Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
1курс.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
289.79 Кб
Скачать

Кафедра теорії і методики фізичного виховання лекція № 5 для студентів і курсу педагогічного факультету

Тема: Система фізичного виховання.

Виконавець:

викладач Шутка Г.І.

Л ь в і в - 2000

План.

  1. Поняття системи фізичного виховання.

  2. Основи фізичного виховання.

І. Ефективність використання людьми фізичних вправ залежить від організації педагогічного процесу, рівня матеріального і духовного забезпечення досконалості органів керівництва і контролю. Цілеспрямована взаємодія всіх цих частин і створює цілісну соціальну організацію яка називається системою фізичного виховання. Кожна система фізичного виховання створюється суспільством для досягнення поставленої мети, а тому і відображає конкретно-історичний тип фізичного виховання.

Система характерезується визначеним складом елементів, притаманним функціональним особливостям взаємозв’язків з іншими системами суспільства.

Головна функція системи - фізичне вдосконалення людей. Результативність функціонування системи залежить від її цільової направленості і вдосконалення елементів, які входять в систему. Система фізичного виховання функціонує в тісному взаємозв’язку з іншими системами суспільства. Розвиваючись під впливом культури, науки, економіки, політики, мистецтва система фізичного виховання має зворотній вплив на всі сфери суспільної діяльності. Повноцінне виконання системи фізичного виховання своїх функцій залежить від ряду умов, перш за все від характеру суспільно-політичного устрою, всередині якого створюється і розвивається система фізичного виховання. Отже державний устрій обумовлює не тільки ідеологічну направленість функціонування системи фізичного виховання але й рівень матеріального забезпечення (будова спортивних споруд, виготовлення спеціального інвентаря, підготовка кадрів) наукового обслуговування, забезпечення методичною літературою.

Система фізичного виховання являє собою соціальну організацію, направлену на всебічне фізичне вдосконалення всіх соціальних груп населення.

Система фізичного виховання дітей - це соціальна організація направлена на всебічне фізичне вдосконалення дітей всіх вікових груп.

Основними поняттями системи фізичного виховання є: фізична культура, спорт, фізичне виховання. Найбільш загальним поняттям є фізична культура. Спорт є частиною фізичної культури, фізичне виховання входить в поняття фізичної культури. Це і є структурний аналіз системи фізичного виховання. Кожна система фізичного виховання має ідеологічні, методичні і організаційні основи і включає в себе наступні елементи:

  • ідеологічні основи фізичного виховання;

  • направленість системи фізичного виховання (цілі, завдання, принципи);

  • методологічні основи системи фізичного виховання: програмно-нормативні вимоги, засоби системи фізичного виховання, методи системи фізичного виховання;

  • організаційні основи системи фізичного виховання: форми організації людей - державні і суспільні (матеріально технічна база, кадри, ідеологічна база - це умови розвитку і існування системи фізичного виховання (потрібно для того, щоб система фізичного виховання могла розвиватись і задовільняти потреби суспільства).

Це структура системи фізичного виховання в цілому. Зараз існують системи фізичного виховання в дошкільних закладах, системи фізичного виховання дітей шкільного віку, системи спортивного тренування, система масової фізкультурної роботи. Кожна з них має свою мету, завдання і принципи.

Мета системи фізичного виховання - очікуваний результат фізичного вдосконалення населення, формування фізично здорових людей (духовне багатство і моральна чистота).

Завдання системи фізичного виховання: оздоровчі, виховні і освітні.

Оздоровчі завдання направлені на розвиток усіх форм і функцій організму людини, зміцнення здоров’я і вдосконалення фізичних якостей. На фізичний розвиток впливає 3 групи факторів: біологічні, клімато-географічні і соціальні. Біологічні фактори (спадковість). Клімато-географічні (кліматичні і метерологічні умови: короткий світловий день, сильні морози, вологість). Соціальні фактори (умови матеріального життя, трудової і учбової діяльності).

Виховні завдання - всесторонній і гармонійний розвиток особистості в єдності його духовних і фізичних сил.

Освітні завдання - формування певних систем рухових вмінь і навичок на оволодіння спеціальними знаннями в результаті чого людина набуває певний рівень фізичної освіти.

Фізичною освітою називається процес і результат оволодіння спеціальними систематизованими знаннями, фізичними вправами, а також способами їх самостійного вивченя і використання в житті. Перераховані завдання системи фізичного виховання повині вирішуватись комплексно на кожному занятті фізичними вправами.

Будь яка система фізичного виховання обумовлена тим, що в її основі лежать певні принципи (основні положеня). Є 3 принципи фізичного виховання. Принцип фізичного виховання повинен формувати кожен вчитель фізичної культури яке завдання б він не вирішував (нема оздоровчих завдань, але це не значить, що можна давати вправи які не шкодять здоровю). Від діяльності вчителя залежить повнота реалізації кожного із принципів. Реалізація всіх принципів здійснюється одночасно, з любим контингентом займаючихся з акцентуванням одного із принципів в залежності від конкретних завдань виховних і освітніх.

