Дрогобич (Котермак) Юрій Михайлович
(1450 - 04.02.1494)
Доктор філософії та медицини, професор. Народися в м. Дрогобичі (тепер Львівська область). Закінчив Болонський університет (Італія) у 1476р. та почав працювати в ньому. У 1478р. отримав ступінь доктора філософії, а згодом і медицини (1482). Як професор Болонського університету читав лекції з астрономії та медицини. З 1481 р. - ректор цього університету. з 1487р. - професор Краківського університету. Наукові праці Ю. Дрогобича стосуються переважно астрономії. Він складав щорічні прогностики і календарі-альманахи про видимий рух планет, взаємне розміщення планет і Сонця, обчислив дні зміни фаз Місяця, досліджував та "оцінив" затемнення Сонця (29.VII. 1478) і Місяця (04.VII). Його перша друкована книжка " Прогностична оцінка поточного 1483 року" (вийшла латинською мовою) - це астрономічний календар, де на основі взаємного розташування небесних світил і оцінки різних небесних явищ зроблено передбачення про земні події, є відомості з різних природничих наук, зокрема з географії, дається прогноз погоди на підставі спостережень за погодою в зоні помірного клімату.
У 1940 році написав ще одну працю про способи оцінки наслідків затемнень, яка дотепер зберігається в Парижі. У рукописі йдеться про вплив сузір’їв на різні географічні широти, у зв’язку з чим подаються відомості з географії Західної та Східної Європи, Близького Сходу.
Діяльність Юрія Дрогобича - один з переконливих прикладів зв’язків України з країнами Заходу і Сходу, свідчення багатогранності культурних і наукових контактів нашого народу.
Дмитрах Ігор Миколайович
(20.07.1952)
Учений у галузі матеріалознавства, член кореспондент НАН України (2003). Народився у м. Дрогобичі (тепер Львівської області). Закінчив Львівський політехнічний інститут (1974). З 1976 р. працює у фізико-механічному інституту НАН України (з 1999 р. – завідувач відділу).
Наукові дослідження стосуються фізико-механічної механіки руйнування металів і міцності конструкції . Співавтор концепції про фізико-хімічну ситуацію навколо вершини корозійної тріщини.
Лауреат премії імені Є. О. Патона (1985) та імені Г. В. Карпенка (2002).
Даревич Юрій
(17.02.1939р.)
Фізик, іноземний член НАН України з 1992 року. Народився в с. Сухоріччя ( тепер Пустомитівського району Львівської області) . У 1961 році закінчив університет у Вінніпезі (Канада). Отримав ступінь доктора класичної теорії поля університету Альберти (Канада). Професор фізики Йоркського університету в Торонто (Канада).
Наукові праці стосуються теорії поля, квантовій електродинаміці сильного зв’язку, атомній теорії розсіяння, взаємодії позитронів з газами.
Член редакційної колегії «Українського фізичного журналу». Дійсний член Української Вільної Академії Наук Канади.
Гурський Зиновій Олександрович
(29.05.1944 – 28. 01.2004)
Учений у галузі теорії металів і сплавів, професор, доктор фізико-математичних наук за спеціальністю «Теоретична і математична фізика».
Народився в м. Львові, навчався у Львівському державному університеті імені Івана Франка(1961-1964). Як кращий студент був переведений до Московського університету імені М. Ломоносова, який закінчив у 1967 році. У 1967-1970 рр. – працював в Інституті металургії імені А. Байкова АНСРСР (Москва). У 1970-1980 рр. – співробітник відділу статистичної теорії конденсованих станів інституту теоретичної фізики АНУРСР (Львів); у 1980-1990 рр. – провідний науковий співробітник Львівського відділення статистичної фізики Інституту теоретичної фізики АНУРСР. У 1983 р. разом з колективом фізиків Львівського університету став лауреатом Державної премії УРСРС у галузі науки і техніки за серію робіт «Експериментальні та теоретичні дослідження з фізики рідких металів». Протягом 1990-2004 рр. – завідувач відділу теорії металів і сплавів інституту фізики конденсованих систем НАН України (Львів). У 1991 році спільно з І. Юхновським опублікував монографію «Квантово-статистична теорія невпорядкованих систем». Широке визнання в Україні та закордоном йому принесли фундаментальні праці з теорії псевдо потенціалів та фазових переходів у сплавах. Гурський разом з професором Г. Краском запропонували модельний підхід у теорії псевдо потенціалів, який в науковій літературі іменується « псевдо потенціал Краско-Гурського». Новий метод дослідження електронного спектру відкрив широкі можливості застосування псевдо потенціалів у невпорядкованих системах та рідких металах. Гурський брав активну участь в дослідженнях властивостей рідких металів, займався теорією фазових переходів та розрахунком діаграм стану бінарних сплавів на основі методу колективних змінних, що активно розвивався львівською школою статистичної фізики під керівництвом професора Юхновського.