22. Товариство з додатковою відповідальністю.

Товариство з додатковою відповідальністю (ТДВ) — це таке господар­ське товариство, статутний фонд якого поділений на частки, розмір яких ви­значений статутом, і яке несе відповідальність за своїми зобов'язаннями усім власним майном, а у разі його недостатності також: майном учасників у визна­ченому установчими документами кратному розмірі до вкладу кожного з них.

Основні ознаки тдв:

• різновид господарського товариства;

• спеціальне регулювання: ГК України (ч. 4 ст. 80), ЦК України (ст. 151), Закон України «Про господарські товариства» (ст. 65), Декрет Кабінету Міністрів України від 17.03.1993 р. «Про довірчі товариства»;

• мінімальний розмір статутного фонду — сума, еквівалентна 100 мі­німальним заробітним платам за ставкою, що діє на момент створен­ня товариства (крім довірчих товариств, вимоги до розміру майно­вої бази яких встановлюються вищеназваним Декретом);

• поділ статутного фонду на частки, розмір яких визначається уста­новчими документами і може бути будь-яким (рівним або різним);

• наявність системи органів управління: збори учасників — вищий орган, дирекція (колегіальний) або директор (одноособовий) — ви­конавчий орган, ревізійна комісія — контрольний орган;

• субсидіарна обмежена майнова відповідальність учасників за зобов'язаннями товариства, граничний розмір якої встановлюється або законом (щодо довірчих товариств), а/або установчими доку­ментами ТДВ в однаковому для всіх учасників кратному розмірі до їх вкладів;

• характер субсидіарної відповідальності учасників — солідарний;

• подібність правового становища ТДВ і його учасників до правового становища товариства з обмеженою відповідальністю та його учасників, за винятком обсягу відповідальності учасників і пов'язаних з цим питань (у т. ч. змісту статуту).

22. Акціонерне товариство.

Акціонерне товариство (АТ) — це таке господарське товариство, статутний фонд якого поділений на визначену кількість часток рівної но­мінальної вартості, виражених в акціях, і яке несе відповідальність за сво­їми зобов'язаннями усім своїм майном; акціонери несуть ризик збитків, пов'язаних із діяльністю товариства, у межах вартості належних їм акцій.

Ознаки акціонерного товариства:

• різновид господарського товариства;

• спеціальне правове регулювання;

• поділ статутного капіталу на частки рівної номінальної вартості, що іменуються акціями;

• відповідальність АТ за своїми зобов'язаннями лише майном, що на­лежить йому на праві власності;

• відсутність у акціонерів субсидіарної майнової відповідальності за зобов'язаннями товариства, якщо вони (акціонери) повністю спла­тили свої частки;

• засновники — фізичні та/або юридичні особи;

• можливість створення АТ однією особою і функціонування у складі однієї особи (акціонера);

• законодавчо встановлений мінімальний розмір статутного фонду;

• придатність форми АТ для підприємств, інших господарських ор­ганізацій низової ланки економіки (банків, страхових організацій, інвестиційних фондів фондових бірж тощо), господарських об'єднань;

• органи управління і контролю АТ: вищий орган — загальні збори АТ (вирішують питання стратегічного характеру); виконавчий ор­ган — правління, дирекція чи директор; можуть створювати (а в певних випадках —■ повинні) спостережна рада (проміжний орган між загальними зборами і виконавчим органом) і ревізійна комісія (ревізор) — як контрольний орган;

• чисельність складу акціонерів (понад 50 осіб) обумовлює необхід­ність наявності в системі органів управління спеціального орга­ну — спостережної/наглядової ради, яка виконує складні функції: організаційну (організація діяльності правління), контрольну (за ді­яльністю правління), захисну (захист інтересів акціонерів у період між проведенням загальних зборів), а також вирішення деяких пи­тань, віднесених до компетенції загальних зборів товариства (крім питань виняткової компетенції таких зборів), за наявності відповід­ного делегування, що зазвичай фіксується в статуті АТ;

• участь акціонерів в управлінні залежить від кількості акцій, що на­лежать їм на праві власності;

• можливість залучення крупних інвесторів на правах власників при­вілейованих акцій;

• визначення обсягу прав акціонерів залежно від типу акцій (прості чи привілейовані), що їм належать;

• вихід акціонера з АТ здійснюється шляхом відчуження акцій.

Основні типи акціонерних товариств (ст. 5 Закону України «Про акці­онерні товариства»):

- публічні АТ (може здійснювати публічне та приватне розміщення акцій);

- приватні АТ (може здійснювати тільки приватне розміщення акцій).

Основні види акціонерних товариств:

- відкрите акціонерне товариство;

- закрите акціонерне товариство.