
- •Задачі фізкультурно-спортивної роботи з населенням.
- •2.Типи тренувальних занять.Форми організації.Задачі.Основні направлення
- •3.Надати х-ку методики,направлену на збільшення м’язової маси.
- •5.Надати х-ку методики розвитку силової витривалості.
- •7.Наповнюваність та відбір у групах поч. Підготовки,попередньої базової,спец. Базової.
- •71.Відбір та орієнтація в юнацькій легкій атлетиці
- •72.Основні напрямки збільшення максимальної сили.
- •73.Організація та проведення фізкульт. Хвилинки в школі
- •74.Структура тренувальних мезоциклів.Співвідношення мікро циклів в мезоциклі.
- •78.Засоби відновлення легкоатлетів:гігієнічні,педагогічні,фармакологічні
- •9.Організація і проведення занять з плавання у зош
- •11.Управління передстартовими станами.Х-ка і симптоми пере тренованості і «вигорання»
- •12.Мета і завдання етапу початкової підготовки легкоатлетів
- •13.Побудова тренувань на різних етапах багаторічної підготовки.Тривалість,задачі,засоби тренувань.
- •14.Оі стародавньої Греції(міфи,зародження,програма,соц значення,занепад)
- •15.Психологічне забезпечення у спорті вищих досягнень
- •16.Фізичні можливості(сила,витривалість,швидкість,спритність),які визначають спортивну діяльність,методика їх розвитку.
- •17.Зміст,форми та методи організації самостійних занять фізичною культурою.
- •18.Надати х-ку режимам роботи м’язів:динамічний,статичний,ізокінетичний.
- •19.Участь укр.. Спортсменів в Зимових оі(1994-2010 рр..)
- •20.Методика проведення різних форм роботи з плавання з дітьми шкільного віку.
- •21.Структура тренувальних мікроциклів.Види,задачі,направленість.
- •22.Основи структури тренувального процесу,методика побудови занять,циклів,їх види.
- •23.Лідерство в спорті.Роль характеру в структурі особистості
- •24.Фактори тренувального уроку,які визначають направленість і величину впливу навантажень на організм спортсмена.
- •25.Різновиди сучасного спорту:масового,професійного,Олімпійського,спорту інвалідів.
- •26.Розвиток характеру в спорті і спортивна порядність.
- •27.Засоби загартування і відновлення організму людей різного віку.
- •28.Застосування методів моделювання в системі підготовки спортсменів високого класу.
- •29.Екологічне виховання в туризмі.Сільський,зелений,агротуризм.
- •30.Роль,місце і завдання психологічної підготовки в сучасній підготовці спортсменів.
- •31.Фази розвитку спортивної форми і особливості річного планування.
- •32.Особливості навчання плаванню дітей різного віку.
- •33.Види спортивного туризму згідно єдиної спортивної класифікації.
- •34.Модельний рівень основних сторін підготовленості юних спортсменів
- •35.Погляди натуропатів на харчування людини в сучасних умовах
- •36. Туристична робота,як засіб виховання всебічнорозвинутої особистості
- •37.Відбір і орієнтація спортсменів в процесі багаторічної підготовки.Мета,задачі,направленість етапів.
- •38. Сімейний туризм:особливості,перспективи розвитку
- •39. Значення походів і екскурсій в навчально-виховній роботі з дітьми
- •40.Вплив на організм спортсмена тренувальних занять різної направленості.
- •42.Формування індивідуального стилю діяльності в спорті
- •43.Участь українських спортсменів в іграх олімпіад 1996-2012 рр..
- •44.Врахування вікових особливостей дітей при навчанні легкоатлетичним вправам.
- •45.Психологічні якості,що обумовлюють успіх у спорті
- •46.Характеристика ігор олімпіад(1952-1992 роки).Участь укр. Спортсменів у складі збірної команди срср.
- •47.Мета і зміст виховної роботи при підготовці спортсменів у спортивних школах
- •49.Роль і значення основних видів підготовленості спортсменів:теоретичної,технічної,фізичної,тактичної.
- •50. Просвітницька діяльність у системі фізичного виховання
- •52.Організаційна структура сучасного Олімпійського руху(мок,нок,мсф)
- •53.Організація та проведення змагань з важкої атлетики та гирьового спорту.
- •54. Методика початкового навчання спортивному плаванню
- •55.Організація і проведення уроку з атлетизму у зош(10-11 класи).Методика розвитку загальної і спеціальної підготовки
- •57.Організація і проведення «Днів здоров»я» та сп свят.
- •58.Вплив фіз.. Вправ на здоров»я людей різного віку.
- •59.Співвідношення в мікроциклі трен занять з різними по величині і направленості навантажень
- •61.Хронологія зимових оі(1956-1992).
- •62.Методика проведення різних форм роботи з плавання з дітьми дошкільного віку.
- •63.Застосування ідеомоторного тренування в спорті.
- •64.Наповнюваність навчальних груп і режим навч-трен роботи на поч. Етапі підготовки легкоатлетів в дюсш
- •65.Надати характеристику методики,направлену на збільшення силової витривалості.
