- •1)Розкрийте сутьосновних методів психогенетики:метод прийомних дітей,метод близнюків,популяційний,генетико-математичний та метод генеологічного аналізу.
- •2)Поясніть взаємодію генотипу та середовища.Розкрийте суть середовища у гендерних відмінностях.Опишіть кількісні,якісні,мутагенні і мультифакторні генетичні ознаки
- •3)Поясніть вплив генетичних факторів та нездатність до навчання.Опишіть синдром дефіциту уваги та гіперактивності.Психогенетика обдарованості.
- •1. Кістяковий вік
- •6.) Розкрийте психогенетику сенсорних здібностей, рухових функцій, темпераменту, функціональної асиметрії, функціонування серцево-судинної системи та успадкування так званого часу спостереження
- •7)Поясніть генетику психічних розладів: геномні і хромосомні мутації; аномалії статевих хромосом; генетичні моделі успадкування; генетичні та соціальні фактори, що знижують ризик захворювання
- •9.) Розкрийте суть генетики психічних розладів та опишіть наступні синдроми: Шерешевського-Тернера, Клайнфельтера, ламкої х-хромосоми, Дауна, Патау, Едварда.
- •10.) Розкрийте переваги та недоліки методу близнюків у психогенетиці. Дайте характеристику наступних методів: популяційного, генеалогічного аналізу, генетико-математичного та прийомних дітей.
- •11.) Соціальна робота як фахова діяльність. Професійні вимоги до працівників що працюють в соціальній сфері
- •12.) Теоретичні моделі та методи соціальної роботи. Методи і технології соціальної роботи за напрямами теоретичних моделей.
- •13.) Особливості суспільної допомоги і соціальної роботи. Клієнти суспільної допомоги і соціальної роботи
- •16.) Діяльності Система соціальних служб в Україні. Організація діяльності консультативних пунктів «Довіра» центрами соціальних служб.
- •17.) Специфіка соціальної роботи з людьми, які мають психічні розлади. Організація надання допомоги.
- •18.) Насильство як соціальна проблема. Організація надання послуг. Приклади діяльності соціальних служб. Типовими проявами насильства є:
- •21.) Психологічна служба як форма існування практичної психології. Науковий, прикладної, практичний та організаційний аспекти психологічної служби
- •22.) Аналіз моделей діяльності психологічних служб. Завдання і принципи психологічних служб у різних областях людської діяльності
- •27.) Основні засади діяльності психологічної служби
- •28.) Реалізація індивідуального підходу у діяльності психологічних служб.
- •32.) Теоретико-методологічні підходи до вивчення масових настроїв
- •33.) Основні види і функції масових настроїв. Механізми впливу на масові настрої
- •35.) Загальні механізми стихійної поведінки. Характеристика лідерів стихійних груп. Зараження, навіювання і наслідування як особливий спосіб впливу на маси.
- •36.) Загальна характеристика і типи стихійних груп. Форми соціальних рухів: громадські, політичні, етичні, реформаторські
- •37.) Концептуальні інтерпретації маси і натовпу. Дослідження дій натовпу
- •38.) Психологічні механізми впливу на агресивний натовп. Умови виникнення масової агресії. Форми поведінки натовпу: паніка, бунт, погром, оргія
- •39.) Типологія натовпу. Психологічні фактори існування натовпу
- •42.) Поняття травмуючої ситуації. Її ознаки та різновиди
- •43.) Стрес, травматичний стрес та посттравматичний стресовий розлад (птср
- •44.) Теоретичні моделі птср
- •47.) Психологічні наслідки втягнення у деструктивний культ (секту)
- •48.) Різновиди та психологічні наслідки насильства
- •51.) Методи психологічної допомоги при птср
- •54.) Старіння і психологічний вік. Кризи похилого віку. Психологічна готовність дорослої людини до прийняття старіння. Реалізація мудрості як сенсу життя у старості
- •55.) Індивідуальні типи старіння. Довголіття. Фактори, що визначають довголіття людини
- •58.) Емоційна сфера людей похилого віку. Задоволеність життям у старості. Основні чинники незадоволення старістю. Риси особистості, які сприяють старінню
- •59.) Людина похилого віку у системі суспільних зв’язків. Проблеми взаємостосунків старих людей з різними поколіннями. Стосунки старих людей з рідними та близькими, значення сім’ї.
- •60.) Негативні і позитивні стереотипи сприйняття людей похилого віку оточуючими. Особливості взаємодії зі старими людьми
- •61.) Самотність як соціальна проблема. Причини самотності та задоволення соціальними зв’язками у віці старості
- •62)Діагностика психічного розвитку на ранніх етапах онтогенезу. Оціночні шкали розвитку у західній та вітчизняній психодіагностиці
32.) Теоретико-методологічні підходи до вивчення масових настроїв
Масові настрої як політико-психологічний феномен в житті суспільства. Концептуальні питання взаємозв'язку масових настроїв і політичної свідомості, політичної культури, політичної поведінки і політичної системи.
