
- •1.Психіка. Психічний процес. Псих властивість. Псих стан.
- •Види психічних процесів
- •3.Місце психології в науці. Структура сучасної психології. Галузі психології. Основні тенденції розвитку психології.
- •4.Класифікація методів психологічного дослідження за Ананьєвим б.Г.: загальна характеристика.
- •5. Організаційні методи. Методи обробки даних. Інтерпретаційні методи психології.
- •6. Емпіричні методи: аналіз основних груп
- •7. Самоспостереження як метод наукового пізнання
- •8. Спостереження. Вимоги до процедури одержання й інтерпретації інформації при спостереженні.
- •9. Анкетування та бесіда як методи наукового пізнання (я нашла применительно к педагогике, как-то перефразируйте) Метод анкетування
- •Метод бесіди
- •10. Експериментальні методи. Природний (польовий) експеримент. Моделюючий експеримент. Лабораторний експеримент.
- •Функції психіки
- •12. Відображення як властивість матерії
- •13.Функції психіки.Рефлекторність психіки.Активність психіки
- •14.Самосвідомість як психічний феномен. Функція самосвідомості.
- •15.16. Основні психологічні характеристики свідомості. Функції свідомості
- •17.Уявлення як вторинний образ
- •18.Класифікація відчуттів: систематичний і генетичний підходи.
- •19. Загальні якості слухових відчуттів.
- •20. Слухове просторове сприймання.
- •21. Сприймання мовлення. Центр Брока. Центр Верніке. Афазії.
- •22. Вібраційні відчуття. Механізм вібраційних відчуттів.
- •23. Тактильна чутливість. Адаптація до дотику. Сенсибілізація пасивного дотику. Взаємодія зору й дотику.
- •24. Кінестетичні відчуття, їх основні властивості й форми.
- •25. Загальні властивості нюхових відчуттів. Адаптація. Самоадаптація та перехресна адаптація.
- •26. Органічні відчуття. Основні властивості органічних відчуттів.
- •27. Сприймання як активний процес. Ознаки активного характеру сприймання.
- •28. Сприймання руху. Системи, що забезпечують сприймання руху.
- •29. Сприймання простору. Монокулярний і бінокулярний зір.
- •30. Сприймання часу: основні гіпотези.
- •31. Класифікація процесів і станів уваги
- •32. Функції уваги
- •33. Характеристика об*єктів що привертають і відволікають увагу
- •35. Фактори,що впливають на інтенсивність уваги
- •36. Вплив уваги на психічну діяльність
- •37 Стани максимальної уваги
- •38 Стан пасивної уваги.
- •39 Стани мінімальної уваги.
- •40 Розлади уваги. Стареча неуважність.
- •41 Феномени вибіркової неуважності в когнітивній і моторній сферах.
- •42 Основні проблеми психології уваги.
- •43. Пам’ять як предмет міждисциплінарних досліджень: філософські, психологічні, фізіологічні й біохімічні аспекти.
- •44. Пам’ять як універсальний інтегратор психіки.
- •45. Мимовільна й довільна пам'ять.
- •46. Різновиди нам’яті. Форми нам’яті. Короткочасна пам'ять. Довгострокова пам’ять. Основні характеристики. Ейдетична пам'ять. Сутність ейдетичного феномену.
- •47. Залежність запам'ятовування від характеру діяльності, від процесів цілепокладання, від установок, мотивації, емоційних реакцій суб'єкта.
- •48. Мислення як предмет міждисциплінарних досліджень.
- •50. Мислення як родова здатність людини
- •51. Види мислення
- •52.Сутність мислення як процесу розв’язання завдань.
- •53. Форми мислення.
- •54. Формування понять. Поняття як основний елемент думки.
- •55. Судження. Умовивід
- •56. Мова й дискурсивне мислення
- •57. Операції мислення
- •58. Мислення як вища психічна функція
- •59. Індивідуально-психологічні особливості мислення
- •60. Розумовий розвиток й інтелект людини. Коефіцієнт інтелектуальності.
- •61. Підходи до вивчення інтелекту.
- •62.Основні психологічні методики вивчення інтелекту.
- •63.Креативність як характеристика мислення людини.
- •64.Методики вивчення креативності.
- •Тест Торренса
- •65.Специфіка вивчення мови в психології. Сутність мови і мовлення.
- •66. Відмінності мови від мовлення. Ознаки мовлення. Ознаки мови.
- •67. Мовлення як процес спілкування людей за допомогою мови
- •68. Функції мовлення (комунікативна, засобу мислення, сігніфікативна, номінативна, індикативна).
- •69. Форми мовлення (зовнішнє, внутрішнє): різновиди зовнішнього мовлення: усне (діалогічне, монологічне), письмове
- •70. Індивідуальні особливості мовлення.
- •71. Уява як універсальна людська здатність.
- •72. Роль уяви в людській діяльності, функції.
- •73. Уява як фактор поведінки
- •74. Різновиди уяви: активна (відновлювальна, творча), пасивна уява (навмисна; ненавмисна)
- •75. Етапи творчої уяви (виникнення творчої уяви, «виношування» задуму: реалізація задуму).
- •76. Форми уяви: мрія, сновидіння, фантазія, марення, галюцинації. Реалістична уява і фантастична уява.
- •77. Механізми уяви (аглютинація, гіперболізація, загострення, схематизація, типізація).
- •78. Мислення й уява. Зв'язок уяви з усіма сторонами життєдіяльності людини.
