Розділ 2. Законодавчо-правові акти, що регламентують діяльність Державної казначейської служби України

У своїй діяльності органи Державного казначейства України керуються наступними законодавчими та нормативними документами:

Указ Президента України «Про Державне казначейство України» від 27 квітня 1995 року. На підставі даного Указу Державне казначейство утворене з метою забезпечення ефективного управління коштами Державного бюджету України та підвищення оперативності у фінансуванні видатків у межах наявних обсягів фінансових ресурсів. Цим же Указом було затверджено і конкретні завдання Державного казначейства, а також дано доручення Кабінету Міністрів України розробити відповідне положення про Державне казначейство.

Постанова Кабінету Міністрів України № 590 «Про затвердження Положення про Державне казначейство» від 31 липня 1995 р. В цій постанові визначаються правові засади діяльності ДК у контексті його підпорядкованості, структури, прав, обов’язків і відповідальності, граничної чисельності працівників, а також затверджено конкретні функції Державного казначейства України.

Бюджетним кодексом України визначено повноваження Державного казначейства щодо контролю за дотриманням бюджетного законодавства. Згідно до даного кодексу ДКУ здійснює казначейське обслуговування Державного бюджету України, що передбачає здійснення органами ДКУ: 1) операцій з коштами Державного бюджету; 2) розрахунково-касове обслуговування розпорядників бюджетних коштів; 3) контролю бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень, прийнятті зобов’язань та проведенні платежів; 4) бухгалтерського обліку та складання звітності про виконання Державного бюджету.

Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звіт­ність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996 (зі змінами, внесе­ними згідно з законами № 1707-ПІ від 11 травня 2000 року, № 807-ІІІ від 8 червня 2000 року, № 829-ІІІ від 22 червня 2000 року) визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгал­терського обліку та складання фінансової звітності в Україні.

Цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організацій­но-правових форм і форм власності, а також на представництва іно­земних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вес­ти бухгалтерський облік і надавати фінансову звітність згідно з за­конодавством.

Відповідно до цього Закону державне регулювання бухгал­терського обліку та фінансової звітності в Україні здійснюється з метою:

а) створення єдиних правил ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності, які є обов'язковими для всіх під­приємств і гарантують та захищають інтереси користувачів;

б) удосконалення бухгалтерського обліку та фінансової звітності. Порядок ведення бухгалтерського обліку та складання фінан­сової звітності про виконання бюджетів та операцій бюджетних установ встановлює Державне казначейство України відповідно до законодавства

Наказ Державного казначейства України «Про затвердження Порядку обліку зобов’язань розпорядників бюджетних коштів в органах Державного казначейства України»№103 від 19 жовтня 2000р., який розроблений з метою забезпечення здійснення контролю органами Державного казначейства України при прийнятті зобов’язань розпорядниками і одержувачами коштів Державного і місцевих бюджетів, які перебувають на казначейському обслуговуванні, удосконалення механізмів використання бюджетних коштів та управління бюджетними коштами органами Державного казначейства України. Даним наказом регулюється організація роботи органів Державного казначейства України, розпорядників бюджетних коштів щодо реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань,

зобов’язань розпорядників бюджетних коштів у розрізі складових спеціального фонду відповідно до зведення показників спеціального фонду кошторису, обліку бюджетних зобов’язань розпорядників бюджетних коштів бюджетів місцевого самоврядування, небюджетних зобов’язань розпорядників бюджетних коштів, обліку та звітності органів Державного казначейства України.

Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності виконання Державного та місцевих бюджетів в органах Державного казначейства України №119 від 28 листопада 2000 року.

Дане Положення визначає і регулює в межах повноважень, наданих ДКУ, єдиний методологічний та організаційний порядок ведення бухгалтерського обліку і звітності в органах ДКУ з виконання Державного та місцевих бюджетів[23].

Наказ Міністерства фінансів України “Про затвердження Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України” № 309 від 02 березня 2012 року. Установити, що розпорядники бюджетних коштів та одержувачі бюджетних коштів у договорах про закупівлю товарів, робіт і послуг за бюджетні кошти можуть передбачати відповідно до належним чином оформленого рішення головного розпорядника бюджетних коштів попередню оплату лише у разі закупівлі.

План рахунків бухгалтерського обліку виконання Державного та місцевих бюджетів №119 від 28 листопада 2000 року. План рахунків було розроблено для забезпечення потреб ведення бухгалтерського обліку операцій по виконанню Державного та місцевих бюджетів за касовим методом та складання фінансової звітності. Він надає змогу здійснювати детальний і повний облік операцій, пов’язаних з виконанням бюджетів, а також своєчасно надавати детальну, достовірну і змістовну інформацію керівництву органів ДКУ та фінансових органів, Міністерству фінансів України, статистичним відомствам, податковим органам та іншим користувачам.

Інструкція про порядок відкриття аналітичних рахунків для обліку операцій по виконанню бюджетів в системі Державного казначейства України №119 від 28 листопада 2000 року, яка регламентує правила відкриття рахунків на балансі органів Держказначейства за Планом рахунків бухгалтерського обліку виконання бюджетів, а також встановлює правила кодування аналітичних рахунків за балансовими рахунками, рахунками бюджетного, управлінського та позабалансового обліку; правила відкриття аналітичних рахунків по виконанню бюджетів ґрунтуються на Законі України “Про Державний бюджет України” на відповідний рік, Плані рахунків бухгалтерського обліку виконання бюджетів та нормативно-правовій базі бюджетного процесу держави; відкриття рахунків за коштами місцевих бюджетів, а також відкриття рахунків клієнтам органів Державного казначейства України, в тому числі взаємовідносини Державного казначейства з розпорядниками коштів бюджету, одержувачами коштів та іншими клієнтами регламентується окремими порядками.

