Конкурс «Бал квітів»

Легким фоном звучить «Вальс квітів» П.І. Чайковського. 3 арки на сцену виходять ведучі в урочистому одязі. В руках у ведучого пурпурова троянда.

Ведучий (уклонившись ведучій). Мадам, дозвольте запросити вас на бал, бал квітів! (простягає ведучій квітку).

Ведуча: 3 превеликим задоволенням! (бере квітку).

Ведучі вальсують одне коло.

Ведуча: Стоп! Стоп! Стоп! (фонограма змовкає). Здається, ми трохи захопили­ся! Давайте ж пояснимо глядачам і нашому високоповажному журі умови останнього випробування нашого конкурсу під назвою «Бал квітів»

Ведучий: Що ж, із превеликим задоволенням! Кожна конкурсантка заздалегідь отримала домашнє завдання — вивчити танець, який неодмінно міг би бути доречним на сучасному світському балу. При цьому дівчата мали право скористатися допомогою партнера.

ПРИМІТКА: Тривалість номера — близько 3 хвилин. Послідовність виступів конкурсанток встановлюється згідно з жеребкуванням

Ведуча: У конкурсі оцінюється оригінальність номера і техніка виконання того чи іншого танцю!

Ведучий: Отже, дозвольте оголосити «Бал квітів».

Далі конкурс проходить таким чином. Усі конкурсантки по черзі демонструють свої хореографіч­ні композиції. Кожна композиція починається згідно з єдиним принципом пара з'являється з арки, партнер конкурсантки простягає дівчині квітку. (Вибір квітки залежить від характеру композиції). Далі дівчина приймає квітку, виконується номер. Ведучі по черзі представляють усі пари. У фіналі конкурсу всі пари з'являються на сцені і виконують спільну композицію. Після закінчення конкурсу учасниці віддаляються за куліси.

Ведучий: Оплески нашим парам! Браво!

Ведуча: Я гадаю, що всі конкурсантки гідно впоралися з нашим конкурсом. Настав час визначити переможницю!

У цей час у залі з'являються помічниці конкурсу

Ведучий: Шановні глядачі! Просимо вас почати голосування

Ведуча: Після того як ви зробите свій вибір, позначивши його у вашому

бюлетені, віддайте його нашим помічницям, які вже знаходяться в залі. Ведучий: Починає підбивати підсумки і наше журі.

Звучить фонова музика

Ведучий: А тим часом спробуємо поворожити, хто ж із наших конкурсанток стане переможницею! Знаю безпрограшний спосіб — ворожіння на ромашці Ось погляньте! Дістає з кишені свого костюма квітку ромашки, ворожить уголос, відриваючи їй пелюстки.

Ведуча: Нічого у тебе не вийде! Тільки квітку мучиш, юний натуралісте! Ти ось насіннячко в горщик посадив, один раз побризкав його водою — і рости собі сам, як хочеш! За квітами догляд потрібен. Ось і не сходить він у тебе, і не зійде при такому догляді, або виросте яка-небудь ріпка! (підходить до горщика з квіткою). Давай ми його поллємо гарненько! (поливає пульверизатора). Поставимо на сонечко — хай собі росте!

Далі можна провести концертний блок, який дозволить продовжити час для підрахунку набраних конкурсантками балів, а також голосів глядачів.

ЕПІЗОД 5

Фінал

Звучить урочиста фонова музика

Ведуча: Що ж, шановні глядачі, наш конкурс добігає кінця!

Ведучий: Кажуть, що дівчина подібна до квітки!

Ведуча: Вона красива, як орхідея!

Ведучий: Витончена, немов камелія!

Ведуча: Горда — як біла лілея!

Ведучий: Ніжна — мов гірський едельвейс!

Ведуча: Сподіваємося, що завдяки нашому конкурсу ви справді змогли в

цьому переконатися, адже саме такі наші учасниці, ви згодні з нами? Ведучий: Давайте ж іще раз поглянемо на них! Отже, зустрічайте!

Музика гучнішає. На сцену з арки по черзі виходять конкурсантки І шикуються в півколо

Ведучий: Ось вони — справжні красуні ліцею¹

Ведуча: Давайте ж у цю хвилюючу мить підтримаємо їх найпалкішими, найенергійнішими оплесками!

Ведучий: А наш квітковий годинник повідомляє про те, що підрахунок ваших глядацьких голосів закінчена, а журі визначилося у своєму рішенні! Ведуча: Отже, просимо нашу компетентну суддівську колегію вийти на сцену!

Звучать урочисті фанфари Всі члени журі підіймаються на сцену І підходять до мікрофонів.

Ведучий: Вам слово!

