61. Підходи до вивчення інтелекту.

Інтелект- загальні розумові здібності особи, властивості особистості, що дозволяють вирішувати проблеми та адаптуватися до різноманітних обставин життя.

Підходи до вивчення:

1. соціокультурний - Він полягає у міжкультурних дослідженнях пізнавальних процесів. Людина як культурно-історична істота формується, засвоюючи під час життєдіяльності матеріальні і духовні цінності, створені іншими людьми (попередниками і сучасниками). Соціокультурні фактори (мова, освіта, сім'я, звичаї, традиції) є детермінантами рівня і темпів психічного (інтелектуального) розвитку людей.

2. генетичний -У західній психології багато прихильників має концепція генетичної обумовленості інтелекту. Значна роль у поширенні ідеї про спадковість інтелекту належить Ф. Гальтону. За теорією спадковоїго визначення інтелекту, приблизно 80% варіацій ІQ зумовлені генетичними відмінностями між людьми.

3. процесуально – діяльнісний - Уявлення про природу інтелекту змінили експериментально-психологічні дослідження, що трактують будь-яке психічне явище як процес. Індивідуальний інтелект формується (за цим підходом) шляхом утворення, генералізації та закріплення основних розумових операцій: аналізу, синтезу, узагальнення.

4. освітній - Теорії когнітивного учіння переконують, що природа інтелекту розкривається через процедури його набуття. Вивчати інтелект можна шляхом дослідження формування когнітивних навичок у спеціально створених умовах за цілеспрямованого керівництва засвоєнням нових форм інтелектуальної поведінки.

5. інформаційний - Його основне положення полягає у твердженні, що індивідуальні IQ-відмінності безпосередньо зумовлені особливостями функціонування центральної нервової системи, які відповідають за точність передавання інформації, закодованої як послідовність нервових імпульсів у корі головного мозку.

6. функціонально-рівневий підхід - Ця теорія ґрунтується на ідеї, що інтелект є складною розумовою діяльністю, яка поєднує пізнавальні функції: психомоторику, увагу, пам'ять, мислення, що є компонентами інтелектуальної системи.

7. регуляційний підхід - Інтелект є механізмом перероблення інформації і регуляції психічної та поведінкової активності. Його застосуванню сприяє відсутність невідкладного, миттєвого тиску ситуації і надмірного бажання. Головним критерієм інтелектуального розвитку за регуляційного підходу є ступінь контролювання потреб.

62.Основні психологічні методики вивчення інтелекту.

Одним з найбільш поширених методів дослідження інтелекту є тести. Призначені вони для оцінювання рівня розвитку ментальних здібностей, інтелекту суб'єкта. Ці методики охоплюють тести здібностей, тести досягнень і критерійно-орієнтовані тести.

До тестів здібностей належать: "Шкала вимірювання інтелекту Векслера"; "Тест культурно-вільного інтелекту"; "Психологічні профілі Россолімо"; "Шкала розумового розвитку Стенфорд - Біне" для вимірювання коефіцієнта розумової здатності; "Шкільний тест розумового розвитку" - ШТРР, за допомогою якого оцінюють рівень розвитку інтелекту у школярів 6-8 класів.

Тести досягнень є найпоширенішими при психологічному відборі персоналу. Основною метою цих методик є оцінювання досягнутого людиною рівня компетентності у певній галузі. Проблемним зостається саме виявлення внутрішніх психологічних факторів діяльності, тобто того, за рахунок чого досягається результат.

Критерійно-орієнтувальні тести є нечисленною групою психодіагностичних засобів, що допомагають виявляти рівень сформованості пізнавальної структури особистості у зіставленні з деяким об'єктивним (навчальним або діяльнісним) критерієм. Ступінь сформованості дії відображається у результатах розв'язання стимулюючих завдань. Такими методиками можна вважати: тести вивчення інтелектуальних здібностей.