4. 2. Безпека в надзвичайних ситуаціях

Пожежею називається безконтрольне горіння поза спеціальним вогнищем, що наносить матеріальний збиток. Як правило, процес горіння створюють речовини, що мають підвищену пожежну небезпеку. Тривалість пожежі, а також матеріальний збиток залежить від характеру і величини пожежного навантаження, тобто маси горючих і важкогорючих матеріалів.

Пожежна безпека – це стан об’єкту, при якому виключається можливість пожежі, а у випадку її виникнення виключається дія на людей небезпечних факторів пожежі та забезпечується захист матеріальних цінностей.

Система активного пожежного захисту – це комплекс організаційних заходів і технічних засобів по боротьбі з пожежами і запобіганню дії на людей небезпечних чинників пожежі, а також обмеження матеріальних збитків від неї.

До організаційних заходів належать правильний вибір технології; недопущення захаращення приміщень і будівельних майданчиків; навчання працівників правилам пожежної безпеки. До технічних належать заходи, що стосуються правильного добору і монтажу електрообладнання, систем блискавкозахисту об’єктів і влаштування заземлення, іскрогасників тощо.

Пожежна небезпека тісно пов’язана з технікою безпеки, оскільки на пожежах гинуть не лише матеріальні цінності, а й люди, тому, проектуючи, будуючи і експлуатуючи виробничі приміщення, споруди і об’єкти, а також впроваджуючи технологічні процеси, треба враховувати вимоги пожежної безпеки на рівні з вимогами охорони праці.

Контроль за дотриманням затверджених відповідно до діючого законодавства норм і правил пожежної безпеки на об’єктах народного господарства здійснюють органи Державного пожежного нагляду (ДНП) управління пожежної охорони Міністерства внутрішніх справ України.

Відповідальність за прийняття протипожежних заходів в організаціях покладається персонально на їх керівників без права передовіряти цю відповідальність іншим, підлеглим їм особам, вони здійснюють загальне керівництво роботою в галузі пожежної безпеки підприємств і організацій.

На підприємствах встановлюються первинні засоби пожежегасіння відповідно до вимог Правил пожежної безпеки України.

ВИСНОВКИ

• В даній роботі розглянуто задачі та формули чисельного диференціювання.

• Розроблено алгоритм чисельного знаходження похідних аналітичних функцій за допомогою програмного пакету Maple.

• Розглянуті конкретні приклади.

• Проаналізовані отримані результати похідних першого, другого третього, четвертого та п’ятого порядку, які підтверджують ефективність розглянутого методу.

• Проведена оцінка точності при наближеному обчисленні значень аналітичної функції в одиничному крузі на комплексній площині.

Список використаних джерел

1. Бахвалов Н.С. Численные методы. – М.: Наука, 1973.

2. Березин И.С., Жидков Н.П. Методы вычислений. – М.: Государственное издательство физико-математической литературы, 1962.

3. Буслов В.А., Яковлев С.Л. Численные методы и исследование функций. – Санкт-Петербург, 2001.

4. Васильев А.Н., Maple 8. Самоучитель. : – М.: Издательский дом „Вильямс”, 2003. – 352с.

5. Волков Е.А. Численные методы. – М.: Наука, 1987.

6. Гавурин М.К. Лекции по методам вычислений. М.: Наука, 1971.

7. Гладун Л.В. Про лінійний скінченновимірний регуляризатор для задачі аналітичного продовження. Вісник НУВГП, випуск 4,ч. 2, 2005

8. Гладун Л.В., Токарень Р.М. Про чисельне відновлення значень аналітичної функції та її похідної за значеннями на межі області. X11 Міжнародна конференція ім.акад. М.Кравчука,2008

9. Гладун Л.В., Чуй І.В. Чисельне знаходження похідних аналітичних функцій. X11 Міжнародна конференція ім.акад. М.Кравчука,2008

10. Говорухин В.Н., Цибулин В.Г. Введение в Maple. Математический пакет для всех. - М.: Мир, 1997.

11. Гончаров В.Л. Теория функций комплексного переменного. – М.: Учпедгиз, 1955.

12. Дьяконов В.П. Maple — мощь и интеллект компьютерной алгебры! // Монитор-Аспект, 1993.

13. Зигмунд А. Тригонометрические ряды. – М.: Мир, 1965.

14. Зорич В.А. Математический анализ. – М.: Наука, 1984.

15. Исаков В.Б. Элементы численных методов. – М.: Академия, 2003.

16. Калиткин Н.Н. Численные методы. – М.: Наука, 1978.

17. Кудрявцев Л.Д. Курс математического анализа (в двух томах). – М.: Высшая школа, 1981.

18. Лаврик В.И., Савенков В.Н. Справочник по конформным отображениям. – Киев: Наукова думка, 1970.

19. Лаврентьев М.А., Шабат Б.В. Методы теории функций комплексного переменного. – М.: Наука, 1965.

20.  Ляшенко М.Я., Головань М.С. Чисельні методи: Підручник. Либідь. 1996. – 288 с.

21. Маркушевич А.И. Теория аналитических функций. – М.: Наука, 1967.

22. Мэтьюз Д.Г., Финк К.Д. Численные методы. Использование MATLAB. – М.: Издательский дом „Вильямс”, 2001. – 720с.

23. Прохоров Г. В., Леденев М. А., Колбеев В. В. Пакет символьных вычислений Maple. – М.: Петит, 1997.

24. Привалов И.И. Введение в теорию функций комплексного переменного. – М.: Физматгиз, 1960.

25. Ракитин В.И., Первушин В.Е. Практическое руководство по методам вычислений. – М.: Высшая школа, 1998.

26. Самарский А.А., Гулин А.В. Численные методы. – М.: Наука, 1989.

27. Титчмарш Е. Теория функций. – М.: «Наука», 1980.

28. Турчак Л.И., Плотников П.В. Основы численных методов. – М.: Физматлит, 2003.

29. Фихтенгольц Г.М. Курс дифференциального и интегрального исчисления. – М.: Физматгиз, 1959.

Додаток А

Таблиця 1. Наближене значення першої похідної функції

Функція	Наближене значення першої похідної	Точне значення
		0
		0
		0
		100
		1
		0

Додаток Б

Таблиця 2. Наближені значення першої похідної функцій і

Додаток В

Додаток Г

Таблиця 3. Наближені значення похідних аналітичних функцій за формулами центральних різниць

Порядок похідної	Крок	Точне значення	Наближене значення порядку	Наближене значення порядку
I	n=10	0
II		-100
III		0
IV		10000
I	n=10	0
II		-100
III		0
IV		10000
I	n=10	0
II		-100
III		0
IV		10000
I	n=100	0
II		-100
III		0
IV		10000
I	n=100	0
II		-100
III		0
IV		10000

Порядок похідної		Крок		Точне значення		Наближене значення порядку	Наближене значення порядку
I	n=10		0
II			20000
III			0
IV			-8*102
I	n=10		0
II			20000
III			0
IV			-8*102
I	n=10		0
II			20000
III			0
IV			-8*102
I	n=100		0
II			20000
III			0
IV			-8*102
I	n=100		0
II			20000
III			0
IV			-8*102

Додаток Д