18.Поняття і види державних службовців.

Державний службовець - це особа, яка здійснює професійну діяльність, займаючи посади в державних органах та їх апараті, щодо практичного виконання завдань і функцій держави і отримує заробітну плату за рахунок державних коштів.

Види державних службовців залежно від:

- Розподілу державної влади - державні службовці органів законодавчої, виконавчої та судової влади;

- Характеру державної служби - цивільні та спеціалізовані державні службовці;

- Обсягу посадових обов'язків - посадові особи і особи , які не є посадовими.

Залежно від характеру повноважень, що визначають роль і ступінь участі державних службовців у здійсненні державно-владних функцій, вони поділяються на керівників, спеціалістів і виконавців.

Керівник - це державний службовець, який приймає правові рішення щодо особистих справ підлеглого йому державного службовця

Спеціаліст - це державний службовець, який має необхідну професійну освіту та сприяє виконанню завдань і функцій державного органу в межах займаної державної посади.

Виконавці - це службовці, службова діяльність яких не пов'язана з діями, що тягнуть юридичні наслідки або що впливають на зміст рішень державного органу

Згідно з адміністративно-правовим розподіленням державні службовці традиційно розглядаються з погляду юридичної класифікації, яка поділяє їх на:

— представників влади;— посадових осіб; — допоміжно-технічний або обслуговуючий персонал.

Для управлінських цілей частіше за все використовується функціональна класифікація, згідно з якою прийнято виділяти три категорії працівників:керівників: вищої ланки;середньої ланки;низової ланки.спеціалістів:

особи, які приймають і виконують управлінські рішення в рамках функціональних обов'язків у сфері зовнішнього управління;

особи, зайняті переважно або виключно оперуванням інформацією, підготовкою управлінських рішень і перевіркою їх виконання;

спеціалісти у вузькому розумінні цього слова, наприклад, особи, які виконують машинну обробку інформації, експерти тощо.

допоміжний склад.

Існує класифікація державних службовців також за видами служби, на якій вни перебувають:

звичайна (цивільна) служба;спеціальна (мілітаризована) служба

19. Політичний діяч — людина, яка професійно займається політичною діяльністю, обіймає чи прагне до певної громадської посади. Як правило, нині політиків обирає електорат; на відміну від політиків, чиновників призначають.Це людина, яка вступивши до певної партії і далі розвиває свою політичну діяльність Державними службовцями є особи, на яких покладається безпосереднє виконання функцій держави на відповідній території, у конкретній галузі державного управління.

Державний службовець (в Україні) — громадянин України, який займає посаду державної служби в державному органі, органі влади Автономної Республіки Крим або їх апараті, одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету, крім випадків, визначених законом, та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов'язані з реалізацією завдань та виконанням функцій державного органу або органу влади Автономної Республіки Крим

20. Поняття та правовий статус правової особи Поняття посадової особи розглядають у трьох основних аспектах: у державно-правовому, адміністративно-правовому і кримінально-правовому. У державно-правовому аспекті посадових осіб розглядають як виконавців завдань держави, тобто йдеться лише про посадових осіб державної служби. Посадова особа перебуває в державно-службових відносинах, що виникають між особою і державою на підставі адміністративного акта. Змістом державно-службових відносин є здійснення службових обов'язків та прав у процесі проходження державної служби.

З адміністративно-правової точки зору посадову особу розглядають як учасника управлінського процесу, наділеного спеціальними службовими повноваженнями. Із цього приводу Ю.М. Старилов зазначив, що ними виступають особливі владні організаційно-розпорядчі повноваження і право виступати представником влади [4, 315]. Але автор обмежується лише посадовими особами державних органів, які є представниками влади. Проте посадова особа завжди наділена організаційно-розпорядчими повноваженнями, що й забезпечує управління відповідною організаційною структурою. З особливістю правового статусу посадових осіб пов'язаний особливий порядок кримінальної відповідальності, що дає підстави охарактеризувати цю категорію службовців з кримінально-правової точки зору. Ця категорія службовців несе підвищену відповідальність за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, а також за організацію діяльності осіб, які перебувають у службовій підлеглості.

