
- •1.Конституційні засади державної служби в Україні
- •2. Загальна характеристика чинного законодавства про державну службу в Україні.
- •Державна служба як інститут служіння інтересам народу, суспільству, державі.
- •Державна служба як галузь законодавства.
- •Державна служба як правовий інститут адміністративного права.
- •6.Визначення та ознаки державної служби, їх характеристика
- •Основні напрями реформування державної служби в Україні.
- •8. Функції державної служби: визначення, види, характеристика.
- •Конституційно-правові принципи державної служби
- •Організаційно-функціональні принципи державної служби.
- •Правові засади служби в органах місцевого самоврядування
- •Поняття та ознаки служби в органах місцевого самоврядування.
- •13. Принципи служби в органах місцевого самоврядування
- •14. Загальна характеристика проходження служби в органах місцевого самоврядування.
- •15.Підстави припинення служби в органах місцевого самоврядування.
- •16.Загальна характеристика військової державної служби.
- •17.Особливості державної служби в органах законодавчої, виконавчої, судової влади.
- •18.Поняття і види державних службовців.
- •24. Службовий обов'язок і особиста відповідальність державного службовця.
- •25. Професіоналізм та компетентність державного службовця.
- •26. Обмеження, пов’язані з прийняттям на державну службу
- •27. Адміністративна відповідальність державних службовців.
- •28. Дисциплінарна відповідальність державних службовців.
- •29. Матеріальна відповідальність державних службовців.
- •30. Спосіб заміщення вакантної посади державного службовця.
- •31. Поняття та принципи атестації державного службовця
- •Поняття і правова природа дисциплінарного провадження.
- •Принципи дисциплінарного провадження та їхня характеристика.
- •Система органів управління державною службою.
- •Правовий статус Головного управління державної служби України.
- •Державний контроль у сфері державної служби.
- •Етичні вимоги до державних службовців.
- •Особливості державної (публічної) служби в сша.
- •Особливості державної (публічної) служби в країнах Західної Європи.
- •Теорії формування еліт. Сутність понять «Адміністративна еліта», «Управлінська еліта» та «Політичні еліта».
- •Особливості функціонування патронатної державної служби.
- •Державна кадрова політика та її принципи.
- •Основні положення Стратегії державної кадрової політики на 2012-2020 роки.
- •Кадрові процеси у державній службі.
- •Методичні рекомендації з розроблення профілів професійної компетентності посад
- •Місія, цілі діяльності та структура центру адаптації державної служби до стандартів Європейського Союзу.
- •Європейські інструменти підтримки розвитку державної служби в Україні.
- •Кадровий резерв у сфері державної служби.
- •Нормативно-правова база профспілкової діяльності у сфері державної служби.
- •Хабар та хабарництво, форми надання хабарів. Відповідальність за одержання хабарів.
- •Національна Стратегія боротьби з корупцією.
- •Особова справа державного службовця: основні вимоги та порядок ведення.
- •Дипломатична служба та її специфіка.
- •55.Класифікація посад на державній службі.
- •56. Особливості проходження державної служби в органах законодавчої влади.
- •57. Бюрократія та бюрократизм як атрибут державної служби.
- •58. Атестація посадових осіб місцевого самоврядування.
- •59. Види державної служби. Ознаки, відмінності та специфіка.
- •60. Врегулювання конфлікту інтересів. Компетенційні спори у сфері державної служби.
8. Функції державної служби: визначення, види, характеристика.
Функції державної служби — це основні напрями діяльності державної служби щодо її кадрового, нормативно-правового та наукового забезпечення, а також забезпечення реалізації загальних напрямів політики у сфері державної служби.
Функції державної служби можна поділити на основні та специфічні. У свою чергу, основні й специфічні функції поділяються на загальні, спеціальні та допоміжні.
Основні функції державної служби — це загальні, типові, такі, що характерні для всіх управлінських зв’язків, такі, що забезпечують досягнення узгодженості та впорядкованості у сфері державного управління, такі, що визначають взаємодію між суб’єктами та об’єктами управління.
