6.) Розкрийте психогенетику сенсорних здібностей, рухових функцій, темпераменту, функціональної асиметрії, функціонування серцево-судинної системи та успадкування так званого часу спостереження

Рухові функції

Наприклад, при оцінці почерку монозиготних близнюків, як розлучених, так і виховувалися разом, виявлено дуже невелика кількість пар з збігаються характеристиками (5-15%). Коефіцієнт успадкованого для складних рухових функцій різко падає в міру їх розвитку (як у вироблення почерку), оскільки індивідуальні відмінності тут в незмірно більшою мірою пов'язані з особливостями індивідуальної тренування, ніж з мінливістю генотипів. Візьмемо як приклад музичну діяльність, яка, з одного боку, являє собою реалізацію найскладніших придбаних моторних програм, а з іншого боку, припускає розвиток вельми тонких сенсорних здібностей. p align="justify"> Вивчення успадкованого музичних здібностей (оцінка давалася по 8 параметрами) дало цікаві результати. Якщо випробовувані ніколи не брали уроків музики і НЕ вправлялися... у грі на музичних інструментах, то значення коефіцієнта успадкованого були досить високі. Але показники успадкованого відразу зменшувалися, якщо досліджувалася група людей, хоч якоюсь мірою навчалися музиці.

Психогенетика темпераменту

У сучасній психогенетике мова частіше йде про характеристики особистості, оскільки поняття темперамент, в даний час зв'язується головним чином з типом емоційних реакцій (особливо їх виразом), а також з характерними або звичними схильностями особистості. В якості методу виявлення основних особливостей особистості вельми популярний підхід визначення п'яти чинників, так званої В«великої п'ятіркиВ» .

? Екстраверсія (extroversion). Даються оцінки інтроверсії-екстраверсії, товариськості-нелюдимости, впевненості-сором'язливості.

? Здатність до згоди (agreeableness). Оцінюється поступливість-непоступливість, дружелюбність-байдужість до інших, слухняність-ворожість.

? Сумлінність (conscientiousness). Це самий невизначений фактор.

? нейротицизм (neuroticism). З'ясовується рівень емоційної стабільності, пристосовності-тривожності, залежності-незалежності.

? Відвертість, прямота (openness). Визначаються легкість пристосовності-підпорядкування, неслухняність-покірність.

Відомі дві концепції функціональної АСИМЕТРІЇ в онтогенезі: еквіпотенціальні півкуль і прогресивної латералізації [138]. Перша передбачає початкове рівність, або еквіпотенціальності, півкуль щодо всіх функцій, в тому числі мовної. На її користь говорять дані про високу пластичності мозку дитини і взаємозамінності симетричних відділів мозку на ранніх етапах розвитку.

Відповідно до другої концепції спеціалізація півкуль існує вже з моменту народження. У праворуких людей вона проявляється, як припускають, у вигляді генетично запрограмованої здібності нервового субстрату лівої півкулі виявляти здатність до розвитку мовної функції і визначати діяльність ведучої руки. Встановлено, що задовго до реального розвитку мовної функції можна виявити відмінності в морфологічному будову майбутніх мовних зон. Так, у новонароджених сильвиева борозна зліва істотно більше, ніж справа. Цей факт свідчить про те, що структурні міжпівкульні відмінності певною мірою є вродженими.

На користь вихідної еквіпотенціальні півкуль, здавалося б, свідчить той факт, що перші прояви переваги руки виявляються У дітей 7-9 місяців. Різниця між сторонами, спочатку слабка, поступово збільшується і стає виразною в 3 роки, а потім стабілізується. Проте в ході спостережень було встановлено, що у немовлят є інші ознаки латералізації, наприклад, шановану сторона при повороті голови, різний тонус м'язів справа і зліва і ін [196].

Анатомічно СЕРЦЕВО-СУДИННА система включає в себе серце й усі судини тіла, від найбільших (діаметром 4-6 сантиметрів у дорослих до самих дрібних, діаметром усього трохи мікрон. Це гігантська по площі судинна мережа, завдяки якій кров доставляється до всіх органів і тканин тіла та відтікає від них. Кров несе із собою кисень та поживні речовини до органів та тканини і забирає від них - відпрацьовані відходи й шлаки.

Постійна циркуляція крові в замкненій системі і є кровообіг. Дуже просто представити його собі у вигляді цифри 8, що не має ні початку, ні кінця, або у вигляді математичного знака, що позначає нескінченність. У центрі цього знака, у місці перетинання ліній – перебуває серце, яке своєю роботою забезпечує постійний рух крові по колу. У всіх ссавців як і в людини є два кола кровообігу – велике і мале («легеневе»), і, як у цифрі 8, вони з'єднуються й переходять один в одного. Відповідно, і в серця – основного і єдиного насоса організму, який приводить кров у рух, - є дві половинки: ліва («артеріальна») і права («венозна»). У нормальному серці ці половини усередині серця між собою не сполучаються, тобто між ними немає ніяких отворів.

КоЖна з половин – ліва й права - складаються із двох камер: передсердя й шлуночка. Відповідно, серце містить у собі чотири камери: праве передсердя, правий шлуночок, ліве передсердя й лівий шлуночок. Усередині цих камер містяться клапани, завдяки постійному ритмічному руху яких потік крові може рухатися тільки в одному напрямку.