2.4 Безпека експлуатації користувачів комп’ютерно­дисплейної техніки

Поняття «охорона праці» визначено статтею 1 Закону України «Про охорону праці». Охорона праці – це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів і засобів, спрямованих на збереження здоров’я і працездатності людини в процесі праці [102].

Головною метою охорони праці є створення на кожному робочому місці безпечних умов праці, умов безпечної експлуатації, обладнання, зменшення або повна нейтралізація дії шкідливих і небезпечних виробничих факторів на організм людини і, як наслідок, зниження виробничого травматизму та професійних захворювань.

Мета охорони ТОВ «ОСП Корпорація Ватра» праці експлуатації користувачів комп’ютерно-дисплейної техніки, до яких належать і маркетологи, — надання знань щодо загальних питань законодавства з охорони праці, виробничої санітарії, пожежної безпеки, електробезпеки, гігієни праці, способів надання першої допомоги потерпілим при нещасних випадках, аваріях.

Шкідливими факторами при роботі з компютерно-дисплейною технікою є [118, с.203]:

• іонізоване випромінювання;

• низькочастотні електромагнітні випромінювання;

• зорова напруженість.

У зв’язку з цим особливу увагу слід приділити правильній організації робочих місць користувачів комп’ютерів ТОВ «ОСП Корпорація Ватра».

Обладнання, яким укомплектовують комп’ютеризовані робочі місця, може бути досить різноманітним і визначається, в основному, змістом завдань, що виконуються з їх допомогою. Проте базовими елементами комп’ютеризованого робочого місця вважається відеотермінал, клавіатура (основне обладнання) та пюпітр (тримач) для документів (допоміжне обладнання).

Саме від їх правильного розташування на робочому місці вагомо залежить працездатність, затрачені зусилля при виконанні роботи, динаміка розвитку втоми, загальний функціональний стан організму користувача.

Монітор найбільш шкідливо впливає на здоров’я.

Діяльність, що пов’язана з використанням дисплейної техніки, характеризується високою напруженістю зорових функцій, великими фізичними навантаженнями, які припадають лише на кисті рук на фоні малої загальної рухової активності, значним нервово-емоційним компонентом в роботі. При довготривалому перебуванні в сидячому положенні і малій руховій активності знижується інтенсивність обміну речовин, кровообігу, з’являються застійні явища в органах малого тазу, черевної порожнини, в ногах, стає слабшою мускулатура, погіршується постава. В таких випадках комплекс спеціальних фізичних вправ, так звана виробнича гімнастика, дозволяє компенсувати нестачу рухової активності. Виробнича гімнастика має на меті, перш за все, усунення несприятливого впливу одноманітного навантаження на одні і ті ж групи м’язів шляхом залучення до роботи раніше бездіяльних груп м’язів [115, с.12].

Організація робочого місця маркетолога ТОВ «ОСП Корпорація Ватра» передбачає [121, с.24]:

• правильне розташування робочого місця у виробничому приміщенні;

• вибір ергономічного робочого положення, виробничих меблів з врахуванням антропометричних характеристик оператора;

• раціональне компонування комп’ютерного обладнання на робочих місцях;

• врахування характеру та особливостей трудової діяльності.

Шум у приміщенні, де виконуються роботи, потребуючі концентрації уваги, не повинен перевищувати 55 дБА за ГОСТ 12,1.003-83 (джерелом шуму в приміщенні може бути, наприклад, принтер) [104].

Джерелами рентгенівського і ультрафіолетового випромінювання є електронно-променеві трубки (екрани моніторів). Такі екрани генерують м’яке рентгенівське випромінювання з енергією фотонів від 1 КеВ до 1 МеВ і відносяться до категорії іонізованих випромінювань [113].

Захист від впливу цих випромінювань може бути досягнутий такими способами:

• шляхом віддалення на можливо максимальну відстань оператора від екрана (в основному 0,5...0,7 м);

• скорочення часу неперервної роботи (захист по часі);

• розміщенням оператора під деяким кутом і діагональної осі екрана.

