1. Як перевірити правильність установки фар на автомобілі?

Правильність установки фар на автомобілі перевіряють за допомогою спеціального обладнання на СТО, згідно з періодичністю обслуговування, або, якщо таке обладнання відсутнє, на спеціальному оптичному стенді чи спеціально

розміченому затемненому екрані.

На екрані креслять осьову лінію О і симетричні лінії А і В, які проходять через центри фар автомобіля. На висоті, що дорівнює висоті розташування фар автомобіля від підлоги, проводять лінію 1, а нижче - лінію 2. Автомобіль при цьому розташовують суворо проти екрану на певній відстані. Відстані АО, OB, 1 -2 та відстань від автомобіля до екрану для кожного автомобіля різні. Наприклад, для автомобіля ГАЗ-66: АО=ОВ=740 мм, 1 -2=435 мм, від автомобіля до екрану - 7,5 м.

Якщо фари автомобіля нормально відрегульовані, то на екрані, після вмикання фар, світловий потік буде розташовуватись нижче лінії 2, симетрично лінії О. Якщо цього не спостерігається, слід відрегулювати фари, повертаючи їх, у зв'язку з необхідністю, у горизонтальній чи вертикальній площині.

2. Призначення, будова і робота акумуляторної батареї. Її основні несправності.

Акумуляторна батарея призначена для живлення струмом електростартера та всіх споживачів, коли не працює двигун.

В автотранспорті застосовують свинцево-кислотні акумуляторні батареї, що складаються з шести послідовно з'єднаних елементів-акумуляторів. Напруга батареї становить 12 В.

Кожен елемент акумуляторної батареї складається з негативно заряджених свинцевих пластин сірого кольору і позитивно заряджених пластин темно-коричневого кольору. Пластини решітчастої форми, порожнини решітки заповнені активною масою, що являє собою суміш свинцево-сурмового порошку. Негативних пластин у кожному акумуляторі на одну більше. Це усуває жолоблення позитивних пластин. Між пластинами встановлено сепаратори, це запобігає замиканню пластин. Однойменні пластини припаяні до свинцевих бареток, на яких закріплені вивідні штирі. Зверху елемент закритий кришкою у якій є вентиляційний отвір з пробкою.

Штирі від кожного акумулятора виводять назовні і з'єднують послідовно перемикачами. На крайні вивідні штирі надівають клеми (наконечники монтажних проводів).

У кожний акумулятор батареї залито електроліт, що являє собою суміш сірчаної кислоти і води.

Основні несправності батареї:

• зниження рівня електроліту;

• зниження густини електроліту;

• розрядження батареї.

Дані несправності усуваються так:

при малому рівні електроліту, слід перевірити його густину. Якщо вона низька (менше 1,26 г/см3 ), треба долити електроліт в батарею, а якщо густина висока, то в акумуляторну батарею доливають дистильовану воду;

• при зниженні напруги одного акумулятора менше 1,7 В, батарею слід підзаряджати спеціальним зарядним пристроєм.

3. Як визначають ступінь розрядженості акумуляторної батареї? До якої межі допускається розрядження?

Ступінь розрядженості акумуляторної батареї визначають за допомогою навантажувальної вилки, яка складається з вольтметра, навантажувальних резисторів, двох контактних електродів і ручки.

Вольтметр показує напругу в межах 1,8 - 2,2В, коли резистори не ввімкнуті, при перевірці зарядженості без навантаження.

Резистори, що мають опір 0,01 Ом та 0,02 Ом, застосовують для перевірки акумуляторних батарей з різною ємністю.

Перевіряють ступінь розрядженості окремо кожного акумулятора в батареї. Перед перевіркою вмикають відповідний навантажувальний резистор і контактами притискують вилку до клем акумулятора.

Справні, нормально заряджені акумулятори повинні при перевірці зберігати напругу 1,7-1,88 протягом 5 с Напруга на окремих акумуляторах не повинна різнитися більш, як на 0,2В.

За величиною напруги, що показує вольтметр вилки під навантаженням, визначають ступінь розрядженості батареї, яка становить відповідно при:

1,7-1,88-100%;

1,6-1,7В-75%;

1,5-1,6В-50%;

1,4-1,58-25%;

1,3-1,4В-0%.

Ще ступінь розрядженості акумуляторної батареї визначають за густиною електроліту яку контролюють не рідше одного разу на квартал, а також у випадку затрудненого пуску двигуна. У батарей, розряджених на 25%, густина електроліту знижена на 0,04 г/см3, а у розряджених на 50% - на 0,08 г/см3 від заданої (0,22 -1,30 г/см3).

Батареї, розряджені більше, ніж на 50% влітку і більше, ніж 25% взимку, слід знімати з автомобіля і встановлювати на зарядження.