2.1. Організація дослідження сформованості графомоторних навичок

Метою констатуючого експерименту є визначення рівня сформованості графомоторних навичок у дошкільників з ЗНМ у порівнянні з їх однолітками з нормальним мовленнєвим розвитком.

В експериментальному вивченні брали участь 20 дошкільнят, які навчаються у Вільнянській спеціальній загальноосвітній школі-інтернаті. Спеціалізація закладу направлена на навчання дітей із розумовою відсталістю та затримкою психічного розвитку (ЗПР).

В експериментальну групу увійшло 10 дошкільнят із затримкою психічного розвитку та ЗНМІ-ІІ рівня у віці 6-6,5 років. З них 5 хлопчиків і 5 дівчаток. Експериментальну групу склали праворукі діти.

У контрольну групу ввійшло 10 дошкільнят віком 6-6,5 років. З них було 4 хлопчика і 6 дівчаток з нормальним мовленнєвим розвитком.

Для вивчення основних психічних функцій і процесів, що забезпечують процес письма, використовувалися методи і тести М.М. Безруких.

Експериментальне вивчення було направлено на дослідження власне графомоторних функцій.

Експериментальну групу, до якої увійшли 10 осіб, склали старші дошкільнята з ЗНМ.

У комплексне обстеження увійшло: вивчення психолого-медико-педагогічної документації, логопедичне і психолого-педагогічне обстеження старших дошкільників.

Вивчення документації та анкетних даних показало, що мають місце:особливості протікання вагітності (токсикози, гіпертонія, нефропатія та ін), відхилення у внутрішньоутробному розвитку. Пологи відзначалися у 4 -х жінок раніше терміну, решта термінові. У патології пологів були відзначені: асфіксія у 2-х дітей. П'ять дітей з десяти у віці до року спостерігалися у невропатолога з діагнозом ПЕП (перинатальна енцефалопатія). У ранньому мовному розвитку відзначалася деяка затримка. Перші слова у більшості дітей з'явилися в 1,1-1,3 року, 5 дітей в 3 роки вже користувалися фразовою промовою, але мами відзначали, що мовлення змазана і незрозуміла. У більшості старших дошкільників експериментальної групи (7 осіб) відзначалася затримка складних локомотивних функцій: діти почали ходити у віці 1,2-1,3 року. Батьки відзначають моторну незручність дітей: вони швидко втомлюються під час ходьби, багато спотикаються, падають, погано стрибають. Часто відзначається сповільненість дій дітей.

У висновках спеціалістів (отоларинголог, невропатолог) патології не виявлено.

В ході проведення психолого-педагогічного та логопедичного обстежень були встановлені особливості мовленнєвого розвитку дошкільників, а також недостатня сформованість моторної сфери, в тому числі, моторики рук. При обстеженні артикуляційного апарату у дітей відзначалася можливість виконання всіх артикуляційних проб, але при аналізі якості виконання цих рухів була виявлена ​​змазаність, нечіткість артикуляції, зниження амплітуди рухів, короткочасність утримання певної пози, зниження обсягу рухів, швидка стомлюваність м'язів. Таким чином, при функціональних навантаженнях якість артикуляційних рухів різко падала.

Вивчення дошкільнят з ЗНМ показало, що поряд з порушеннями функції і тонусу артикуляційного апарату відзначається і відхилення в стані загальної та дрібної ручної моторики. Моторна недостатність проявлялася при виконанні складних рухових актів, що вимагають чіткого управління рухами, точної роботи різних м'язових груп, правильної просторово-часової організації рухів. При проведенні проб-тестів пальчикової гімнастики діти важко виконувати рухи по наслідуванню, наприклад «замок»,»колечка» та інші вправи. Все це не може не відбитися на письмі.

При обстеженні звуковимови виявлялися: змішання, спотворення, заміна і відсутність звуків. Найбільш поширеним порушенням виявився дефект вимови свистячих і шиплячих звуків, порушення вимови сонорів [р] і [л]. Досить часто зазначалася міжзубна вимова. Характерно, що такі порушення нестабільні і залежать від різних умов (наприклад, від позиції звуку в слові) [19].

Діти відчували труднощі при вимовлянні слів складної складової структури, спрощували звуконаповненість, опускаючи деякі звуки при збігу приголосних.

При дослідженні фонематичного сприйняття відзначається спотворення, спрощення та зменшення кількості складів при відтворенні серії з трьох складів. Дослідження здатності звукового аналізу та синтезу виявило недостатню сформованість навичок [39].

У психолого-педагогічних характеристиках таких дітей відзначається нестійкість уваги, низька працездатність, особливості зорового і тактильного сприйняття, особливості деяких видів пам'яті і мислення, недостатній рівень розвитку загальної та дрібної моторики [15].

Таким чином,за логопедичним висновком експериментальна група представлена ​​дітьми з ЗНМ.

Контрольну групу склали 10 дітей з нормальним мовним розвитком. Даний висновок обґрунтовано ретельним вивченням медичних карт дошкільнят, де не було виявлено органічних уражень головного мозку, психолого-педагогічною характеристикою вихователів та психолога, в якій відзначалися досить сформовані емоційно-вольова та інтелектуальна сфери, обстеженням логопеда, в якому не виявилося порушень в розвитку мови.

Методи експериментального дослідження графомоторних навичок. У констатуючому експерименті для вивчення основних психічних функцій і процесів, що забезпечують процес формування графомоторних навичок,використовувалася методика, М.М. Безруких [3]. Дослідження графомоторних функцій проводилося при використанні таких методик (Додаток А).