Відповідно до ГОСТ 27016-86 для відеотерміналів на основі ЕПТ нормовані значення наступні [105]:

• потужність дози рентгенівського випромінювання в точці простору на відстані 5 см від поверхні екрану монітора не повинна перевищувати 0.03 мкР/с при 40-годинному робочому тижню;

• щільність потоку ультрафіолетового випромінювання не повинна перевищувати 10 Вт/м².

Електромагнітні випромінювання низької частоти (від 12 до 150 Гц) найбільш шкідливо впливають на організм людини. Тривалий вплив низькочастотних полів сприяє порушенню репродуктивної функції і виникненню раку.

Для зниження рівня змінного електромагнітного поля в сучасних моніторах, що відповідають специфікаціям Low Radiation (LR), MPRII і TCQ92, застосовуються котушки компенсації, встановлені на електронно-променевій трубці (ЕПТ), а також спеціальні матеріали в її конструкції [120, с.86].

Найбільш негативний вплив на зір при роботі з комп‘ютером пов’язаний з нерівномірно спроектованим освітленням, прямими і відбитими від екранів відблисками, несприятливим розподілом яскравості в полі зору, пульсацією екрана, неправильним розміщенням робочого місця відносно світлових променів.

Оптимальною для робочих приміщень, призначених для роботи з відеотерміналами, вважається освітленість 200 – 400 лк. Стрибок яскравості при зміні полів зору повинен бути мінімальним, тобто інтенсивність освітлення поверхні, де знаходяться рукописи і документи, не повинні перевищувати яскравості екрана дисплея. Співвідношення яскравості екрана і безпосередньо найближчого оточення не повинне перевищувати три до одного [115, с.12].

Найкраще розмістити робочі місця з комп’ютерами рядами так, щоб природне світло падало збоку, переважно зліва. Це дасть змогу усунути дзеркальне відбиття на екрані джерел природного світла (вікон) та потрапляння їх в поле зору користувачів. Найкраще, коли вікна виходять на північ або північний схід, їх необхідно обладнати жалюзями або шторами, щоб мати можливість регулювати кількість падаючого світла.

Штучне освітлення в робочому приміщенні повинно бути рівномірне. Недопустимо у темній кімнаті освітлювати тільки робочий простір. Якщо робочі місця розташовуються рядами, то світильники загального освітлення найкраще розташувати збоку, паралельно лінії зору користувачів. А якщо комп’ютери розташовані по периметру приміщення, то і світильники повинні бути розміщені по периметру над робочим місцем, ближче до його переднього краю. Для підсвітки документів можна використовувати лампу, яка не дає відблисків на моніторі.

Для створення сприятливого мікроклімату приміщення повинно добре обігріватись та провітрюватись для забезпечення достатнього якісного складу повітря.

Всередині приміщень ТОВ «ОСП Корпорація Ватра» не слід використовувати блискучі і відбиваючі світло матеріали, не рекомендується використовувати полімерні матеріали, які виділяють в повітря шкідливі хімічні речовини.

Підвищенню ефективності, безпеки та покращенню умов праці ТОВ «ОСП Корпорація Ватра» сприяє відповідне кольорове оформлення виробничого приміщення з урахуванням вимог технічної естетики.

При виборі кольорових тонів для пофарбування виробничих приміщень та обладнання необхідно враховувати естетичні та психологічні особливості та характер роботи. Для умов тривалої і напруженої роботи користувачів комп’ютерів більш сприятливими є спокійні однотонні кольорові тони.

Кольорові тони залежно від відтінку поділяють на теплі і холодні. Використовуючи холодні чи теплі кольорові тони, можна підвищити чи понизити сприйняття температури повітря в приміщенні [121, с.45].

За допомогою «холодних» тонів можна понизити нервове напруження; за допомогою насичених «теплих» тонів – втомлюваність від монотонії; за допомогою зелених тонів – знизити вплив шуму.

