50. Типи вогнегасників, які використовуються в закладах освіти

На території будівель Ша, Шб, IV, ІУа і V ступенів вогнетривкості, роз­міщених у сільській місцевості, слід обладнати пожежні пости з набором таких первинних засобів пожежогасіння:

вогнегасники пінні ємністю 10 л або порошкові ємкістю 5л - 2 шт.,

відра-4 шт.,

сокири, лопати, багри - по 2 шт.;

драбини пристінні - 1 шт.;

бочки з водою місткістю 250 л - 2 шт Повсякденний контроль за зберіганням, вмістом і постійною готовністю до дії первинних засобів пожежогасіння здійснюється особами, призначеними наказом керівника закладів, установ і організацій.

Вогнегасники - технічні пристрої, призначені для гасіння пожеж в початковій стадії їх виникнення.

Хладоновий вогнегасник — вони застосовуються для гасіння пожеж, що виника­ють на електроустановках під напругою до 380 В, твердих речовин, металів, карбідів, тліючих і здатних горіти без доступу повітря речовин.

Вогнегасники вуглекислотні. Ручні вуглекислотні вогнегасники призначені для гасіння невеликих пожеж, всіх видів загорання. Вони приводяться в дію вручну. Через вентиль стиснена рідка вуглекислота прямує у патрубок, де вона розширюється і за рахунок цього її температура знижується до — 70 °С. При переході рідкої вуглекислоти в газ її об'єм збільшується в 500 разів. Утворюється снігоподібна вуглекислота, котра при випаровуванні охолоджує горючу речовину та ізолює її від кисню повітря. Корисна довжина струменя вогнегасника приблизно 4 м, час дії — ЗО—60 с. Вогнегасник слід тримати за ручку, для уникнення обмороження рук; зберігати подалі від тепла, для запобігання саморозряджання. Вуглекислотою можна гасити електрообладнання, що знаходиться під напругою, а також горючі рідини і тверді речовини. Не можна гасити спирт і ацетон, котрі розчиняють вуглекислоту, а також терміт, фотоплівку, целулоїд, котрі горять без доступу повітря.

Вогнегасники пінні. Використовуються для гасіння твердих речовин, що горять, та горючих легкозаймистих рідин з відкритою поверхнею, що горить.

Вогнегасники порошкові Для гасіння невеликих вогнищ загорянь горючих рідин, газів, електроустановок напругою до 1000 В, металів і їх сплавів використовуються порошкові вогнегасники ОП-1, ОП-25, ОП-10. Порошковий вогнегасник ОП-1 "Супутник" місткістю 1 л використовується при гасінні невеликих загорянь на автомобілях і сільськогосподарських машинах.

47. 51. Умови виробничого середовища в закладах освіти

Усі приміщення шкіл повинні мати безпосереднє пряме природне освіт­лення. Найкращими видами природного освітлення у навчальних приміщеннях є лівобічне і стрічкове, із застосуванням сонцезахисних пристроїв.

Природне освітлення нормується за кількісними та якісними показника­ми. Кількісні показники визначаються за БНіП П-А.8-72, а якісні - співвідно­шенням яскравості між окремими поверхнями інтер'єру.

Штучне освітлення приміщень шкіл може бути забезпечено люмініс­центними лампами та лампами розжарювання з відповідною арматурою, яка повинна давати розсіяне світло.

Освітлювальна армату­ра має забезпечувати високу рівномірність освітлення класів, відсутність осліп­лення в результаті великої яскравості.

Люмінісцентні світильники повинні давати розсіяне світло, а для ламп розжарювання характерне повністю відбите, або переважно відбите світлорозповсюдження.

У навчальних приміщеннях меблі потрібно розміщувати так: парти та столи в класах, навчальних кабінетах і лабораторіях ставлять так, щоб світло падало з лівого боку від учнів; верстаки у столярній майстерні - перпендику­лярно або під кутом 30 - 45° до вікон при відстані між верстаками 80 см; вер­стаки у слюсарній майстерні - уздовж вікон в один або два ряди з відстанню між рядами 1,2 м; двомісні здвоєні слюсарні верстаки - перпендикулярно до вікон; ніжні машини у швейній майстерні - уздовж вікон в один - два ряди так, щоб світло на лапку машини падало зліва.

У приміщеннях шкіл відносна вологість повітря повинна бути 40 -60%; температура залежно від кліматичних умов.

Навчальні приміщення ретельно провітрюють під час перерв, а рекреацій­ні - під час уроків. Після закінчення і перед початком занять, а також під час перерви між першою і другою змінами здійснюють наскрізне провітрювання приміщень. У теплі дні доцільно проводити заняття при відчинених кватирках і фрамугах. У вбиральнях і на кухні влаштовують витяжну вентиляцію. У примі­щеннях для трудового навчання і навчально-виробничих майстернях біля вер­статів і механізмів, робота на яких пов'язана з виділенням великої кількості тепла або пилу (муфельна піч, точильні круги, клеєварка та ін.), забезпечують добру роботу витяжних пристроїв. Кількість видаленого вентиляцією повітря регулюють засувками у вентиляційних отворах. Решітки отворів щомісячно очищають від пилу.

Усі приміщення школи підлягають щоденному вологому прибиранню:. Відповідність за виконання санітарних правил покладається на адмініст­рацією загальноосвітньої школи. Медичний персонал школи здійснює повсяк­денний контроль за дотриманням санітарно-епідеміологічного режиму в проце­сі навчальних занять і позакласної роботи учнів. Періодичний контроль за вико­нанням санітарних правил покладається на санітарно-епідеміологічні станції.