
- •М. Харків 2014р.
- •Реферат
- •Реферат
- •Перелік позначень та скорочень
- •1 Основні проблеми розробки сучасних баз даних. Постановка задачі курсової роботи
- •1.1 Актуальність розробки баз даних, основні поняття та визначення
- •1.2 Аналіз наданої предметної області
- •1.2.1 Система бізнес-правил
- •1.2.2 Глосарій проекту
- •1.3 Постановка задачі дослідження
- •2 Моделювання даних предметної області
- •2.1 Розробка концептуальної моделі даних
- •2.2 Проектування логічної моделі бази даних
- •2.3 Аналіз бізнес-логіки обробки даних у предметній області та визначення основних типів запитів у системі
- •3 Реалізація моделі бази даних "бібліотеки" у mysql 5.5. Інструментальні засоби
- •3.1 Мотивований вибір скбд для реалізації проекту
- •3.2 Реалізація бази даних
- •3.3 Результати, одержані при роботі з бд
- •3.3.1 Розробка уявлень для відображення результатів вибірки
- •3.3.2 Проектування збережених процедур
- •3.3.3 Розробка механізмів управління даними в базі за допомогою тригерів
- •Висновки
- •Список інформаційних джерел
- •Додаток а
- •Додаток б
1.3 Постановка задачі дослідження
Утримання великої кількості літератури, великого списку користувачів ускладнює роботу фахівцям. Створення бази даних, що дозволяє автоматизувати рутинні процеси і значно скоротити тимчасові витрати на їх виконання, дає можливість перейти на новий рівень.
Каталог собак на виставці повинен мати базу даних для зберіння інформації про виставку і зареєстрованих собак. Також каталог повинен мати зручний інструмент доступу до інформації.
Oсновні цілі, які повинні бути досягнуті в результаті виконання курсової роботи:
дослідження й опис предметної області;
розробка моделі даних;
вибір СКБД;
реалізація бази даних у форматі обраної СКБД;
реалізація необхідних запитів, тригерів та збережених процедур;
експериментальна експлуатація на контрольних даних й аналіз отриманих результатів.
2 Моделювання даних предметної області
2.1 Розробка концептуальної моделі даних
Початковою стадією проектування системи баз даних є побудова семантичної моделі предметної області, яка базується на аналізі властивостей і природи об'єктів предметної області та інформаційних потреб майбутніх користувачів системи, що розробляється. Цю стадію прийнято називати концептуальним проектуванням системи, а її результат – концептуальною моделлю предметної області (об'єктом моделювання тут є предметна область майбутньої системи) [17]. Концептуальне проектування є центральною частиною, ядром всього процесу проектування баз даних. Для того щоб база даних адекватно відображала предметну область, проектувальник повинен добре уявляти собі всі нюанси, притаманне їй, і вміти відобразити їх в базі даних.
Концептуальна модель – це відображення предметної області, для якої розробляється база даних. Всі об'єкти, які позначають речі, позначаються у вигляді прямокутника. Атрибути, що характеризують об'єкт – у вигляді еліпсу, а зв'язки між об'єктами – ромбами. Потужність зв'язку позначаються стрілками (у напрямку, де потужність дорівнює багатьом – подвійна стрілка, а з боку, де вона дорівнює одиниці – одинарна). Кожен об’єкт має свої атрибути. Якщо предметна область об’ємна, то її корисно розбити на кілька локальних предметних областей. Після створення моделей кожної виділеної предметної області виробляється об'єднання локальних концептуальних моделей в одну загальну, як правило, досить складну схему [18].
ER-діаграма складеться з 11 об’єктів.
1) тип бібліотеки (зв'язок з Бібліотекою);
бібліотека (Зв'язок з Типом бібліотеки, Бібліотекарем, Читачем);
бібліотекар (Зв'язок з Бібліотекою, Замовленням);
книга (Зв’язок з Печатним виданням, серією, жанром,автором );
автор (Зв'язок з Книгою);
серія (Зв'язок з Книгою, Журналом);
жанр (Зв'язок з Книгою, Журналом).
печатне видання (Зв'язок з Книгою, Журналом, Замовленням).
замовлення(Зв'язок з Читачем, Печатним виданням, Бібліотекарем).
журнал(Зв'язок з Печатним виданням, Жанром,Серією).
читач (Зв'язок з Замовленням, Бібліотекою ).
Канонічна ER діаграма. Для обраної предметної області зображена на рисунку 2.1
Рисунок 2.1 – ER-діаграма для Про "Бібліотека"
Поява і широке застосування моделі даних типу " об’єкт-зв'язок "(entity - relationship, ER-модель) пов'язане з практичними потребами системного аналізу та концептуального моделювання великих баз даних (БД) для автоматизованих інформаційних систем. Техніка побудови ER-моделі даних використовується для визначення інформаційних потреб прикладної області та представлення структури бази даних, відповідної ER-моделі, в графічній формі ER-діаграми. В життєвому циклі програмного забезпечення (ЖЦ ПЗ) техніка ER-моделювання використовується в процесах, пов'язаних зі специфікації вимог до розробляємого ПЗ [19]. Ці процеси виконуються на початкових етапах ЖЦ ПЗ. ER-модель даних володіє важливими властивостями, які підтверджують корисність її використання у визначенні вимог до даної розроблюваної програмної системи. По-перше, кошти ER-моделі володіють достатнім ступенем спільності, придатної для передачі розуміння інформаційних потрібностей користувача, в той же час не мають великого розриву з моделями даних комерційних СКБД. Це властивість забезпечує реалізацію інфо-логічної моделі БД, сконструйованої за правилами ER-моделювання, без великих проблем дає наочне уявлення про те, як ER-модель може бути перетворена в будь-яка модель з трьох основних видів - ієрархічну, мережеву, реляційну, які підтримуються комерційними СКБД.
По-друге, техніка ER-моделювання спирається на строгі формальні правила та угоди, включаючи концепції нормалізації даних. Отже, ER-модель може розглядатися як засіб точного вираження уявлень про реальні об'єкти області додатки, що дозволяє забезпечити спілкування між аналітиком і користувачем системи, а також між аналітиком і розробниками системи.