16. Пояснити, для чого виконується діагностування технічного стану автомобіля. Вказати, які бувають види та засоби діагностування.

Діагностування дає змогу оцінити технічний стан автомобіля в цілому й окремих його агрегатів і вузлів (складальних одиниць) без розбирання, виявити несправності, для усунення яких потрібні регулювальні або ремонтні роботи, а також прогнозувати ресурс автомобіля.

За часом проведення діагностування поділяють на:

• періодичне (здійснюється для певного пробігу автомобіля);

• неперервне.

Залежно віл завдань, які вирішуються, розрізняють два вили діагностування:

• перше (Д-1);

• друге (Д-2).

Під час проведення Д-1, що виконується перед ТО-1, і в процесі його, визначають технічний стан агрегатів та вузлів, які забезпечують безпеку руху й придатність автомобіля до експлуатації. Під час Д-2, що здійснюється перед ТО-2, оцінюють технічний стан агрегатів, вузлів і систем автомобіля, уточнюють обсяги робіт з ТО-2 та визначають, чи потрібен ремонт.

Засоби діагностування бувають:

• зовнішні;

• вбудовані.

Зовнішні засоби діагностування не входять до конструкції автомобіля. До них належать стенди, переносні прилади, пересувні станції, укомплектовані відповідними вимірювальними пристроями. Вбудовані засоби діагностування є складовою частиною автомобіля. Вони дають змогу водієві постійного контролювати стан гальмівної системи, витрату палива, токсичність відпрацьованих газів, а також вибирати найекономічніші й безпечніші режими руху автомобіля.

17. Назвати види то та їхню періодичність.

За періодичністю, переліком і трудоємкістю виконуваних робіт розрізняють такі види технічного обслуговування автомобіля:

• щоденне технічне обслуговування (ЩТО);

• перше технічне обслуговування (ТО-1);

• друге технічне обслуговування (ТО-2);

• сезонне технічне обслуговування (СТО).

ЩТО виконують після закінчення роботи або перед виїздом автомобіля на лінію та у разі заміни водія.

Періодичність ТО-1 і ТО-2 визначається пробігом автомобіля, що встановлюється залежно від умов його експлуатації (стан та покриття дороги).

СО виконується двічі на рік при переході з осінньо-зимового періоду експлуатації до весняно-літнього і навпаки.

18. Пояснити особливості експлуатації автомобіля в осінньо-зимовий період. Особливістю експлуатації автомобіля в осінньо-зимовий період є низька

температура навколишнього середовища, яка впливає на стан паливо-мастильних матеріалів, охолоджуючих рідин, пуск двигуна.

Тому в цей період доцільно в системі живлення та мащення двигуна застосовувати зимові сорти пального та масла; в системі охолодження -антифризи. Для збереження теплового балансу двигуна його треба утеплювати, також слід утеплити радіатор системи охолодження й закрити жалюзі чи шторку, відключити від системи масляний радіатор.

Для покращення запуску двигуна в умовах низьких температур доцільно буде застосувати переносні підігрівники, а на дизелі - встановити стаціонарні електрофакельні підігрівники.

Для забезпечення комфортної діяльності водія, при переході до осінньо-зимого періоду експлуатації треба утеплити кабіну, підключити прилади системи опалення.

У зимовий період стан покриття доріг стає небезпечним для нормального руху автомобіля через зледеніння, тому на ведучі .колеса автомобіля слід встановити зимові шиповані шини, запастися ланцюгами протиковзання, запасом піску чи солі.

У холодний період експлуатації особливо небезпечним є експлуатація непрогрітого двигуна, тому, навіть після недовготривалих зупинок, після запуску двигуна, перед початком руху, треба обов'язково його прогріти.

ТЕМА: ТО КШМ.