Усі члени журі вимовляють декілька слів про свої враження від конкурсу, вручають спеціальні призи (за бажанням улаштовувачів), один із членів журі оголошує ім'я переможниці в номінації «Міс глядацьких симпатій». Музика припиняє своє звучання.

Ведуча: Почесна місія оголосити переможницю конкурсу надається директо­ру нашого ________________ ... (ім'я, прізвище директора)

У цей час помічниці виносять на сцену квіти і корону. Директор підходить до мікрофона, оголошує ім'я переможниці. Звучать урочисті фанфари.

Переможниця виходить на центральну точку сцени. Відбувається церемонія коронації і нагородження.

Д Б А Й М О П Р О Е К О Л О Г І Ю

Мета: розкрити зміст поняття „екологія”; збагатити знання учнів про Червону книгу; формувати навички дбайливого ставлення до довкілля, виховувати любов до природи рідного краю.

Обладнання : плакати з висловами про природу „Збережи дивосвіт природи”, „Дбаймо про екологію”, плакат „Заповідники Асканія Нова, Чорноморський, Канівський, Український степовий, Карпатський, Луганський, Поліський”; картини рідної природи, карта Черкаської області.

Х І Д З А Х О Д У

Виступ учителя.

• Сьогодні навіть першокласники знають значення слова „екологія” – так називається наука про зв’язок живих організмів з природою. Порівняно недавно це слово жило хіба що у словниках. Та розвиток промисловості виявився настільки стрімким, що постало питання про небезпеку для навколишнього світу – землі, води, повітря – животворного середовища, в якому ми існуємо.

Люди тисячоліттями не звертали увагу на те, як впливає їхня діяльність на природу. Адже їх було не так вже й багато, а земля здавалася безмежною. Якщо якесь плем’я вирубувало ліс довкола своїх селищ, якщо через це замулювалась річка й тікали звірі та птахи, можна було перейти на інше місце.

Відходи були органічними, тобто природними: залишки їжі, одяг з натуральних тканин (льон, бавовна, вовна, шовк), дерево – і матінка - природа мала всі засоби, щоб перетворити їх на родючий ґрунт.

Але машинне виробництво, металургійна, хімічна промисловість дають дуже багато складних відходів, з якими природа не може впоратися. Населення Землі значно збільшилося, люди раптом зрозуміли, яка вона маленька – наша планета.

Читає вірш О.Пархоменка „Казкова країна добра і краси”.

• Тату, ти знаєш, чого мені треба?

Чистого дощику з синього неба.

Треба і чути, і бачити літом,

Як заливається жайвір над житом,

Як підпадьомкають в мідній пшениці

Досвітом тихим перепелиці.

Треба, щоб в лісі для лиса і лося

Місця живого трохи знайшлося,

Треба ще рибок малих і великих

В чистих-пречистих озерах і ріках.

Треба, щоб я по морському купанні

Не одмивавсь од мазуту у ванні.

Треба сніданків і треба обідів,

Тільки, будь-ласка, без жодних нуклідів.

Треба, виходить, не так і багато...

Люди, чи важко про все це подбати?!

Бесіда.

• Поміркуйте, чи тільки дорослі мають дбати про чистоту довкілля?

• Які природоохоронні заходи під силу дітям?

Учень читає вірш Ліни Костенко „Шипшина важко віддає плоди”.

Шипшина важко віддає плоди.

Вона людей хапає за рукава.

Вона кричить: - Людино, підожди!

О, підожди, Людино, будь ласкава.

Не всі, не всі, хоч ягідку залиш!

Одна пташина так мене просила.

Я ж тут для всіх, а не для тебе лиш,

І просто – осінь щоб була красива.

Учитель читає вірш Ліни Костенко „Ще назва є, а річки вже немає”.

Ще назва є, а річки вже немає,

Усохли верби, вижовкли рови,

І дика качка тоскно обминає

Рудиментарні залишки багви.

І тільки степ, і тільки спека, спека,

І очеревин проблиски скупі,

І той у небі зморений лелека,

І те гніздо лелече на стовпі.

Куди ти ділась, річечко?

Воскресни!

У берегів потріскались вуста.

Барвистих лук не знають твої весни,

І світить спека ребрами моста.

• А як почувається річка у нашій місцевості? Як їй допомогти?

• Що ви знаєте про Чорнобильську аварію?

Кощій Безсмертний зону стереже,

Котигорошко зайця переймає.

А Колобок питається:

- Невже

Вже діда й баби у селі немає?

Для кого ж в полі росу п’є бджола?

Куди ведуть ці знаки придорожні?

Як довго в селах казка не жила!

Тепер вернулась,

А вони – порожні…

Учитель читає уривок з повісті Олександра Довженка „У матусі на городі”.

• Які рослини ростуть у вас біля будинку?