інформаційне забезпечення діяльності органів державної влади, тобто збирання, отримання, опрацювання та аналіз інформації, потрібної для здійснення державно-управлінської діяльності;
прогнозування цілей та моделювання розвитку механізму держави, державного апарату, державної служби, органів державної влади, стандартів державного управління;
прогнозування, тобто науково обґрунтоване передбачення цілей у розвитку та в результаті будь-яких подій чи процесів
планування як визначення напрямів, темпів, кількісних і якісних показників тих чи інших процесів у системі державного управління
організація як формування системи державної служби на базі встановлених цілей, принципів і підходів до цього процесу, визначення структури керуючої й керованої систем у державній службі, визначення їхньої компетенції
керівництво — встановлення правил, нормативів, напрямів діяльності та окремих дій органів державної влади, керованих об’єктів;
координація — погодження діяльності різних структур державного механізму для досягнення загальних цілей і завдань держави;
розпорядництво, тобто оперативне регулювання режиму належної державної діяльності; у вузькому значенні — це поточні вказівки керівними державними службовцями;
контроль — визначення відповідності чи невідповідності фактичного стану державної служби, її структури та конкретних дій державних службовців потребам соціально-економічного розвитку держави;
облік — фіксація та аналіз інформації щодо повноважень і переліку органів державної влади, державних управлінських рішень, реєстру посад державних службовців, кадрового складу державної служби, результатів реалізації державно-службових відносин тощо.
Однією з найважливіших функцій державної служби, що виникла з прийняттям Конституції України, яка встановила багатопартійну систему в Україні, є політична функція.
Головні загальні функції державної служби, за Концепцією проведення в Україні адміністративної реформи, такі:
забезпечення реалізації державної політики в управлінні суспільними процесами;
залучення до державної служби та утримання на ній найбільш компетентних і відданих справі кадрів;
побудова кар’єри та просування по службі на основі особистих якостей, заслуг і результатів роботи державних службовців;
професійна підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації персоналу державної служби;
здійснення ефективного управління державною службою;
забезпечення зв’язків з громадськістю.
інформування громадськості про діяльність органів державної влади, місцевого самоврядування та державних службовців;
контроль за дотриманням законодавства про державну службу та діяльністю її персоналу.
Специфічні загальні функції державної служби, з одного боку, торкаються діяльності персоналу органів державної влади, пов’язаної зі здійсненням державного примусу у сфері підтримання правопорядку, громадського порядку, проведення податкової політики тощо, а з іншого — можуть розглядатися як регулятивний чи інший організаційний вплив (діяльність), який передбачає обмежене й доцільне втручання у сферу економіки та соціально-культурного будівництва, де нерідко об’єкти управління не належать державі й мають значну самостійність у виборі рішень і їх реалізації.
Допоміжні функції державної служби — це обслуговування діяльності державних організацій у межах основних та специфічних загальних і спеціальних функцій. Це — діловодство, юридичне обслуговування, матеріально-технічне забезпечення тощо.
Спеціальні функції державної служби відбивають особливості об’єкта управління (наприклад, методичне, технічне керівництво, спеціальний державний нагляд). Спеціальні функції можуть доповнити загальні функції, де їх недостатньо. Так, спеціальна функція вивчення суспільної думки доповнює такі функції, як інформаційне забезпечення, прогнозування, планування, організація управління.
Перелік спеціальних функцій державної служби визначити досить важко, оскільки орган державної влади має багато напрямів діяльності, яка забезпечує виконання основних завдань цього органу. До спеціальних функцій державної служби можна віднести:
розробку та введення нормативів чисельності матеріальних, фінансових і трудових витрат органів державної влади;
обґрунтування фінансових та інших матеріальних витрат на утримання персоналу органу;
вироблення критеріїв оцінки ефективності діяльності державних службовців;
розробку нормативних правових актів, які визначають державно-службові відносини чи інші правовідносини в органах державної влади із спеціальним статусом.