4. Паразитологія

За час проходження практики мною реєструвались поодинокі випадки захворювань паразитарної етіології.

Таблиця 6. Кількість проведених профілактичних та лікувальних обробок тварин

Вид, мета обробки, діагноз	Кількість прийомів	Кількість оброблених тварин, голів
Отодектоз	3	3
Піроплазмоз	2	2
Токсокароз	1	1
Профілактична дегельмінтизація свиней	1	5
Всього	7	11

Під час моєї виробничої практики з паразитарних хвороб найчастіше зустрічалось таке захворювання, як отодектоз, або як його ще називають - вушна чесотка.

Захворювання харатеризується своєю періодичністю, фатично його можна вилікувати, проте часто зустрічаються випадки, коли всі симптоми після певного лікування через деякий період часу (3-4 місяця, інколи 6 місяців), повертаються. В усіх трьох випадках вушна чесотка у тварин раніше вже проявлялась, в одному випадку господар зазначив, що тварина живе в квартирі і ніколи на вулицю не виходила, тому зараження збудником отодектоза могло відбутися ще в дитинстві. Це захворювання важливо лікувати, адже ускладнення можуть бути різні. Ускладнені отити, пошкодження барабанної перетинки, і, як наслідок, глухота – все це може викликати вушний кліщ. Лікування не варто відкладати саме тому, що свербіж викликає безперервне бажання чесати вуха.

Профілактика хвороби досить проста, і не потребує особливих затрат матеріальних та затрат часу, на що ми звернули увагу господарів. Варто регулярно чистити тварині вуха за допомогою ватних паличок. Після купання звертати увагу на те, щоб добре просушити слухові проходи, адже вологе середовище позитивно відображається на розмноженні збудника отодектозу.

Захворювання на отодектоз та токсокароз характерні для даного періоду року. Господарі вигулювали тварин в лісовій місцевості, біля річок, в паркових зонах. Профілактика проти цих хвороб не проводилась, що і збільшило загрозу зараження.

8. Патологічна анатомія

Під час проходження виробничої практики я брав участь у розтині одного трупу тварини. Під час розтину трупа лікар ветеринарної медицини повинний ужити заходів, щоб труп тварини не став джерелом поширення інфекції, забруднення навколишніх предметів і території.

Розтин проводився в спецодязі: халат, шапочка, гумовий фартух, гумові рукавички, гумові чоботи і нарукавники. При розтині трупів тварин, що пали від особливо небезпечних хвороб (сказ) необхідно вдягати дві пари рукавичок.

Після проведення розтину інструменти миють теплою водою з милом, після чого дезінфікують за допомогою дезрозчинів або кип'ятінням у воді із содою.

Рукавички миють не знімаючи теплою водою з милом, потім обробляють дезрозчином, промивають чистою водою, насухо витирають, пересипають тальком. Після цього рукавички знімають, а руки миють теплою мильною водою.

Чоботи, фартухи, нарукавники миють теплою водою з милом і дезінфікують.

Частини трупа й органи упаковують у поліетиленові мішки, складають у спеціальні контейнера, а після, утилізують у біотермічній ямі.

Після збирання трупа столи для розтинів миють теплою водою, обробляють дезрозчином, а в приміщенні проводять кварцювання.