроцесором. Вона володіє великою швидкодією і є енергозалежною. Позначається RAM - Random Access Memory-пам'ять з довільним доступом;
кеш-пам'ять (caсhe - сховок). Вона служить буфером між RAM і мікропроцесором і дозволяє збільш. швидкість виконання операцій, тому що є надшвидкодіючою. У ній поміщаються дані, які процесор отримав і буде використ. в найближчі такти своєї роботи. Ця пам'ять зберігає копії найбільш часто використовуваних ділянок RAM. При звертанні мікропроцесора до пам'яті спочатку шукаються дані в кеш-пам'яті, а потім, якщо залишається необхідність, в оперативній пам'яті;
постійна пам'ять - BIOS (Basic Input-Output System). У неї дані занесені при виготовленні комп'ютера. Позначається ROM - Read Only Memory. Зберігає: програми для перевірки обладнання при завантаженні операційної системи; програми початку завантаження операційної системи; програми з виконання базових функцій з обслуговування пристроїв комп'ютера; програму настройки конфігурації комп'ютера - Setup. Дозволяє встановити характеристики: типи відеоконтролера, жорстких дисків і дисководів для дискет, режими роботи з RAM, запит пароля при завантаженні і т.д;
напівпостійна пам'ять - CMOS (Complementary Metal-Oxide Semiconductor). Зберігає параметри конфігурації комп'ютера. Володіє низьким енергоспоживанням, тому не змінюється при виключенні комп'ютера, тому що живиться від акумулятора;
відеопам'ять. Викор. для зберігання відеозобр., що виводиться на екран. Входить до складу відеоконтролера.
В силу особливостей ОС MS DOS безпосередньо адресуються тільки перші 1024К пам'яті, доступ до решти адресами здійсн. засобами спец. програм, які називаються драйверами. Їх підключення виконується у файлі конфігурації config.sys в реченні device.
При зверненні до елементів пам'яті ОС використовує не абсолютну адресу, наприклад, 2245653, а сегментовану.
У найпростішому випадку для освіти сегментованої адреси весь адресний простір ділиться на блоки - сегменти - розміром 16Б, які нумеруються чотиризначними шістнадцятковим числами від 000 016 до FFFF16. Тоді всередині сегмента кожен байт як елемент пам'яті характеризується зміщенням - відступ в байтах від початку сегменту. В результаті кожна абсолютна адреса представляється парою сегмент: зміщення.
11. Утиліти обслуговування файлової системи. Драйвери пристроїв MS DOS.
До УОС відносяться всі види сервісних програм, такі як утиліти для: дефрагментації, перевірки і виправленню структури розділів жорсткого диска, виправленню системних помилок, тонкого налаштуванню системи і т. д..
Основні типи УОС
Дефрагментатори перевіряють міру фрагментації файлів і вільного простору на доступних системі розділах логічних накопичувачів, усувають (знижують) її — дефрагментують, а також можуть переміщувати файли для розташування в порядку, що забезпечує оптимальний час доступу (мінімальне — для часто використовуваних файлів за рахунок більшого — для рідко використовуваних).
Утиліти з контролю помилок і пошкоджень структури розділів та SMART-ревізори. Ці утиліти перевіряють на наявність помилок файлову систему, і пристрій зберігання даних (жорсткий диск, пристрій на основі Flash-пам'яті, дискету). Також можуть звертатися до SMART-модулю жорсткого диска для контролю його службової інформації.
Драйвер - програма, що розширює можливості операційної системи.
Драйвер пристрою - програма операційної системи для керування роботою периферійних пристроїв: дисководами, дисплеєм, клавіатурою, принтером, маніпулятором "миша" й ін. Драйвер пристрою повинен враховувати специфіку роботи зовнішнього пристрою, усі тонкості його функціонування. Тому кожному пристроєві повинен відповідати свій драйвер.
Функції драйвера пристрою полягають у наступному:
• прийом і обробка запиту (керуючого сигналу), що надходить до даного периферійного пристрою;
• перетворення запиту про необхідність зв'язку з цим пристроєм у серію команд керування їм, з урахуванням усіх деталей конструкції й особливостей його роботи;
• обробка сигналу переривання, що надходить від відповідного цьому драйверові периферійного пристрою
Драйвери можуть бути або стандартними або завантажувальними.
Стандартні (внутрішні) драйвери - це програми, що знаходяться усередині BIOS або його модуля розширення ЕМ BIOS і служать для керування зовнішніми пристроями, що входять у стандартний комплект постачання персонального комп'ютера. Ці драйвери підключаються до системи автоматично після переходу комп'ютера в нормальний робочий стан.
Завантажувані (зовнішні, установлювані) драйвери - це програми, що зберігаються на диску і призначені для керування зовнішніми пристроями, другі відрізняються від стандартних або по своїх технічних параметрах, або особливими режимами експлуатації. Завантажувальні драйвери, підключаються до системи тільки тоді, коли вони зазначені у файлі конфігурації CONFIG.SYS. Можливість використання драйверів, що завантажуються, полегшує адаптацію операційної системи до нових зовнішніх пристроїв.