• Чи може вирости на асфальті дерево, квітка, трава?

Учень читає вірш „Мій рідний край”

• Чому ми кажемо, що земля – наше багатство?

Конкурс на розв’язування кросвордів.

I.

1. Зуби має він дебелі,

А живе в пісках пустелі

Й в зоопарку з давніх пір,

Сильний і великий звір.

Пазуристий і гривастий,

Рявкне – ох і лютий рев.

Відгадали, хто це ? (Лев).

2. Ходить хмуро між дубами,

Хижо клацає зубами,

Весь, як є , жорстока лють,

Зачаївся ось, примовк,

Грізний це, звичайно...(Вовк).

3. Має він великі ікла,

Ще й густу щетину.

Любить гратися в багні,

Та ще й зве родину (Кабан).

4. Що за звір, що на носі має великий ріг? (Носоріг).

5. Без рук без ніг, а по тину в’ється? (Горох).

II.

1. І рум’яне, й запашне,

І гладеньке, і смачне,

Я на дереві росту,

Всім вам радість принесу. (Яблуко).

2. З овочевого я роду,

Дуже гарний я на вроду.

Із зеленим я бочком

І маленьким хвостиком. (Огірок).

3. На городі є трава,

Дуже добра вироста.

Дуже схожий він на сніп.

Відгадайте, хто це? (Кріп).

4. Я буваю круглий, довгий.

Є червоний, і є жовтий.

До столу люблять мене брати,

Надто добрий я в салатах. (Помідор).

5. Я кругленька, червоненька,

З хвостиком тоненьким.

На городі мене рвуть

І до столу подають. (Редиска).

III.

1. Навесні веселить, влітку холодить, восени годує, взимку гріє.

(Дерево).

2. Є рослина в нас така, що від неї кінь скака. (Овес).

3. Сто братиків в одну хату зібрались переночувати. (Сніп).

4. Я найперша зацвітаю

Синім цвітом серед гаю.

Відгадайте, що за квітка,

Бо мене не стане влітку. (Пролісок).

5. Круглий, як куля, зелений, як трава, червоний, як кров, солодкий, як мед.(Кавун).

6. Чорна корова всіх людей поборола. (Ніч).

Доки представники команд – рядів розв’язують кросворди, усі інші відгадують загадки.

Стала на поляні

В жовтім сарафані,

Підросте – всміхнеться,

Для вітрів вбереться

В платтячко біленьке,

Пишне та легеньке. (Кульбабка).

Стоїть півень на току у червонім ковпаку. (Мак).

Стоїть паличка, на паличці – булавочка, в тій булавочці людей не перелічити. (Маківка).

Стоїть, коливається, головою величається , а торкнешся – кусається. (Будяк).

У лузі сестрички стоять золотенькі, очі жовтенькі, а вії біленькі. (Ромашка).

Стоїть при дорозі на одній нозі, хто її зрушить – плакати мусить. (Кропива).

А чи чули ви про Червону книгу? Це один із засобів охорони рідкісних тварин і рослин, що зникають. Чому вони зникають? Спробуємо перерахувати види людської діяльності, що негативно впливають на природне середовище: це і розбудова міст, і розробка корисних копалин, і створення водосховищ, і забруднення атмосфери, ґрунту, води відходами виробництва.

Найголовніший висновок, друзі, такий: наша планета – в наших руках!

Учні.

- У нашій країні багато уваги приділяється охороні природи – діє ціла система державних заходів з охорони й відновлення деяких рідкісних і зникаючих видів рослин. Як сигнал тривоги, занепокоєння людей тими видами рослин, які знаходяться під загрозою зникнення, створено Червону книгу.

- У світі існують і міжнародні організації із захисту довкілля. Грінпіс (англійською це означає „зелений світ”) – це всесвітня організація поборників чистоти навколишнього середовища. Серед членів Грінпісу є і наші ровесники.

- Наша планета Земля страждає – з її надр весь час щось добувають: вугілля, нафту, газ та інші корисні копалини, з яких отримують енергію. Вона дає людині тепло, світло, приводить у рух двигуни, дає можливість дивитися телебачення, користуватися транспортом. Потреба в енергії постійно зростає. Щороку її виробляють на 3% більше, ніж попереднього року. Природні копалини Землі виснажуються, а людина продовжує марнувати її багатство безумно та неощадливо.

- Ця звичка призвела до зміни клімату на Землі, забруднення повітря, погіршення здоров’я людей, зникнення багатьох видів тварин та рослин. На Землю випадають кислотні дощі й сніги, які нищать ліси, падає кислотний сніг, в її атмосфері виникають озонові діри...

Учитель. Ось як дорого обходиться довкіллю і нам з вами енергетичний комфорт.