Принцип оздоровчої направленості зобов’язує вчителя організовувати фізичне виховання так, щоб воно виконувало профілактичну і розвиваючу функції. Реалізується цей принцип шляхом виконання певних вимог:

  1. фізичне навантаження повинно плануватись у відповідності до можливостей учнів;

  2. обов’язковий лікарсько-педагогічний контроль;

  3. збереженя і дотримання санітарно-гігієнічних норм, раціональне використання сонця, води і повітря - все це слід враховувати при організації кожного заняття фізичними вправами.

Принцип всестороннього розвитку особистості:

В цьому принципі є 2 основні вимоги — вирішення завдань фізичного виховання повинно здійснюватись у взаємозв’язку із трудовим, естетичним і іншим вихованням; — зміст фізичного виховання слід планувати таким чином, щоб забезпечувати розвиток всіх фізичних здібностей.

Принцип зв’язку з трудовою і оборонною практикою. Вимоги:

  • зміст фізичного виховання повинен передбачити формування життєво важливих рухових вмінь в ходьбі, бігу, стрибках, плавання і т.д.;

  • всебічним фізичним вихованням необхідно створювати фізичну підготовленість людини, щоб їхній загальний рівень фізичної працездатності дозволив засвоювати найрізноманітніші трудові і військові дії;

  • максимально використовувати заняття фізичними вправами для трудового і патріотичного виховання.

ІІ. Система фізичного виховання тісно повязана з іншими соціально-економічними системами суспільства: економікою, політикою, наукою і культурою. Будучи однією із сфер прояву суспільних відносин, вона розвивається під впливом змін які відбуваються в даних системах. Своїми різними формами система фізичного виховання включена у всі основні види соціальної діяльності людини. Вона задовільняє не тільки потреби в русі (біологічні) а і соціальні - формування особистості, вдосконалення суспільних відносин. Реалізуючи свої специфічні функції система фізичного виховання здатна повністю задовільняти потреби людей в руховій активності, забезпечуючи високий рівень здоров’я і фізичної дієздатності. Реалізуючи свої виховні, педагогічні функції система фізичного виховання вирішує завдання естетичного, трудового, інтелектуального розвитку. Разом з цим в системі фізичного виховання відображено все те, що пов’язане з соціальним, економічним і духовним життям суспільства.

Правові основи: система фізичного виховання опирається на певну совокупність нормативних актів які регулюють її функціонування. Ці акти мають різну юридичну силу (закони, постанови, накази, інструкції). Є й інші нормативні документи, які визначають діяльність організацій і установ, які забезпечують фізичне виховання (дитячі дошкільні заклади, школи, ПТУ, вузи).

Методичні основи: розкриваються в закономірностях фізичного виховання і в відповідних їм рекомендаціях по реалізації принципів навчання і виховання. В методичних основах виражена характерна риса - науковість.

Програмно-нормативні основи: розкриваються в нормативних вимогах до рівня фізичного розвитку і фізичної освіти населення. Програма фізичного виховання включає обов’язковий мінімум фізичного виховання, який здійснюється в ДДЗ, школах і т.д. В цих програмах встановлені основні засоби фізичного виховання і нормативні вимоги до показників фізичного розвитку і фізичної освіти з врахуванням віку, статі і типу учбового завдання.

Організаційні основи: являють собою органічне поєднання державних і суспільно-самодіяльних організаційних форм і органів управління. Це поєднання опирається на мету і завдання, принципи системи фізичного виховання.

Основні напрямки системи фізичного виховання:

  1. загальне фізичне виховання;

  2. фізичне виховання з професійною направленістю;

  3. фізичне виховання з спортивною направленістю.

Перше — направлене на зміцнення здоров’я і підтримку працездатності в учбовій і трудовій діяльності. У відповідності з цим зміст фізичного виховання направлений на оволодіння життєво важливих рухових дій і розвитку сили, витривалості, спритності і т.д.

Загальне фізичне виховання здійснюється в ДДЗ, на уроках фізичного виховання в ЗОШ, в секціях (групах ЗФП), в групах здоров’я.

Друге — фізичне виховання з професійною напрвленістю забезпечує цей рівень фізичної підготовки, який необхідний людині в конкретному виді трудової діяльності. Фізичне виховання спрямоване на підготовку людини до вибраної нею професії, результат подібної підготовки виражений в певному рівні фізичної готовності освоювати вибрану професію і ефективно працювати.

Зміст фізичної підготовки і фізичної підготовленості обумовлений вимогами конкретного виду професійної діяльності.

Третє — фізичне виховання із спортивною направленістю забезпечує можливість спеціалізуватись в вибраному виді фізичних вправ і досягати в них максимальних результатів. Фізичне виховання направлене на підготовку до високих досягнень в вибраному виді спорту називається спортивним тренуванням.

Спортивне тренування з теоретичним заняттям спортом, відновлювальні міроприємства становлять те, що називається спортивною підготовкою. Всі три направлення підпорядковуються одній меті, загальним завданням і принципам системи фізичного виховання.

ЛЬВІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ІНСТИТУТ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