40 Розлади уваги. Стареча неуважність.

 До порушень уваги відносять:

 — нездатність зберігати увагу: дитина не може виконати завдання до

кінця, є незібраною під час його виконання;

  — зниження вибіркової уваги, нездатність зосередитися на предметі;

— підвищене відволікання: під час виконання завдань діти

метушаться, часто переключаються з одного заняття на інше;

  — зниження уваги в незвичних ситуаціях, коли необхідно діяти

самостійно.

Неуважність —це нездатність зосередитися на чому-нсбудь певному уп­родовж тривалого часу. Термін «неуважність» означає поверхневу, змінну увагу . Неуважність може виявлятися: а) у нездатності до зосередження; б) у надмірній концентрації на одному об'єкті діяльності. Неуважність буває двох видів: уявна і справжня. Уявна неуважність — це неуважність людини до навколишніх предметів і явищ, викликана зосеред­женістю па якомусь одному предметі (явищі) чи переживанні. Виокремлюють вчену неуважність і старечу не­уважність. Так звана учена неуважність — це прояв дуже високої зосередженості уваги в поєднанні з її обмеженим обсягом. У стані «професорської» неуваж­ності хід думок логічно упорядкований і точно спрямований па досягнення ідеальної і віддаленої мети або на пошук розв'язку складної задачі. Приклади «професорської» неуважності зазвичай знаходять у життєписах великих філо­софів, винахідників і вчених. До розладів уваги, що отримали назву старечої неуважності, відносять її слабке переключення у поєднанні з недостатньою концентрацією. Увага людини фіксується на одному предметі, діяльності чи темі міркування, але, на відміну від «професорської» неуважності, таке зосередження неефективне. Таке явище неуважності спостерігається в станах депресії і тривоги, коли мислення людини довго і безупинно зайняте повторюваними і марними дум­ками й образами. 

До розладів уваги, що отримали назву старечої неуважності, відносять її слабке переключення у поєднанні з недостатньою концентрацією. Увага людини фіксується на одному предметі, діяльності чи темі міркування, але, на відміну від «професорської» неуважності, таке зосередження неефективне. Таке явище неуважності спостерігається в станах депресії і тривоги, коли мислення людини довго і безупинно зайняте повторюваними і марними думками й образами.

41 Феномени вибіркової неуважності в когнітивній і моторній сферах.

При всіх відмінностях більшість згодні, що основними функціями уваги, як не розуміти його природу, є забезпечення вибірковості і зосередженості психіки на деякому зовнішньому або внутрішньому об'єкті. Вибірковість проявляється у феномені об'єкта і фону, а зосередженість - у факті поліпшення перебігу основного процесу (сприйняття, мислення, згадування і т. д.). Щоб це зрозуміти, достатньо вдуматися в сенс таких слів, як "дивитися", "бачити", "вдивлятися". Або: "слухати", "чути", "вслухатися". Функція уваги не зводиться до контролю (вибірковості), але включає корекції на основі контролю і за допомогою контролю як зворотного зв'язку.контролююча і корекційнв функція уваги також ролягає у певний відбір інформації, супроводжуваний вибірковістю слухового і зорового сприйняття, а так само активує і гальмує не потрібні в даний момент психологічні та фізіологічні процеси.

 поява захисно-уникаючої мотивації поведінки (коли людина "не чує", не реагує на травмуючі стимули зовнішнього середовища - феномен "вибіркової неуважності", коли вона уникає труднощів і небезпек, здатних понизити ще в більшому ступені почуття "я", коли боїться і почуває себе невпевнено в нових, незвичних ситуаціях спілкування);

Так само, наведу простий приклад вибірковості уваги, як сприйняття змісту і сенсу важкою, цікавою лекції. Якщо студент зосереджений на словах лектора, то він не помічає вуличних шумів, різних звуків з коридору, дзижчання ламп денного світла, і навіть духоти або протягів. Робота уваги в даному випадку представлена, як аспект його вибірковості і зосередженості людини. Невідібрані голоси ж залишаються доступними його сприйняттю, і якась інформація може бути помічена за межами вибраного направленої уваги. Якщо вимовляється його ім'я або розповідають анекдот, він мимоволі усвідомлює ці події. Чим більше захоплення об'єктом, тим більше інтенсивність нашої уваги в одному напрямку, тим менше ймовірність відволікання і ступінь уваги по всіх інших напрямках. Тобто, відбувається розподіл уваги.