5. Організація методичної роботи на діагностичній основі

Педагогічне діагностування дає можливість виявити кращий досвід, а також недоліки в організації навчально-виховної діяльності і на цій основі спланувати методичну роботу з учителями. Розглянемо суть організації методичної роботи з учителями на діагностичній основі (за методикою Я.С.Турбовського).

На першому етапі діагностування проводиться на внутрішньошкільному рівні. Заступник директора школи з навчально-виховної роботи проводить інструктаж, в ході якого розкриває ідею діагностування, звертає увагу на необхідність ретельного самоаналізу своєї роботи, після чого роздає анкети вчителям і пояснює, як їх потрібно заповнити. На заповнення анкет відводиться кілька днів.

Анкета складається з 4-х сторінок. Учителям пропонується заповнити тільки три перших сторінки, тобто відповісти на питання: що у навчально-виховній роботі вдається найкраще, добре, а що тільки задовільно; які відчуваєте труднощі, які у вас стосунки з учнями: дуже добрі, добрі, задовільні, конфліктні; з батьками: дуже добрі, добрі, задовільні, конфліктні.

Зібрані анкети заступник директора з навчально-виховної роботи класифікує і розподіляє по предметах, результати діагностування заносить на діагностичну карту школи.

У діагностичній карті школи досвід, який заслуговує на впровадження, заступник директора школи відмічає червоним кольором, проблеми, які вчитель розв’язує добре, — зеленим, а ті, що викликають труднощі, — жовтим кольором. На основі результатів аналізу діагностичної карти керівництво школи визначає шляхи, спрямовані на подолання виявлених недоліків, використання передового педагогічного досвіду вчителів, проведення індивідуальних консультацій, рекомендує опрацювати відповідну психологічну, педагогічну, методичну літературу, журнальні статті, визначає форми підвищення кваліфікації, залучення до роботи в школі передового педагогічного досвіду, в творчих групах і ін.

Таке педагогічне діагностування дозволяє організувати методичну роботу, всебічно враховуючи індивідуальні особливості, рівень професійної підготовки кожного педагога.

Другий етап діагностування — це діагностування на районному (міському) рівні. Діагностичні карти шкіл подають у відділ освіти районної (міської) держадміністрації. Працівники відділу освіти, методкабінету вносять у них відповідні корективи і складають єдину діагностичну карту району (міста), на основі якої визначаються форми методичної роботи для кожної категорії педагогічних працівників. Робота рай(міськ)методкабінетів спрямована на задоволення виявлених потреб вчителів, які не можуть бути задоволені в межах школи.

Один примірник діагностичної карти району (міста) направляється в обласний інститут післядипломної освіти. Це третій етап діагностування. На основі аналізу діагностичних карт району і міста обласний інститут післядипломної освіти планує проблемні курси, семінари, науково-практичні конференції.

Організація методичної роботи на діагностичній основі сприяє узгодженню планів методичних служб школи, рай(міськ)методкабінету, обласного інституту післядипломної освіти.