- •79. Розвиток уяви в дитячому віці. Л.С.Виготський про розвиток уяви.
- •80. Уявлення про сутність і функції емоцій. Зв.Язок емоцій з іншими системами( гомеостатичного, мотиваційною, перцептивною,когнітивною,моторною)
- •81. Характеристика емоційного реагування
- •82.Форми емоцій. Емоційні реакції,емоційні стани й емоційні відношення.
- •Форми переживання емоційних станів людиною
- •83.Різновиди почуттів. Вищі почуття. Моральні почуття. Інтекстуальні почуття.Естетичні почуття. Праксичні почуття.
- •84. Почуття й особистість. Емоційність. Емоційна вразливість. Емоційна лабільність й імпульсивність.
- •85. Емоції й пізнавальні психічні процеси.
- •86. Емоція як реакція на ситуацію й подію. Форми прояву емоцій. Роль «позитивних» й «негативних» емоцій.
- •87. Функції емоцій.
- •88. Закон Йєркса-Додсона.
- •89. Характеристика емоцій.
- •90. Воля як реальне й самостійне психічне явище.
- •91. Воля як вольова регуляція, як довільне керування
- •92. Воля як самоврядування
- •93. Здійснення самоконтролю, автоуправління, авторегуляції, автооптимізаці, самодетермінації, самоініціації й самогальмування. Самомобілізація й самостимуляція.
- •94. Теоретичні підходи до проблеми волі: загальна характеристика.
- •95. Проблема вольової дії. Ознаки вольової дії.
- •96.Стадії (етапи) вольової дії.
- •97. Вольові стани. Безвільна поведінка. Співвідношення вольової й емоційної регуляції. Вольове зусилля як один із механізмів вольової регуляції.
87. Функції емоцій.
Основні функції емоцій:
Функція спонукання - дана функція дозволяє емоціям стимулювати діяльність , спрямовану на задоволення потреб , або пригальмовувати її . Емоції спрямовують і контролюють поведінку людини залежно від ситуації. Різноманітні потреби спонукають у людини різні емоції.
Дезорганізаційна функція - дана функція проявляється лише в умовах її прояви , а в інших випадках не є функціонально - значимою.
Следообразующая (не знаю, как перевести) функція - дана функція емоцій виявляється тільки в екстремальних станах.
Евристична та предвосхищающая функція - певний прояв емоцій з'ясовується за рахунок психологічного механізму , який і знаходиться біля витоків даних проявів емоційних станів .
Синтезуюча функція - дана функція полягає в інтеграції проявляються емоцій з когнітивними процесами , дозволяючи забезпечити можливість структурованого і цілісного відображення переживань і подразнень.
Експресивна функція - дана функція емоцій відповідає за вплив емоційної сфери власне на комунікацію людини.
88. Закон Йєркса-Додсона.
Законом Йеркса - Додсона в психології називають залежність найкращих результатів від середньої інтенсивності мотивації. Існує певна межа, за якою подальше збільшення мотивації призводить до погіршення результатів. Вчені ще в 1908 встановили , що для того , щоб навчити тварин проходити лабіринт , найбільш сприятливою є середня інтенсивність мотивації ( вона задавалася інтенсивністю ударів струму). Відомо , що для того , щоб здійснювалася діяльність , необхідна достатня мотивація . Однак , якщо мотивація занадто сильна , збільшується рівень активності та напруги , внаслідок чого в діяльності ( і в поведінці ) наступають певні розлади , тобто ефективність роботи погіршується. У такому випадку високий рівень мотивації викликає небажані емоційні реакції (напруга , хвилювання , стрес і т. п. ) , що призводить до погіршення діяльності. Експериментально встановлено , що існує певний оптимум (оптимальний рівень ) мотивації , при якому діяльність виконується найкраще ( для даної людини , в конкретній ситуації) . Наприклад: рівень мотивації , який умовно можна оцінити в сім балів , буде найбільш сприятливим. Подальше збільшення мотивації (до 10 і більше) призведе не до покращення , а до погіршення ефективності діяльності . Таким чином , дуже високий рівень мотивації не завжди є найкращим.
89. Характеристика емоцій.
Розрізняючись, емоції взаємодіють одна з одною, а також із перцептивними, когнітивними, моторними процесами і впливають як на них, так і одна на одну. Радість послаблює страх, печаль посилює відчай.
Названі особливості виступають характеристиками емоцій. Серед них розрізняють якісні характеристики (знак — позитивні чи негативні, модальність — страх, гнів, радість, сором тощо) і кількісні (сила або слабкість, збудженість і пригніченість, й інтенсивність, що визначається через напруженість — розрядку).
За своїми характеристиками емоції поділяються на :
Позитивні і негативні
Позитивні емоції мають приємний емоційний фон , переживаються як те чи інше задоволення , є позитивним підкріпленням для людини. Негативні - навпаки. Позитивні емоції і почуття - містять позитив і позитивно оцінювані, негативні емоції - містять негатив і негативно оцінювані . Адекватні ситуації чи ніПеред лицем загрози адекватна зібраність, а якщо людина починає сміятися , її сміх має скоріше нервову природу і оцінюється як неадекватний . Це здається очевидним , але чи це завжди так ? Керовані і не підвладні контролюДіапазон керованості емоцій величезний. Емоції , що розвинулися до стану афекту - некеровані, більшість емоційних акцій - керовані і дорослими , і дітьми.