Поверхні стелі приміщень, обладнаних комп’ютерами, бажано фарбувати в світлі тони, близькі до білого з коефіцієнтом відбиття 0,7–0,8. В такому випадку відбите від них світло рівномірніше освітлює приміщення, усуваючи тіні і зменшуючи розсіяні відблиски на поверхнях [113].

Для пофарбування стін в приміщеннях ТОВ «ОСП Корпорація Ватра» з відеотерміналами (ВДТ) необхідно використовувати малонасичені кольори світлих тонів з коефіцієнтом відбиття 0,5–0,6. Надто темна чи світла периферія за екраном приводить до втоми зорового аналізатора. Нейтральні сіро-зелені тони є найбільш бажаними для пофарбування стін приміщень з відеотерміналами, оскільки вони не тільки сприятливо пливають на зір, а й знімають загальну втому.

При розміщенні робочих місць з комп’ютерами маркетологів ТОВ «ОСП Корпорація Ватра» необхідно дотримуватись таких вимог [112, с.15]:

• площа, виділена для одного комп’ютеризованого робочого місця, повинна складати не менше 6 м², а об’єм – не менше 20 м³;

• робочі місця повинні розташовуватись на відстані не менше 1 м від стін зі світловими отворами;

• відстань між бічними поверхнями відеотерміналів має бути не меншою за 1,2 м;

• відстань між тильною поверхнею одного відеотермінала та екраном іншого не повинна бути меншою 2,5 м;

• прохід між рядами робочих місць має бути не меншим 1 м.

Вимоги щодо відстані між бічними поверхнями дисплеїв та відстані між тильною поверхнею одного дисплею та екраном іншого враховуються також при розміщенні робочих місць з відеотерміналами та персональними комп’ютерами в суміжних приміщеннях, з врахуванням конструктивних особливостей стін та перегородок.

При потребі високої концентрації уваги під час виконання робіт з високим рівнем напруженості суміжні робочі місця необхідно відділяти одне від одного перегородками висотою 1,5–2 м.

Робочі місця з комп’ютерами ТОВ «ОСП Корпорація Ватра» повинні, як правило, розміщуватися в окремих приміщеннях. У випадку розміщення робочих місць у приміщеннях з джерелами шкідливих виробничих факторів вони повинні розташовуватися в ізольованих кабінах, обладнаних повітрообміном. Стіни кабіни необхідно виконати з негорючих матеріалів. Обов’язковий елемент кабіни – оглядове вікно (вікна), висота якого має бути не менше 1,5 м, а відстань від підлоги - не більше 0,8 м [111, с.67].

Екран монітора повинен знаходитись від очей користувача на віддалі 600-700 мм, але не ближче 500 мм. Для уникнення відблисків на екрані слід нахилити його поверхню трохи вниз. Поверхня екрана повинна бути чистою. Розташування екрана (дисплея) має забезпечувати зручність зорового спостереження у вертикальній площині під кутом ±30° від лінії зору користувача. Верхній край активної області монітора повинен бути на 15-20 см нижче рівня очей, але при цьому монітор необхідно повернути так, щоб від верхнього і нижнього краю до очей була приблизно однакова віддаль [111, с.58].

Найкращі зорові умови і можливість розпізнавання знаків досягається тоді, коли верхній край відеотермінала знаходиться на висоті очей, а погляд спрямований вниз на центр екрана. Оскільки при роботі з комп’ютером найбільш сприятливим вважається нахил голови вперед, приблизно на 20° від вертикалі (при такому положенні голови м’язи шиї розслабляються), то екран відеотермінала також повинен бути нахиленим назад на 20° від вертикалі.

Екран відеотермінала та клавіатура мають розташовуватися на оптимальній відстані від очей користувача, але не ближче 600 мм, з врахуванням розміру абетково-цифрових знаків та символів. Відстані від екрана до очей користувача залежно від розміру екрана ВДТ подані в таблиці 4.1 [121, с.24].

