37.Відбір і орієнтація спортсменів в процесі багаторічної підготовки.Мета,задачі,направленість етапів.

На думку В.Філіна (1987), спортивний відбір є системою організаційно-методичних заходів, на підставі яких виявляються завдатки і здібності дітей, підлітків і хлопців для спеціалізації в певному виді спорту. У полі зору дослідників і практиків повинні знаходитися завдатки, тобто природні, анатомо-фізіологічні особливості і здібності – індивідуальні особливості людини, від яких залежить успішність виконання певних видів діяльності. Досягнення високих результатів у будь-якому вигляді діяльності, у тому числі і в спортивній, вимагає найвищих форм прояву здібностей – обдарованості, таланту. Тому у визначення поняття «спортивний відбір» доцільно включити поняття «обдарованість» (Платонов, Сахновській, 1988). В. Платонов (1987) розглядає спортивний відбір як процес пошуку найбільш обдарованих людей, здатних досягти високих результатів в конкретному виді спорту. Обдарованість трактується як таке поєднання здібностей, яке обумовлює найвищий рівень діяльності.

На думку В.М. Волкова, В.П. Філіна (1983), спортивна орієнтація - система організаційно-методичних заходів, що дозволяють намітити напрямок спеціалізації юного спортсмена в певному виді спорту.

38. Сімейний туризм:особливості,перспективи розвитку

Сімейний туризм - форма організації поїздок людей, пов’язаних родинними стосунками. Сімейний туризм поділяється на підвиди: туризм сімейний без дітей, туризм сімейний з дітьми, багатосімейний туризм. Сімейний туризм має свої особливості — перш за все в тому, що оздоровчі, виховні, моральні завдання органічно поєднуються із залученням дітей до систематичних занять туризмом, фізкультурою, спортом. Потреба в організації такого відпочинку завжди була великою, що підтверджували, зокрема, соціологічні дослідження. Сім’я виступає як важлива сфера різнобічного розвитку особистості, її матеріальних і духовних інтересів, активного використання вільного часу. Суспільство проявляє велику турботу про сім’ю та дітей. Сімейний туризм має: відкривати нові світи, сприяти здивуванню світом, формувати бажання самостійно жити і творити у світі; враховувати вікові особливості, інтереси дітей і дорослих; позитивно трактувати роль родини у вихованні дітей, створювати взаємозв’язок і взаємовплив дітей і дорослих. Ринок сімейного туризму найбільш представлений у таких країнах як Греція, Угорщина, Хорватія, Туреччина, Єгипет, Чорногорія, Болгарія.

39. Значення походів і екскурсій в навчально-виховній роботі з дітьми

Екскурсії і туристські походи — важливий засіб формування світогляду школярів. Подорожі та екскурсії розширюють кругозір, дають можливість краще пізнати історію та географію Вітчизни, пробуджують глибоку любов до природи. Закінчивши навчання, учні часто згадуватимуть рідну школу, туристські стежки, що вивели їх на широку дорогу життя, вечори біля туристського вогнища, які згуртували їх і дали, наснагу на добрі справи. Екскурсії та походи по, рідному краю є однією важливих форм розширення та закріплення знань учнів, вони викликають потяг школярів до вивчення рідного краю. Значущість туристично-краєзнавчої роботи полягає насамперед у тому, що через неї можна здійснити один з головних принципів навчання і виховання — принцип єдності теорії і практики, зв'язку навчання з життям. Теоретичні знання, здобуті в школі під час походів та екскурсій, дістають практичне застосування (пошуки корисних копалин, вивчення грунтів, метеорологічні та гідрологічні спостереження для потреб промисловості, сільського господарства і транспорту, збирання лікарських та інших цінних дикорослих, рослин. У походах діти привчаються до самообслуговування, виробляють потрібні в житті навички та вміння допомагають один одному. Екскурсії і туристські походи відіграють важливу роль у формуванні дитячого колективу, виховують учнів самостійність, підвищують їх відповідальність за доручену справу. У сформованому в походах дитячому колективі з високим моральним гартом слабкий стає сильнішим, боязкий — сміливішим, байдужий чуйнішим, ледар не може уникнути праці.