27.) Основні засади діяльності психологічної служби

Теоретична і системна підготовка консультантів визначає зміст та ефективність їх діяльності. Теорія представляє собою модель або пояснення, яке консультанти застосовують в якості керівництва для побудови гіпотези про характер проблеми і шляхах її можливого вирішення. Системний підхід також необхідний у консультуванні. Система – це уніфікована і впорядкована кількість ідей, принципів і дій. Системний підхід у консультуванні обумовлює спосіб роботи консультанта із клієнтом і його відношення до теорій.

На нашу думку, при створенні особистих теорій недопустиме еклектичне поєднання принципів і результатів різних, а часто-густо різнорівневих підходів. Слід враховувати три ключові моменти: вияснення співвідношень різних підходів їх місця і ролі у вирішенні проблеми; встановлення характеру взаємозв'язку, способів включення результатів однієї теорії в іншу; суміщення категоріальних апаратів, створення єдиних семантичних полів.

Як зазначає Р.Кочюнас, що теорія допомагає консультанту узагальнити досвід роботи із самими різними клієнтами, зрозуміти природу більшості їхніх проблем і форми прояву конфліктів, сприяє ефективному застосуванню конкретних методів. Завдяки теор

28.) Реалізація індивідуального підходу у діяльності психологічних служб.

Основною метою діяльності психологічної служби у школі є психологічне забезпечення та підвищення ефективності педагогічного процесу з метою компетентнісного самовдосконалення вчителя і учня на гуманістично – інноваційних засадах, захист психічного здоров’я і соціального благополуччя усіх його учасників.

Задачі психологічної служби школи:

створення сприятливого психологічного клімату в педагогічному та учнівському колективі;

профілактика негативних явищ і пропаганда здорового способу життя;

соціально-психологічний супровід дітей пільгових категорій;

здійснення профілактико-просвітницької діяльності та пропаганди психологічних знань, підвищення рівня психологічної грамотності педагогів та батьків.

сприяння повноцінному розвитку особистості учнів на кожному віковому етапі, створення умови для формування у них мотивації до самовиховання і саморозвитку;

забезпечення індивідуального підходу до кожного учасника навчально-виховного процесу на основі його психолого-педагогічного вивчення;

психологічне забезпечення допрофільного та профільного навчання учнів;

раннє виявлення дітей з особливими освітніми потребами та психологічне забезпечення інклюзивної освіти;

психологічний супровід випускників до та під час зовнішнього незалежн

29)Морально-етичні норми у діяльності психологічної служби

1. Організація діяльності психологічної служби

Психологічне консультування може мати місце скрізь, де психолог-практик взаємодіє з клієнтами або пацієнтами та їхніми рідними:

- Психологічні служби психіатричних, психоневрологічних клінік, психіатричних районних диспансерів, наркологічних диспансерів, психологічні консультації при деяких наукових медичних установах;

- Психолого - медико - педагогічні комісії.

- Шкільні психологічні служби, провідні психологічне консультування батьків і їх дітей, вчителів та вихователів шкіл та ін навчальних та виховних установ;

- Сімейні психологічні консультації при самих різних відомствах і приватні;

- Психологічні консультації, працюють на громадських засадах при академічних і навчальних закладах;

- Профорієнтаційні консультативні центри;

- Психологічні експертні служби при медичних, освітніх, правоохоронних та ін установах;

- Геронтопсіхологіческіе служби, що працюють при медичних, соціальних установах і за територіальною ознакою;

- Акмеологічні центри і т.д.

У роботі всіх видів психологічних служб є свої особливості і нюанс

30.) Форми і види діяльності професійних об'єднань психологів. Форми взаємодії, співробітництва, професійної підтримки в психологічному співтоваристві (конференції, методичні групи, супервізії, семінари та тренінги

Основними видами діяльності практичного психолога є:

- просвітницько-пропагандистська робота;

- пропедевтична і профілактична робота;

- психологічне консультування;

- психодіагностика і прогностика;

- психокорекція, психотерапія та соціально-психологічна реабілітація.

Яким буде конкретне поєднання видів роботи практичного психолога, які з них виявлятимуться як пріоритетні, залежить від специфіки установи, де працює практичний психолог, та розв'язуваної проблеми.

31.) Масова свідомість та її поведінкові прояви. Внесок Г. Тарда в розвиток теорії мас

Ма́сова свідо́мість — один із видів суспільної свідомості, конкретна форма її реалізації. Особливий, специфічний вид суспільної свідомості, властивий значним неструктурованим множинам людей. Функціонує як на груповому, так і на індивідуальному рівні. Характеризується збігом у певний момент і за певних умов основних компонентів свідомості великої кількості різних суспільних груп (великих і малих). У масовій свідомості дістають відображення знання, уявлення, норми, цінності, які поділяють маси і які вироблені в процесі спілкування, спільного сприйняття соціально-політичних реалій, інформації тощо.

За главенствующую позицию личности выступает теория психологии масс, которая была создана во Франции в конце XIX столетия. Основу ей дала концепция Г. Тарда, который объяснял социальное поведение эффектом подражания, теория подражания объясняла все те явления в общественном повдении, которые не в силах объяснить академическая психология, утверждающая интеллектуальную основу социального поведения. Создатели теории психологии масс С. Сигеле и Г. Лебон использовали гипотезы подражания и иррациональности масс, принадлежащие Тарду, разрабатывая ее. С. Сигеле – юрист, который обратил внимание на аффективные моменты в изучаемых уголовных делах, Лебон же, который был социологом изучал отношение между толпой и «высшим светом», заметив противопоставление этих двух ячеек общества. Свою точку зрения он изложил в труде «Психология народов и масс», которая вышла в свет в 1895 году.