Не рекомендується встановлювати впритул до монітора аудіколонки і джерела безперебійного живлення, оскільки ці пристрої є джерелом наводок і псують якість зображення. Краще рознести вказану периферію з монітором приблизно на півметра.

Таблиця 4.1

Відстані від екрана до очей користувача

Розмір екрана по діагоналі	Відстань від екрана до очей, мм
35/38см (14"/15") 43см (17") 48см (19") 53см (21")	600–700 700–800 800–900 900–1000

Клавіатуру необхідно розміщувати на поверхні робочого столу стійко, не допускаючи її хитання. Разом з тим має бути передбачена можливість її переміщення та поворотів. Положення клавіатури та кут її нахилу повинні відповідати побажанням користувача. Кут нахилу клавіатури має бути в межах 5–10°. Якщо у конструкції клавіатури не передбачено простору для опори долонь, то її слід розташовувати на відстані не менше як 100 мм від краю столу в оптимальній зоні моторного поля. Допускається розміщувати клавіатуру на спеціальній, регульованій за висотою, робочій поверхні, окремо від столу.

Клавіатуру необхідно вибирати повністю ергономічну. Якщо друк займає багато часу, то особливо зручним є розташування обличчям до кута, утвореного двома столами, бо при цьому можна зафіксувати обидва лікті, і втома буде значно меншою.

Мишка повинна відповідати розміру руки. Тримати мишку треба великим пальцем і мізинцем, щоб вказівний лежав на лівій кнопці, середній – на коліщатку, а безіменний – на правій кнопці. При цьому зап’ястя повинно лежати на столі постійно, а водити мишку слід тільки рухами пальців.

Для зниження робочого дискомфорту необхідно:

• при друкові руки повинні бути зігнуті в ліктях приблизно під прямим кутом, а плечі – розслаблені.

• пальці повинні бути ледь зігнуті;

• не прикладати великих зусиль при натисканні клавіш;

• мишка чи інші пристрої введення повинні знаходитись поряд з клавіатурою, щоб не треба було за ними тягнутись;

• використовувати поєднання клавіш, щоб максимально ефективно працювати з клавіатурою.

Робоче місце з комп’ютером слід оснащувати тримачем для документів, що легко переміщується. Пюпітр повинен бути рухомим і встановлюватись вертикально (або з нахилом) на тому ж рівні та відстані від очей користувача, що й відеотермінал. Поверхня тримача повинна бути матовою для уникнення відбиття світла при малих розмірах документа. Тримач повинен бути достатньо стійким, щоб на документах, які на ньому знаходяться, можна було проводити дописування від руки чи невеликі виправлення.

Розміщення принтера або іншого пристрою введення–виведення інформації на робочому місці має забезпечувати добру видимість екрана, зручність ручного керування пристроєм введення–виведення інформації в зоні досяжності моторного поля: по висоті 900–1300 мм, по глибині 400–500мм [113].

Під принтери ударної дії потрібно підкладати пружні килимки для гасіння вібрації та шуму.

При 12-годинній робочій зміні регламентовані перерви повинні встановлюватися в перші 8 годин роботи аналогічно перервам при 8-годинній робочій зміні, а протягом останніх 4-х годин роботи, незалежно від характеру трудової діяльності, через кожну годину тривалістю 15 хвилин.

У всіх випадках, коли виробничі обставини не дозволяють застосовувати регламентовані перерви, тривалість неперервної роботи з відеотерміналом не повинна перевищувати 4 години [113].

Для зниження нервово-емоційного напруження, стомлення зорового аналізатора, поліпшення мозкового кровообігу, подолання несприятливих наслідків гіподинамії, запобігання втомі доцільно деякі перерви використовувати для виконання комплексу спеціальних профілактично-реабілітаційних вправ. За умови високого рівня напруженості робіт користувачів комп’ютерів доцільним також слід вважати психофізіологічне розвантаження у спеціально обладнаних приміщеннях (кімнатах психофізіологічного розвантаження), під час регламентованих перерв або в кінці робочого дня.

