Тема: «Якби ви знали, паничі...» (Т. Шевченко): українське селянство в середині XIX століття.

Мета уроку: Учень повинен знати:

Дати: «інвентарної реформи» 1847-1848 рр, 1853-1956рр. - Кримська війна.,1855р. - «Київська козаччина», 1856р. - похід «у Таврію за волею»,19 лютого 1861 р. - ліквідація кріпосного права в Російській імперії.

Терміни: панщина, тимчасово - зобов’язані селяни, маніфест, державні селяни, приватні селяни, малороси.

Особи: Микола І, Олександр І.

розуміти: особливості життя українських селян у XIX столітті, як давати загальну характеристику соціального та економічного становища селян на українських землях, причини і наслідки антикріпосних рухів, за якими критеріями визначалась політика Миколи І і Олександра ІІ щодо селян, що селяни уявляли про свою роль в суспільстві

вміти: визначати причини і наслідки тих подій , які мали відношення до селян, розуміти особливості становища селянства в ХІХ столітті, яке значення мали державні реформи для життя селянства, працювати з картою, працювати з історичними джерелами й приходити до самостійних та обґрунтованих висновків.

Тип уроку: комбінований.

Методи та прийоми: словесний, наочний.

Обладнання: атлас, карта, роздатковий матеріал.

Список літератури:

1.Історія українського селянства: Нариси в 2-х т. / НАН України; Інститут історії України / В. А. Смолій (відп.ред.) - К.: Наук. думка, 2006. - Т.1. - 632 с.

Молчанов В.Б. - 2. Соціально-економічне становище сільського населення України в першій поло- вині ХIХ ст. // Р о з д і л 7. УКРАЇНСЬКІ СЕЛЯНИ В ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ ст. С. 321-331; Реєнт О.П. - 3. Селянські рухи // Р о з д і л 7. УКРАЇНСЬКІ СЕЛЯНИ В ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ ст. С.332-336. ;Реєнт О.П. - 1. Підготовка і здійснення селянської реформи 1861 р. // Р о з д і л 8. УКРАЇНСЬКЕ ПОРЕФОРМЕНЕ СЕЛО . С. 357-362.

2. Історія України: навч. посіб. / Турченко Ф.Г., Мороко В.М. – Київ: Генеза, 2009. – 350 с.

3. Крижановська О.О. - Соціальні настрої та уявлення селян Правобережної України у 20-х - 50-х pp. XIX ст . С.130-142. Український історичний журнал. – 2007. – Вип. 2, (№473). – 241 с.

4. Ля Фліз Д. П. де Альбоми. У 2 тт. - Т. 1. – Київ, 2004 – 256 c.;

Структура уроку

1. Організаційний момент………………………………………………..1 хв.

2. Перевірка знань, вмінь і навичок учнів……………………………...10 хв.

3. Актуалізація опорних знань і чуттєвого досвіду…………………….2 хв.

4. Мотивація навчальної діяльності……………………………………..2 хв.

5. Визначення теми і мети уроку………………………………………...2 хв.

6. Засвоєння учнями нових знань………………………………………15 хв.

7. Закріплення нового матеріалу………………………………………...8 хв.

8. Узагальнення і систематизація знань………………………………....1 хв.

9. Підсумки уроку………………………………………………………...3 хв.

10. Повідомлення домашнього завдання………………………..………,1хв.

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

1. Привітання.

2. Позитивна установка на навчальну діяльність.

ІІ. ПЕРЕВІРКА ВМІНЬ, ЗНАНЬ І НАВИЧОК УЧНІВ

1) Індивідуальна перевірка знань

Біля дошки працює учень за індивідуальним завданням.

Завдання

Інший учень має показати на карті землі які відійшли до Російської імперії. 3 1775 р. в Російській імперії існував поділ на намісництва (всього в межах імперії існувало 34 намісництва). Територія України, що перебувала у складі Російської імперії, входила до 9 таких адміністративно-територіальних одиниць місцевого управління: Харківське (утворене в 1780 р.), Київське (1781 p.), Чернігівське (1781 p.), Новгород-Сіверське (1781 p.), Катеринославське (1783 p.), Брацлавське (1793 p.), Подільське (1793 р.), Волинське (1793 р.), Вознесенське (1795 р.). На чолі кожної адміністративної одиниці стояв намісник, який мав надзвичайні повноваження від російського імператора. На нього покладалося здійснення урядових, військових справ та адміністративного, судового, поліцейського і фінансового управляння.

ІІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І ЧУТТЄВОГО ДОСВІДУ

Проблемне запитання:

Як ставилася влада до проблем селянства?

ІV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Давайте пригадаємо яке відсоткове відношення займали українці у складі Російської імперії:

• Українці – 72%

• Росіяни – 12%

• Євреї – 8%

• Інші національності – 8%

У складі Австрійської монархії:

• Поляки ­–45,5%

• Українці – 43%

• Євреї – 11%

Сьогодні ми почнемо вивчати історію українського селянства в ХІХ ст і маємо визначити, яке місце українські селяни займали в соціальній структурі суспільства.

V. ВИЗНАЧЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

Тема нашого уроку: «Якби ви знали, паничі...» (Т. Шевченко): українське селянство в середині XIX століття.

Мета нашого уроку:

VI. ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НОВИХ ЗНАНЬ

Розглянемо план уроку:

1. Соціальне та економічне становище українського селянства в середині ХІХ ст.

2. Наростання антикріпосного руху серед українських селян.

3. Уявлення селян про свою роль в суспільстві ХІХ ст.

4. Реформа Олександра І: умови та наслідки для селян.

1.Соціальне та економічне становище українського селянства в середині ХІХ ст.

Найбільш значними розрядами селянства в першій половині XIX ст. були приватновласницькі (поміщицькі) та державні селяни. Усі вони були за­лежними, оскільки не мали права володіти землею. Економічною основою для закріпачення була встановлена законом власність на землю, незалежно від того, хто виступав власником землі — держава чи приватна особа.

Соціальний склад сільського населення відрізнявся значною строкатіс­тю. До розряду казенних селян входили: державні селяни, які проживали на казенних та приватних землях, козаки, військові поселенці, однодвірці, однодвірські селяни, кіннозаводські, євреї — землероби, поселені на казенних та приватних землях, частково старостинські, економічні, коронні, вимороч­ні, банківські, відписні, колоністи, вільні хлібороби, селяни, приписані до навчальних закладів, вільні матроси, кантоністи, солдатські діти, нижчі вій­ськові чини та ін. Всі вони були особисто вільними, проте, користуючись ка­зенною землею, несли на собі тягар державних повинностей та податків, що наближало їх до становища поміщицьких та удільних селян.

Переважаючою формою експлуатації кріпосних селян була панщина. Офіційно панщина обмежувалася трьома днями на тиждень. Проте поміщики вдавалися до урочної системи, тобто давали селянину такі завдання, які не під силу було виконати за три дні. На Лівобережній Україні панщина становила 3—4 дні на тиждень, а на Правобережній доходила до 6 днів. У Південній Україні, де кріпацтво було введено пізніше і сільське господарство будувалось на вільнонайманій праці, панщина не перевищувала два дні на тиждень. Основною формою експлуатації державних селян була грошова рента та податки державі, розмір яких постійно зростав. Незважаючи на це, їхнє правове становище було кращим, ніж становище кріпаків. Державні селяни були особисто вільними, користувалися казенною землею. Державні селяни набували статусу військових поселенців, їхнє життя жорстоко регламентувалося. У військових поселеннях муштра поєднувалась з роботою на землі.

Усе життя селянина тут було під доглядом військового начальства. Кожен крок поселенця був регламентований. За найменшу провину поселенців жорстоко карали.

Джерела.

Ілюстративний матеріал.

Зображення селянських хат.

Інтер’єр хати.

Зовнішній вигляд селян.

(Ля Фліз Д. П. Де Альбоми. Т. 1. - С. 35, 44, 46.)

Питання до ілюстрацій: 1) Яку інформацію про характер забудови ми можемо здобути з поданого малюнку? 2) Опишіть побут селянської хати опираючись на подану ілюстрацію. 3) Охарактеризуйте одяг селян. 4) Порівняйте наведенні ілюстрації з відомими вам зразками народної архітектури та одягу які ви зустрічали у музеях, літературі, власним сформованим ще до уроку образом. Що спільне та відмінне ви можете виділити?