12. Описати інтерфейс табличного процесора Excel. Визначити основні елементи електронної таблиці. Описати дії з форматування електронної таблиці.

Інтерфейс табличного процесора Excel містить стандартний набір складових будь-якого вікна додатку:

1. Панель швидкого доступу;

2. Вкладки і вікно для пошуку довідкової інформації.

3. Рядок заголовку;

4. Смуги прокручування ;

5. Рядок стану;

6. Панель інструментів ;

7. Адреса активної клітинки

8. Набір ярликів для переміщення між робочими аркушами.

9. Рядок введення відображає дані, що вводяться у комірку.

10. Рядок підказки призначений для надавання повідомлень користувачу відносно його можливих дій у даний момент.

11. Робоче поле – простір електронної таблиці, що складається з комірок, назв стовпців і рядків.

Основні елементи електронної таблиці.

Робочі книги — це файли MS Excel, що можуть містити один чи кілька робочих аркушів. Такі файли мають розширення .xls.

Робочий аркуш — це власне електронна таблиця, основний тип документа, використовуваний в Excel для збереження та маніпулювання даними. Вона складається з комірок, організованих у стовпці і рядки, і завжди є частиною робочої книги.

Форматуванням клітинки називають встановлення вигляду відображення вмісту клітинки. Для форматування клітинки або виділеного діапазону клітинок використовують контекстне меню Формат клітинок або кнопки панелі інструментів Шрифт, Вирівнювання, Число.

На вкладці «Шрифт» можна встановити такі параметри шрифтів: тип шрифту, нарис шрифту може бути звичайним, курсивом, жирним та жирним і курсивом, розмір шрифту можна вибрати зі списку, або ж ввести з клавіатури у поле «Розмір» навіть проміжні розміри.

На вкладці «Межа» можна встановлювати межі клітинки або виділеного діапазону.

На вкладці «Вирівнювання» можна вибрати параметри вирівнювання даних по горизонталі (деякі елементи цього вирівнювання винесені у вигляді кнопок на панель форматування) і по вертикалі (по верхньому краю, по нижньому краю, по центру та по висоті). У полі «Орієнтація» можна вибрати будь-який кут нахилу відображення даних у клітинці. У полі «Відображення» можна встановити прапорці «Переносити по словам».

На вкладці «Вигляд» можна задати колір клітинок і візерунок.

На вкладці «Захист» можна зняти чи задати режими захисту клітинок від несанкціонованих змін і ховання формул.

13. Дати визначення формулі. Навести приклади формул для розрахунку середнього значення, суми, добутку чисел, що знаходяться в комірках а1:а3. Описати застосування маркера заповнення.

Формула - це вираз, що складається з числових величин, імен кліток, функцій (вбудованих в Excel), об'єднаних знаками арифметичних та логічних операцій. Всі формули починаються зі знака «дорівнює» (=).

Приклади формул для розрахунку середнього значення =СРЗНАЧ(А1:А3)

Для розрахунку суми = СУММ(А1:А3)

Для розрахунку добутку =ПРОИЗВЕД(А1:А3)

При копіюванні в суміжні клітини можна скористатись маркером заповнення. Потягши за нього, відбудеться копіювання.

При копіюванні дати в суміжні клітини кожна наступна дата змінюється автоматично на 1 день.

При копіюванні формул посилання в формулі змінюються з тією ж закономірністю, як і адреси копій. Це дає можливість в розрахункових таблицях ввести формулу один раз, а потім в суміжні клітини її скопіювати.

14. Дати визначення функції. Вказати основні типи функцій, що використовують в табличному процесорі. Навести приклади формул з використанням функцій для розрахунку середнього значення, суми, мінімального значення чисел, що знаходяться в комірках А1:А10.

Функції - це запрограмовані формули, що дозволяють проводити розрахунки, які часто зустрічаються у послідовності обчислень.

В електронних таблицях можуть бути представлені такі види функцій: математичні; статистичні; текстові; логічні; фінансові; функції дати та часу та ін.

Математичні функції виконують різні математичні операції, наприклад, обчислення логарифмів і т. п. 

Статистичні функції виконують операції по обчисленню параметрів випадкових величин або їх розподілів, представлених безліччю чисел, наприклад, стандартного відхилення.

Текстові функції виконують операції над текстовими рядками або послідовністю символів, обчислюючи довжину рядка, перетворюючи прописні літери у рядкові і т.п.

Логічні функції використовуються для побудови логічних виразів, результат яких залежить від істинності перевіряється умови.

Фінансові функції використовуються в складних фінансових розрахунках, наприклад визначення норми дисконту.

Всі функції мають однаковий формат запису і включають ім'я функції і що знаходиться в круглих дужках перелік аргументів, розділених комами. Наприклад: СУММ (Список) - статистична функція визначення суми всіх числових значень у Списку. Список може складатися з адрес комірок і блоків, а також числових значень. СУММ(B5:E5) , SUM (A3:E3; 230). 

Функція для розрахунку середнього значення =СРЗНАЧ(А1:А10)

Функція для розрахунку суми=СУММ(А1:А10)

Функція для розрахунку мінімального значення чисел МІN(A1:A10).