Поєднуючи юридичний критерій і матеріальні ознаки, деякі науковці визначають, що до посадових осіб належать особи, які:

- по-перше, знаходяться на службі в державних чи громадських установах, підприємствах, організаціях;

- по-друге, виконують організаційні й адміністративно-управлінські функції;

- по-третє, уповноважені здійснювати дії, у результаті яких можуть наступати певні правові насл

21. Загальна характеристика прав державних службовців.( ще доповнення в питанні 24) Правовий статус державного службовця — це зміст (суть) державно-службових правовідносин. Він розкривається через встановлення обов'язків, прав, обмежень та відповідальності. Обов'язки характеризують суть його службової діяльності, оскільки держава приймає громадянина на службу, головним чином, з метою покладення на нього відповідних посадових обов'язків. До загальних обов'язків державних службовців належать: дотримання Конституції України, реалізація законів та підзаконних нормативно-правових актів, забезпечення ефективної роботи та сумлінне виконання завдань і функцій державних органів, своєчасне і точне виконання рішень державних органів та посадових осіб.

Конкретні службові обов'язки визначаються на основі типових кваліфікаційних характеристик і відображаються в посадових положеннях та інструкціях.

З посадовими обов'язками тісно пов'язані права, які надаються державному службовцю для виконання службових обов'язків. Права можна поділити на три групи:

1) права, які забезпечують усвідомлення державним службовцем свого правового статусу і його правового захисту (право на ознайомлення з документами, які стосуються посади державної служби, умовами просування по службі; право на проведення службового розслідування тощо);

2) права, які сприяють безпосередньому виконанню посадових обов'язків (право на отримання в установленому порядку інформації та матеріалів, необхідних для виконання посадових обов'язків, право на підвищення кваліфікації);

3) права, що сприяють посиленню службової активності державного службовця та забезпеченню соціального захисту (участь за власною ініціативою в конкурсі на заміщення вакантної посади, право на просування по службі, право на щорічну оплачувану відпустку, право на пенсію).

До правового статусу державного службовця також входять норми, які встановлюють певні обмеження, що пов'язані з прийняттям на державну службу та проходженням державної служби. Щодо прийняття на державну службу, то не можуть бути призначені на посади особи, які: визнані у встановленому порядку недієздатними; мають судимість, що є несумісним із обійманням посади; у разі прийняття на службу будуть безпосередньо підпорядковані або підлеглі особам, які є їх близькими родичами чи свояками.

Серед широкого спектру основних прав державних службовців слід відзначити такі як право на повагу особистої гідності, право на соціальний і правовий захист, право на просування по службі з урахуванням кваліфікації та здібностей, сумлінного виконання службових обов'язків, право приймати рішення в межах своїх повноважень тощо.

Надаючи всім громадянам України рівне право доступу на державну службу, законодавець разом з тим встановлює коло обмежень, пов'язаних із прийняттям на державну службу та проходженням державної служби. 22. Політичні та соціально-майнові права державних службовців. Майнова відповідальність

Майнова та моральна шкода, завдана фізичним або юридичним особам незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю державного службовця під час здійснення ним своїх повноважень, відшкодовується за рахунок держави.

Держава в особі суб'єкта призначення має право зворотної вимоги (регресу) до винного державного службовця у розмірі та порядку, визначених законом[1 Політичні права

Державні службовці не мають права брати участь у політичних акціях. У разі висування кандидатами в народні депутати України чи депутати органів місцевого самоврядування їм має надаватися відпустка за свій рахунок на весь термін виборної кампанії. Вони не мають права проводити політичні агітації( за що можуть бути притягненні до відповідальності

Соціальні правва: пільги

23.Обов'язки державних службовцівідки [1, 48]. Стаття 10. Основні обов'язки державних службовців

Основними обов'язками державних службовців є:

додержання Конституції України та інших актів законодавства України;

забезпечення ефективної роботи та виконання завдань державних органів відповідно до їх компетенції;

недопущення порушень прав і свобод людини та громадянина;

безпосереднє виконання покладених на них службових обов'язків, своєчасне і точне виконання рішень державних органів чи посадових осіб, розпоряджень і вказівок своїх керівників;

збереження державної таємниці, інформації про громадян, що стала їм відома під час виконання обов'язків державної служби, а також іншої інформації, яка згідно з законодавством не підлягає розголошенню;

постійне вдосконалення організації своєї роботи і підвищення професійної кваліфікації;

сумлінне виконання своїх службових обов'язків, ініціатива і творчість в роботі.