- •66.Основні засоби і методи початкового тренування в плаванні.
- •67.Форми тур-краєзнавчої роботи в школі:постійні,тимчасові.
- •68.Мотивації у спорті.Рекомендації до формування мотивацій у змагальному і тренувальному процесах.
- •69.Варіанти побудови тренувань у дні безпосередньої підготовки до змагань.
- •70.П.Де Кубертен.Його роль у відновленні сучасни оі.
- •75.Облік і контроль навч-трен роботи по плаванню в дюсш
- •76.Організація і пров змагань із силового триборства
- •79.Економічні програми організації і проведення сучасних оі.
15.Психологічне забезпечення у спорті вищих досягнень
Спорт вищих досягнень належить до таких видів діяльності, в яких взагалі неможливо уникнути ситуацій з високою психічною напругою, які часто повторюються. Не завжди ці ситуації вирішуються успішно. Іноді спортсмена підстерігає серія невдач; тоді у нього виникають мотиви побоювання за успіх, сумнів в успіхові. При частому повторенні таких ситуацій формується мотивація уникнення невдач, яка проявляється у невпевненості, захисному характері поведінки, пониженні честолюбства та активності у засвоєнні засобів атаки. Спортсмени, які зберегли мотивацію досягнення успіху, більш активні, мають меншу тривожність, більшу впевненість у своїх силах, прагнення до суперництва та готовність до мобілізації всіх сил для перемоги. Спроби тренера та партнерів по команді вплинути на тип мотивації, як правило, призводять до погіршення результативності.
Практика психологічного забезпечення команд показує, що у спортсменів вищого класу приблизно порівну розподілені мотиви досягнення успіху та уникнення невдач, проте спортсмени з домінуванням мотивації досягнення успіху частіше займають призові місця та стають переможцями великих змагань.
16.Фізичні можливості(сила,витривалість,швидкість,спритність),які визначають спортивну діяльність,методика їх розвитку.
Витривалість у спорті - це здатність організму чинити опір стомленню під час тривалого виконання спортивних вправ. Загальна витривалість - це здатність довго проявляти м'язові зусилля порівняно невисокої інтенсивності. Загальна витривалість на 85-100% спортивний результат. Спеціальна витривалість - це здатність проявляти м'язові зусилля у відповідності зі специфікою (тривалістю і характером) спеціалізованого вправи.
Під силою слід розуміти здатність людини долати за рахунок м'язових зусиль (скорочень) зовнішній опір або протидіяти зовнішнім силам. Сила - одне з найважливіших фізичних якостей в абсолютній більшості видів спорту, тому її розвитку спортсмени приділяють виключно багато уваги.
Швидкість - це здатність людини в певних специфічних умовах миттєво реагувати з високою швидкістю рухів на той чи інший подразник, виконуваних при відсутності значного зовнішнього опору, складної координації роботи м'язів в мінімальний для даних умов відрізок часу і не вимагають великих енерговитрат.
Ефективність спортивної підготовки, а особливо в технічному компоненті в мені пов'язана з важливою властивістю опорно-рухового апарату здатності до м'язової релаксації - гнучкістю.
У професійній фізичній підготовці і спорт гнучкість необхідна для виконання рухів з великою і граничної амплітудою. Недостатня рухливість у суглобах може обмежувати прояв таких фізичних якостей як сила, швидкість реакції і швидкості рухів, витривалості, збільшуючи при цьому енерговитрати і, знижуючи економічність роботи організму, і часто призводить до серйозних травм м'язів і зв'язок.
17.Зміст,форми та методи організації самостійних занять фізичною культурою.
Залучення студентської молоді до фізичної культури - важливий доданок у формуванні здорового способу життя. Поряд з широким розвитком і подальшим вдосконаленням організованих форм занять фізичною культурою, вирішальне значення мають самостійні заняття фізичними вправами.До основних форм самостійних занять відносять:
-ранкову гігієнічну гімнастику (РГГ);
- фізичні вправи протягом дня;
-самостійні заняття фізичними вправами в місцях проживання студентів.
Завданням ранкової гігієнічної гімнастики є стимулювання ряду фізіологічних функцій організму, які, звичайно, під час сну трохи послаблюються, загальмовуються. Це, насамперед, стосується діяльності серцево-судинної і дихальної систем. У результаті проведення РГГ швидко підвищується загальний тонус організму, пожвавлюється діяльність серцево-судинної системи. 2Під час навчання та виконання домашніх завдань студенти зазнають значних психоемоційних навантажень, а тривала робота за столом змушує великі м'язові групи знаходитися під впливом статичного навантаження. Профілактикою цього стану є фізичні вправи (фізкультпаузи), які потрібно проводити через кожні 1,5-2 год, тривалістю 5-6 хв. Виконання цих вправ надає удвічі більш стимулюючий ефект щодо покращання розумової працездатності, ніж пасивний відпочинок, що |триває у два рази більше. Фізкультпауза містить у собі 4-6 вправ для тих м'язових груп, навантаження яких підлягали найбільшому статичному І напруженню (м'язи рук, шиї, плечового пояса, тулуба, таза)