Було озерце...

Край звичайнісінького села було озерце, яких багато. Риби паслися у водоростях, жаби ловили комашню, раки підбирали все, що падало на дно... Якось навесні сюди прийшов агроном. „Ти ба, як затишно! – подумав він. А скільки бджолиних дужок на березі... Онде непогана латочка ґрунту – засіємо його люцерною. Її насіння завжди цінне, матимемо прибуток”. Навідуючись до поля, агроном не проминав нагоди милуватись лататтям та грою сонячних зайчиків на чистій воді.

Та одного разу до озерця приїхало сімейство городян.

Батько сказав :

• Треба розпалити вогнище, юшку зваримо.

Мати засміялась.

• Яке привілля! Які квіти! Додому нарвемо такенний букет!

А синок поцікавився :

- Джмелі, еге ж кусаються?

Ото я їх зараз провчу!

Для триноги, щоб повісити казанок, батько зрубав молоденьку ліщину, мати обірвала на озері всі лілеї, а син, скільки відпочивали, все джмелів нищив, їх гнізда поруйнував. Коли ж зібралися додому, батько помив машину, а вогнище залити водою забув. Вночі спалахнула невеличка головешка, високо підкинувши іскри, й від цього загорівся торішній очерет. Великої пожежі не сталося, але журавка загинула, бо у неї саме вилуплювалися пташенята – як вона могла їх залишити? Всі подушились від диму.

Ранком на воді зайчики не відбивались – лише нафтова плівка від бензину, раки подалися геть від забрудненого дна, жабки дочекались дощу і поскакали від калюжки до калюжки до річки. А на озері з’явились синьо-зелені плями, розповзлися, як лишаї, незабаром поспливала мертва риба. Люцерна, хоч і цвіла буйно, а насіння не було, бо не було кому запилити квіти. От бачите, як воно одне за одне чіпляється!

• Чи пам’ятаєте ви пісеньку з мультфільму „Про всіх всіх”!

Всі – всі – всі – усі на землі

Дуже потрібні – великі й малі.

На всіх – всіх – всіх тримається світ,

Про це забувати ніколи не слід.

Учитель читає вірш „Природу захистимо від дикунів”.

Вмійте природу любити,

Вам у походи ходити

І мандрувать, любі діти.

Вмійте природу любити,

Кожній стеблині радіти

В полі, у лісі, над яром –

Квіти, дерева і трави...

Цвіту не рвіте задарма,

Гілки не втніть для забави.

Оберігайте ж повсюди

Шлях і стежину у гаї.

Все те окрасою буде

Нашого рідного краю.

Звучить пісня „Виростай, дитино”.

Виростай, дитино, - каже мати, -

І розкриється весь світ тобі.

Зможеш легко труднощі долати,

Як повік не зрадиш доброті.

Приспів:

Пожалій мурашечку і не вбий

Комашечку, кущик посади!

За потреби старшому, меншому

І слабшому вмій домогти. (Двічі)

Від цих слів не маю я відбою.

Хочеться й травинку зберегти.

Вже відкрився світ переді мною,

Настанови бачу ці завжди.

Є між нами, ніде правди діти,

Підфутболить кішку жартома.

Злочин із жорстокістю дружити,

Бідний, в кого доброти нема!

Звучить пісня „Деревце роду”.

Щоб квітла Україна із сонцем, вітерцем,

Кожнісінька родина плекає деревце.

Приспів:

Той - вишеньку, той - яблуньку,

Той - дуб, а той - горіх

Для того, щоб прикрасити

Свій батьківський поріг.

У донечки, у сина, калинонька росте.

Матуся Україна всім дякує за те.

За вишеньку, за яблуньку, за сосну, за дубок.

І за такий пахучий віночок з гілочок.

Учитель читає вірш Олександра Олеся „Живіть! Ідіть на сизі гори...”

Живіть! Ідіть на сизі гори,

В тернах співаючи пісні,

Летіть в незмірені простори

Назустріч сонцю і весні.

Нехай спокуса і утома

Вас не одурять часом сну,

Нехай вас тайна невідома

Все вабить в дальшу сторону.

Сльозами, сміхом змийте плями

І станьте чисті і ясні.

Летіть у вирій журавлями

Назустріч сонцю і весні.

• Нехай слова , які ми зараз зачитаємо, назавжди увійдуть у ваші серця.

• Не рвіть оберемками лісові квіти, а просто милуйтеся ними.

• Не ламайте гілок дерев і кущів.

• Не залишайте в лісі непогашене багаття, тому що вогонь може знищити ліс.

• Якщо ви любите свій рідний край: ліси, степи і гори, то зробите все можливе, аби зберегти цю красу і неповторність.