Наказ Державного казначейства України “Про затвердження Порядку касового виконання Державного бюджету за видатками за умови функціонування внутрішньої платіжної системи” №140 від 10 серпня 2001р. Даним наказом регламентуються організаційні взаємовідносини між органами ДКУ, розпорядниками, одержувачами бюджетних коштів та іншими клієнтами ДКУ, а також розподіл обов’язків та відповідальності між ними в процесі виконання Державного бюджету України за видатками за умови функціонування внутрішньої платіжної системи. Наказ ДКУ №140 визначає здійснення видатків Державного бюджету в національній валюті шляхом проведення грошових розрахунків.

Наказ Державного казначейства України “Порядок виконання державного бюджету за доходами”№131 від 19 грудня 2000 року. Відповідно до цього наказу в процесі виконання державного бюджету за доходами органи Державного казначейства здійснюють такі функції: встановлюють порядок відкриття та відкривають рахунки в управліннях Державного казначейства України для зарахування по­датків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів і до державних цільових фондів (надалі - платежі); ведуть бухгалтерський облік доходів бюджету; здійснюють розподіл платежів до державного бюджету відповідно до нормативів відрахувань; здійснюють розподіл у розмірах, визначених законодавст­вом, інших платежів, що зараховуються до державного бюджету, та перераховують за належністю розподілені кошти; готують розрахункові документи і проводять повернення надмірно або помилково сплачених платежів до бюджету; складають щоденну, періодичну та річну звітність за дохо­дами.

Наказ Міністерства фінансів України “Про бюджетну класифікацію та її впровадження” №604 від 27 грудня 2001р. Згідно з даним наказом з 1 січня 2002 року вводилася в дію бюджетна класифікація. Крім того Наказ затверджував тимчасову класифікацію видатків місцевих бюджетів, яка використовується до впровадження програмно-цільового методу при складанні та виконанні місцевих бюджетів.

Наказ Міністерства фінансів України “Про затвердження Порядку складання фінансової та бюджетної звітності розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів” № 44 від 24 січня 2012 року. Цим Порядком визначаються склад та порядок складання місячної, квартальної і річної фінансової та бюджетної звітності, вимоги до розкриття її елементів. Фінансова та бюджетна звітність повинна бути достовірною. Інформація, наведена у фінансовій та бюджетній звітності, є достовірною, якщо вона не містить помилок та перекручень.

Наказ Державного казначейства України “Про затвердження Порядку відкриття рахунків в національній валюті в органах Державного казначейства” №221 від 2 грудня 2002 року. Порядок відкриття рахунків в національній валюті встановлюється Державним казначейством України і регламентує взаємовідносини між органами Держказначейства і клієнтами в процесі відкриття (закриття) рахунків. Даним порядком визначено також характеристику та умови використання рахунків, які відкриваються в органах державного казначейства України. Цей порядок є обов’язковим до застосування всіма органами Державного казначейства, розпорядниками та одержувачами коштів бюджетів, а також іншими клієнтами органів Державного казначейства.

Постанова КМУ “Про затвердження порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ і організацій” №228 від 28 лютого 2002 р. Дана постанова затверджує порядок складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ, а також постановляє Міністерству фінансів затвердити в установленому порядку форми документів, передбачених порядком, затвердженим цією постановою, а також інструкцію про складання і виконання розпису Державного бюджету України.

Постанова КМУ «Про затвердження Порядку подання фінансової звітності» №419 від 28 лютого 2000 р., несе в собі інформацію про порядок подання фінансової звітності, надає право Державному казначейству та його територіальним органам у разі неподання міністерствами, іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади фінансової звітності про виконання кошторисів доходів і видатків та використання бюджетних коштів припиняти перерахування коштів з бюджетів та(або) оплату рахунків з повідомленням керівників зазначених органів.

Положення про єдиний казначейський рахунок №122 від 26 червня 2002 року. Положення регламентує функціонування єдиного казначейського рахунку – основного рахунку держави для проведення фінансових операцій та ефективного управління коштами Державного та місцевих бюджетів через систему електронних платежів Національного банку України. В ньому зазначається, що єдиний казначейський рахунок – це рахунок, відкритий ДКУ в Національному банку України для обліку коштів та здійснення розрахунків у системі електронних платежів НБУ. Також цим положенням визначено структуру єдиного казначейського рахунку.

Наказ ДКУ “Про затвердження порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів” №205 від 4 листопада 2002 р.

Порядок казначейського обслуговування місцевих бюджетів регламентує організаційні взаємовідносини між органами ДКУ, місцевими фінансовими органами, платниками податків, зборів (обов’язкових платежів), розпорядниками бюджетних коштів у процесі казначейського обслуговування місцевих бюджетів органами ДКУ.

Інструкції про порядок складання у 2005 році звітності установами та організаціями, що отримують кошти з Державного або місцевих бюджетів.

Даною інструкцією установлено форми фінансової звітності на 2005 рік для установ та організацій, які отримують кошти з Державного або місцевих бюджетів, та наведено порядок їх заповнення і подання.

Інструкція про порядок складання у 2005 році органами Державного казначейства звітності про виконання Державного бюджету, де зазначається порядок звітності про виконання бюджету органами Державного казначейства.

Метою складання звітності є надання повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан виконання бюджетів користувачам для прийняття економічних рішень та отримання узагальнених підсумкових даних, що характеризують виконання Державного бюджету за відповідний звітний період.