5. Організаційні методи. Методи обробки даних. Інтерпретаційні методи психології.

Організаційні методи

Порівняльний метод (метод “поперечного зрізу”) полягає у зіставленні різних груп людей за віком, осві-

тою, діяльністю і спілкуванням. Наприклад,дві великі групи людей, однакових за віком і статтю (студенти і робітники), досліджуються одними і тими ж емпіричними способами добування наукових даних, і отримані дані зіставляються між собою.

Лонгітюдний метод (метод “подовжнього зрізу”) полягає у багаторазових обстеженнях одних і тих же осіб протягом тривалого часу. Наприклад, багаторазове обстеження студентів протягом всього терміну навчання у вузі.

Комплексний метод спосіб вивчення, при якому в дослідженні беруть участь представники різних наук, що дозволяє встановлювати зв’язки і залежність між явищами різного роду, наприклад,фізіологічним, психічним і соціальним розвитком особистості.

Методи обробки даних — це кількісні та якісні методи. До кількісних методів належать, наприклад, визначення середніх величин і міри розсіювання, коефіцієнтів кореляції) факторний аналіз, побудова графіків, гістограм, схем, таблиць, матриць тощо. Якісний метод передбачає аналіз і синтез отриманих даних, їх систематизацію та порівняння з результатами інших досліджень.

До інтерпретаційних методів належать генетичний метод аналізу психологічних даних у процесі розвитку - з виокремленням стадій, критичних моментів, суперечностей тощо, а також структурний, системний метод, який передбачає встановлення зв'язків між усіма психічними властивостями індивіда. Останній полягає в реалізації особистісного підходу, коли всі психічні властивості розглядають у цілісній системі.

6. Емпіричні методи: аналіз основних груп

Емпіричні методи. їх використовують для одержання наукових фактів з метою опису, вимірювання, пояснення психічних явищ чи з'ясування умов розвитку психологічної властивості.

Вирізняють такі емпіричні методи: спостереження, самоспостереження, бесіда, інтерв'ю, анкетування, метод експертних оцінок, біографічний метод, метод узагальнених характеристик, тестування, проективні методи, аналіз продуктів діяльності, експеримент та ін.

Спостереження. Будь-які психічні явища виявляються в діях, жестах, виразах обличчя, позах, мовленнєвих реакціях тощо. Наукове спостереження вимагає не тільки фіксування психічних фактів, а й пізнання їх суті, причин, розкриття їх психологічної природи. Воно істотно відрізняється від життєвого спостереження, яке часто є випадковим, неорганізованим, проте нерідко дає корисну психологічну інформацію.

Спостереження - творчий процес, у який включається особистість ученого, психолога, педагога. Воно стає ефективним науковим методом, коли дослідник не обмежується описом психологічних явищ, а коректно пояснює їх. Водночас спостерігач ризикує не зауважити деяких важливих фактів, знехтувати істотною інформацією або «створити» факти на основі своїх уявлень про явище.

Бесіда. Використовують її для первинного орієнтування у проблемі, уточнення висновків, одержаних іншими методами. Ефективність залежить від кваліфікації дослідника, гнучкості мислення, багатства досвіду, комунікаційної вправності і підготовки співбесідника.

Інтерв'ю. Як і бесіда, воно належить до методів опитування. Процедурно відбувається за принципом «запитання - відповідь». Від бесіди інтерв'ю відрізняється запрограмованістю, чітким формулюванням питань. Цей метод дає змогу вивчати одночасно велику кількість досліджуваних, зібрати дані, які стосуються найрізноманітніших питань, інтересів і вподобань тощо.

Анкетування. Досліджуваному пропонують систему прямих і непрямих запитань. Вони мають бути чітко, однозначно сформульованими, відповідати віку, рівню розвитку, ситуації, а їх кількість - обмеженою. Використання анкет дає змогу зібрати великий фактичний матеріал, що й визначає цінність методу. 

Метод експертних оцінок. Його використовують під час вивчення особистості. Експертами обирають компетентних осіб, які добре знають досліджуваного. Вони, як правило, кількісно оцінюють властивість або аспект його поведінки; їх якісні прояви описують за результатами співбесіди. Експерти зосереджуються на вираженості аспектів поведінки, а не на узагальненнях, бо де - справа дослідника, а не експерта.

Біографічний метод. При вивченні особистості аналізують факти, дати, події життя людини, документацію тощо. Зіставляючи дані, дослідник одержує інформацію про її особливості.

Метод узагальнених характеристик. Дослідник збирає окремі характеристики досліджуваного іншими особами (друзями, батьками, ровесниками), під час спостереження за ним у різних видах діяльності використовує інформацію, одержану за допомогою інших методів.

Тестування. Ґрунтується на використанні стандартизованих запитань і завдань, що мають певну шкалу значень.