Визначення та природа масових настроїв. Механізм виникнення масових політичних настроїв - розбіжність домагань (очікувань) мас і можливостей їх реалізації в реальному житті. «Позитивні» («конструктивні») і «негативні» («деструктивні»), активні і пасивні масові політичні настрої. Основні політико-психологічні характеристики масових настроїв. Динаміка і основні етапи розвитку масових політичних настроїв, фактори, що визначають ступінь вираженості масових настроїв у політичному житті. Масові настрої як основа масових політичних дій. Рівні експресивності масових настроїв.
Суб'єкти масових політичних настроїв. Види, різновиди масових політичних настроїв, основні підходи до їх класифікації. Основні функції масових настроїв: суб'єктивне забезпечення динаміки політичних процесів через формування суб'єкта потенційних політичних дій; ініціювання та регуляція політичної поведінки; вироблення стратегічної оцінки, довгострокового відношення до політичної реальності.
Можливості впливу на масові політичні настрої. Проблема прогнозування розвитку масових політичних настроїв.
Масові настрої і масові політичні рухи. Масові настрої і процеси модифікації політичної системи. Масові настрої і розвиток політичного мислення.
33.) Основні види і функції масових настроїв. Механізми впливу на масові настрої
Масові настрої як політико-психологічний феномен в житті суспільства. Концептуальні питання взаємозв'язку масових настроїв і політичної свідомості, політичної культури, політичної поведінки і політичної системи.
Визначення та природа масових настроїв. Механізм виникнення масових політичних настроїв - розбіжність домагань (очікувань) мас і можливостей їх реалізації в реальному житті. «Позитивні» («конструктивні») і «негативні» («деструктивні»), активні і пасивні масові політичні настрої. Основні політико-психологічні характеристики масових настроїв. Динаміка і основні етапи розвитку масових політичних настроїв, фактори, що визначають ступінь вираженості масових настроїв у політичному житті. Масові настрої як основа масових політичних дій. Рівні експресивності масових настроїв.
Суб'єкти масових політичних настроїв. Види, різновиди масових політичних настроїв, основні підходи до їх класифікації. Основні функції масових настроїв: суб'єктивне забезпечення динаміки політичних процесів через формування суб'єкта потенційних політичних дій; ініціювання та регуляція політичної поведінки; вироблення стратегічної оцінки, довгострокового відношення до політичної реальності.
Можливості впливу на масові політичні настрої. Проблема прогнозування розвитку масових політичних настроїв.
Масові настрої і масові політичні рухи. Масові настрої і процеси модифікації політичної системи. Масові настрої і розвиток політичного мислення.
34.) Поняття натовпу як суб'єкта масових форм поведінки, його характерні особливості, емоційний настрій і розум. С еред масових форм поведінки найчастіше виділяють натовп, масу, публіку, аудиторію та ін.
На перший погляд ці об'єднання схожі на звичні спільноти індивідів, однак вони демонструють форми поведінки, що відрізняються від власне групових форм і відрізняються іншою природою, ніж уже описані наукою звичні групи.
По-перше, вони виникають немовби випадково, несподівано з того чи іншого приводу.
По-друге, їх характеризує чітко виражена тимчасовість існування.
А головне - вони являють собою такі чисельності індивідів, що відносяться до самих різних типів і видів традиційно виділених груп. Таким є, наприклад, натовп людей, що зібрався десь на вулиці або в якому-небудь приміщенні. Бурхливі соціальні, економічні, політичні, культурні процеси, що відбуваються в сьогоденні, приносять все більше нових прикладів виникнення і існування «некласичних» спільнот: натовпу, публіки або аудиторії масового видовища.
Основні характеристики масових форм поведінки
Б.Грушин називає такі загальні ознаки масових явищ:
• статистичний характер спільноти, який виражається в тім, що дана спільнота, збігаючись із чисельністю її дискретних «одиниць», складає самостійне, цілісне утворення, яке відрізняється за своїми закономірностями і властивостями від елементів, що її складають;
• стохастична (імовірна) природа спільноти, яка знаходить вираження у тому, що «входження» індивідів у дану спільноту є «випадковим», неупорядкованим, здійснюється за формулою «може бути, а може й не бути», розмитими межами, невизначеним кількісним і якісним складом;
• ситуативний характер існування спільноти, який полягає в тім, що вона утворюється і функціонує виключно на базі і в межах тієї або іншої конкретної ситуації, в результаті чого є нестійким утворенням, що змінюється під дією випадковостей;
• виражена гетерогенність (різнорідність) скла