Влох Орест Григорович
(02.07.1934-14.02.2005)
Ф
ізик-експериментатор,
професор,
академік
Академії
Наук
Вищої
школи
України,
дійсний
член
Нью-Йоркської
АН,
дійсний
член
НТШ
(Львів).
Народився
у
м.
Винники
(поблизу
Львова).
Закінчив
Львівський
університет
(1957), у
якому
організував
і
очолив
кафедру
нелінійної
оптики
(1979) та
спеціальне
конструкторсько-технологічне
б’юро
«Модулятор»
(1982). У
1992 р.
очолив
створений
ним
Інститут
фізичної
оптики
(Львів).
Наукові праці присвячені дослідженням у галузі фізики твердого тіла, матеріалознавства (сегнетоелектрики, сегнетоеластики), кристалооптики, поляриметрії, спектроскопії а також історії науки та радіоекологій.
Орест Влох відкрив явище електрогірації (1969 р., диплом № 211) та низку нових оптичних ефектів у кристалах із просторовою дисперсією та неспівмірно-модульованою структурою.
Відкриття явищ електрогірації на п’єзогірації дало можливість створити нові точні методи дослідження структурних фазових переходів, розвиту нових принципів метрології та інформатикики. Запропонував нові оптичні методи визначення параметрів фізичних величн (температури, тиску, напруги), запису та передачі оптичної інформації, керування вузько смуговими оптичними філтрами та модуляторами світла.
О. Влох – автор понад 500 наукових праць і 40 винаходів, монографії «Явища просторової дисперсії в поліметричній кристалооптиці», навчального посібника «Електродинаміка в нелінійній оптиці», оглядів у зарубіжних виданнях. Спільно зі своїм учнем А. Кітиком видав монографію «Кристалічні діелектрики з неспівмірно-модульованою структурою».
Заслужений діяч науки і техніки України, член Міжнародного союзу кристалографів та низки наукових товариств. Нагороджений медаллю та дипломом «За досягнення у ХХстолітті» (Кембридж, ІВС). Створив наукову школу з параметричної кристалооптики та структурних фазових переходів кристалах.
Волошиновський Анатолій Степанович
(28.08.1951)
Фізик, доктор фізико-математичних наук з 1994 року. Народився в м. Дрогобич (тепер Львівської області). Закінчив фізичний факультет Львівського університету (1973). У1973-1976рр.-учитель фізики в профтехучилищі №4 м. Львова. З 1976 р. працює на кафедрі експериментальної фізики Львівського університету на різних посадах: старший лаборант (1976-1977), молодший науковий співробітник (1980-1985), старший науковий співробітник (1985-1988), провідний науковий співробітник (1988-1989), асистент (1989-1999), доцент (1999-2001), професор (2001-2003). Із 2003 р. – завідувач цієї ж кафедри.
Наукові праці стосуються досліджень методами люмінесцентної спектроскопії з часовим розділенням процесів випромінювального розряду високоенергетичних електронних збуджень в широкозонних діелектричних кристалах.
Автор майже 250 наукових праць.
У 1998 р. отримав грант Міжнародного Наукового Фонду за Міжнародною науково-освітньою програмою «Науковці та викладачі».
Гамота Юрій (Джордж) Богданович
(06.05.1939)
Фізик, іноземний член НАН України (2000). Народився у м. Львові. Закінчив університет Мінесоти (США). У 1966 р. отримав ступінь доктора фізики низьких температур Мічиганського університету США. З 1981 р. – професор і директор інституту науки і технології Енн-Арбор. У 1967-1975 рр. працював у «Белл лаборетріз». Академічний та промисловий вчений-дослідник.
Наукові праці стосуються фізики твердого тіла (надтекучості та надпровідності), квантових рідин, гідродинаміки ідеальних рідин, зокрема літонних хвильових явищ у рідкому гелії.
Головач Юрій Васильович
(16.06.1957)
Фізик-теоретик, доктор фізико-математичних наук (1998), професор (2005), дійсний член НТШ (2006). Народився у Львові, закінчив фізичний факультет Львівського державного університету ім. І. Франка (1979) та аспірантуру при ньому (1983). У 1983-1986 рр. – молодший науковий співробітник; протягом 1986-1983 рр. – науковий співробітник Львівського відділення Інституту теоретичної фізики АН УРСР; у 1989-2000 рр. – старший науковий співробітник, з 2000 р. – провідний науковий співробітник Інституту фізики конденсованих систем НАН України. Водночас у 1984-1986 рр. і 1989-1992 рр. – асистент; у 1997 р. – доцент, а з 2001 р. – професор кафедри теоретичної фізики Львівського національного університету.
Наукові праці стосуються фізики індексованих систем (магнетики, полімери, структурно-невпорядковані системи), фазових переходів і критичних явищ, екзотичних задач статистичної фізики (скейлінг у складних системах, мережі), історії науки.
