48.) Різновиди та психологічні наслідки насильства

Розрізняють найближчі та віддалені наслідки жорстокого поводження і неуважного ставлення до дітей.

До найближчих наслідків відносяться фізичні травми, ушкодження, а також блювота, головні болі, втрата свідомості, характерні для синдрому струсу, що розвивається у маленьких дітей, яких беруть за плечі і сильно трясуть. Крім зазначених ознак, у дітей при цьому синдромі з'являється крововилив в очні яблука. До найближчих наслідків належать також гострі психічні порушення у відповідь на будь-який вид агресії, особливо на сексуальну. Ці реакції можуть проявлятися у вигляді збудження, прагнення кудись бігти, сховатися, або в вигляді глибокої загальмованості, зовнішнього байдужості. Однак в обох випадках дитина охоплений найгострішим переживанням страху, тривоги і гніву. У дітей старшого віку можливий розвиток важкої депресії з почуттям власної ущербності, неповноцінності.

Серед віддалених наслідків жорстокого поводження з дітьми виділяються порушення, фізичного і психічного розвитку дитини, різні соматичні захворювання, особистісні та емоції-ональних порушення, соціальні наслідки.

Порушення фізичного і психічного розвитку

У більшості дітей, що живуть у сім'ях, в яких важке фізичне покарання, лайка на адресу дитини є "методами виховання", або в сім'ях, де вони позбавлені тепла, уваги, наприклад, в сім'ях батьків-алкоголіків, є ознаки затримки фізичного та нервово-психічного розвитку . Зарубіжні фахівці назвали цей стан дітей "нездатністю до п

49.) Екстрена психологічна допомога та кризова інтервенція.

Психологічні рекомендації щодо поведінки співробітників екстремального профілю діяльності з постраждалим населенням

1. Якщо Ви перебуваєте поруч із людиною, що одержала психічну травму в результаті впливу екстремальних факторів (при терористичному акті, аварії, втраті близьких, трагічному звістці й т.п.) не втрачайте самовладання!

2. Поведінка постраждалого не повинна Вас лякати, дратувати або дивувати. Його стан, вчинки, емоції - це нормальна реакція на ненормальні обставини. Подбайте про свою психологічну безпеку.

3. Не надавайте психологічну допомогу в тому випадку, якщо Ви цього не хочете (неприємно або інші причини). Знайдіть той, хто може це зробити. Дотримуйтеся принципу «Не нашкодь»!

4. Не робіть того, у користі чого Ви не впевнені. Обмежтеся тоді лише співчуттям і якнайшвидше звернетеся по допомогу до фахівця (психотерапевтові, психіатрові, психологові).

Алгоритм перших дій:

1. Оглянути місце події й переконатися, що може загрожувати Вам, й потім - що може загрожувати потерпілим.

2. Оглянути потерпілих й постаратися зрозуміти, чи є загроза життю постраждалих і якщо так, то від чого людина може вмерти прямо зараз.

3. Викликати фахівців (медиків, співробітників МНС тощо)

4. Залишатися з потерпілим до приїзду фахівців, намагаючись зберегти або поліпшити його стан доступними методами.

Перша допомога при різних психічних станах

МАРЕННЯ Й ГАЛЛЮЦИНАЦИ:

Критична ситуація викликає в людини потужний стрес, приводить до сильної нервової напруги, порушує рівновагу в організмі, негативно позначаєт

КРИЗОВА ІНТЕРВЕНЦІЯ - це:

- Робота, спрямована на вираження сильних емоцій.

- Зменшення сум’яття завдяки процесу повторення.

- Відкриття доступу до дослідження гострих проблем.

- Формування розуміння поточних проблем для підтримки клієнта.

- Створення фундаменту для прийняття людьми пережитог

50.) Загальні особливості психологічної допомоги при травматичних розладах

Психічні розлади, що виникають у потерпілих у вогнищах стихійного лиха і катастроф мають важливі соціальні наслідки. Під час катастроф більші маси людей випробовують не тільки вплив прямих вражаючих факторів, але й превхідних соціальних наслідків.

У результаті катастроф у більшої маси населення формується хронічний стресовий стан, що впливає не тільки на психічне, але й на соматичне здоров'я.

У сучасних дослідженнях представлені дві гіпотези передбачення розвитку психічних розладів у потерпілих у вогнищах стихійних лих і катастроф.

Відповідно до першої, екстремальні й дезадаптивні реакції під час катастрофи можуть бути в значній мірі передвіщені наявністю в потерпілих

певних особистісних рис, тобто, реакції людей лише відбивають їхній звичайний спосіб реагування. Тривожні особистості реагують тривогою й панікою, гипотимічні - депресією, театральні - конверсіональними формами реагування.

Друга гіпотеза заснована на тому, що найбільшу прогностичну цінність представляють демографічні й групові фактори соціального стресу в сполученні із суб'єктивно пережитим хронічним стресом.

Досвід надання психічної допомоги у вогнищах стихійних лих і катастроф свідчить про необхідність використання багатофакторного підходу, що враховує наступні складові:

· стан психічного й фізичного здоров'я населення у вогнищі катастрофи;

· безпосередній вплив катастрофи на стан здоров'я населення;

· екологічні й соціальні наслідки, викликані катастрофою;

· вплив заходів, що вживають для подолання наслідків катастрофи.