Діяльність, що пов’язана з використанням комп’ютерів на підприємстві ТОВ «ОСП Корпорація Ватра», характеризується високою напруженістю зорових функцій, великими фізичними навантаженнями, які припадають лише на кисті рук на фоні малої загальної рухової активності, значним нервово-емоційним компонентом в роботі. При довготривалому перебуванні в сидячому положенні і малій руховій активності знижується інтенсивність обміну речовин, кровообігу, з’являються застійні явища в органах малого тазу, черевної порожнини, в ногах, стає слабшою мускулатура, погіршується постава. В таких випадках комплекс спеціальних фізичних вправ, так звана виробнича гімнастика, дозволяє компенсувати нестачу рухової активності. Виробнича гімнастика має на меті, перш за все, усунення несприятливого впливу одноманітного навантаження на одні і ті ж групи м’язів шляхом залучення до роботи раніше бездіяльних груп м’язів [120, 113].

Вправи, що входять до комплексу виробничої гімнастики, час і методику їх проведення вибирають з врахуванням особливостей праці, зміни функціонального стану організму працівника протягом робочого дня.

Для боротьби з неспецифічними факторами при роботі маркетологів ТОВ «ОСП Корпорація Ватра» необхідно влаштовувати перерви, походити, розім’ятись, виконати комплекс фізичних вправ тощо.

Підвищенню інтенсивності розумової діяльності сприяють нахили і повороти голови і глибоке дихання. Масаж рук і пальців покращує кровообіг, попереджуючи заніміння і судоми. Хорошою вправою для всієї верхньої частини тіла є звичайнісіньке потягування (покласти руки за голову і плавно відвести лікті назад, виконуючи при цьому глибокий вдих) [121, 81].

Слід зазначити, що заняття фізкультурними вправами повинні бути помірними, а їх ритм та інтенсивність визначатись станом здоров’я користувача. Так, при загостренні запальних процесів виробничою гімнастикою не слід займатися. В такому випадку варто обмежитись лише вправами для очей та зняття розумового напруження. Взагалі, у виборі для зняття напруження, що накопичується в м’язах рук, спини та ніг, профілактичних вправ та проведенні самомасажу потрібний суто індивідуальний підхід, який дозволяє враховувати зміст та характер трудової діяльності, режим праці, побутові та інші умови життєдіяльності користувачів комп’ютерів.

Висновок до 2 розділу.

У другому розділі роботи розглянуто маркетингову діяльність вітчизняного підприємства ТОВ «ОСП Корпорація Ватра». Проаналізовано маркетингові комунікації, які використовує підприємство на вітчизняному та міжнародних ринках. Серед них: реклама, ПР, директ-маркетинг,виставкова діяльність та система стимулювання збуту.

Якщо розглядати важливість системи стимулювання збуту в діяльності ТОВ «ОСП Корпорація Ватра», то її важко переоцінити, адже підприємство активно її використовує для стимулювання дилерської мережі та збільшення продажу власної продукції.

Процес формування системи стимулювання збуту складається з основних етапів: аналіз цілей, вибір засобів, визначення бюджету, реалізація системи стимулювання та її оцінка. Бюджет маркетингових комунікацій загалом та системи стимулювання збуту зокрема, носить пропорційний характер, тобто бюджет розподіляється на частини, відповідно до важливості заходу стимулювання для підприємства.

Є ряд негативних та позитивних моментів у діяльності ТОВ «ОСП Корпорація Ватра» в сфері стимулювання збуту. Нами було виявлено, що недостатньо ефективно на підприємстві застосовується стимулювання збуту персоналу корпорації та певних груп кінцевих споживачів. Також є можливості більш ефективно та економічно вигідніше застосовувати методи стимулювання збуту дилерської мережі, куди затрачаються значні кошти підприємства.

Розділ 3

Шляхи удосконалення системи стимулювання

збуту ТОВ «ОСП Корпорація Ватра»

на зарубіжних ринках