Ознаки господарських товариств:

• є об’єднанням фізичних чи юридичних осіб, які називаються учасниками (ч. 2 ст.83 ЦК і ч.1 ст.79 ГК передбачає, що господарське товариство може бути створене 1-ю особою, якщо інше не встановлене законом);

• господарське товариство створюється і припиняється на підставі акта спільної волі його засновників, що оформлюється у формі засновницького договору, протоколу зборів, одноособової заяви (меморандуму);

• господарське товариство діє в інтересах своїх учасників, переслідує визначену ними мету одержання прибутку від сумісної діяльності;

• наявність у ГТ статусу юридичної особи дозволяє йому діяти як самостійному суб’єкту права, виступати у зовнішніх відносинах від власного імені, бути позивачем і відповідачем у суді. При цьому товариство як ю/о – незалежне від змін у складі його учасників;

• між господарським товариством і його учасниками, а також між самими учасниками виникають корпоративні правовідносини, які породжують у кожного учасника корпоративні права і обов’язки. Реалізуючи свої корпоративні права учасники можуть в певній мірі впливати на формування волі господарського товариства як юридичної особи;

• товариство має внутрішню структуру, яка забезпечує організаційну єдність;

• управління справами товариства здійснюється у заздалегідь встановленому законом та установчими документами порядку, обов’язковому для всіх учасників;

• відокремленість майна товариства від майна його учасників і закріплення за товариством цього майна, сформованого за рахунок вкладів учасників та інших не заборонених законом джерел на приватну власність;

• відокремленість відповідальності ГТ за власними зобов’язаннями від відповідальності його учасників;

• включення до категорії осіб, які можуть бути суб’єктами банкрутства;

• Встановлення обмеження щодо вилучення частки учасника з майна товариства у зв’язку з його виходом або зверненням стягнення на його майно.

22. Класифікація господарських товариств.

Поділ господарських товариств на види здійснюється за певними ознаками, а на форми – за сукупністю ознаки.

Види господарських товариств (залежно від домінування в них майнових чи персональних елементів):

1. персональні товариства – такі господарські товариства, в яких домінують особисті елементи (повне і командитне товариство);

2. об’єднання капіталів – господарські товариства, в яких домінуючими є майнові елементи (акціонерне товариство, товариство з обмеженою і товариство з додатковою відповідальністю).

Форми господарських товариств (за сукупністю ознак: порядком створення; розміром, порядком формування та складом майнової бази; порядком управління справами; особливістю правового статусу учасників товариства та ін.):

• акціонерне товариство;

• товариство з обмеженою відповідальністю;

• товариство з додатковою відповідальністю:

• повне товариство;

• командитне товариство.

22. Повне товариство.

Повне товариство – це таке господарське товариство, всі учасники якого від імені товариства спільно здійснюють підприємницьку діяльність і несуть додаткову відповідальність за зобов’язаннями товариства усім своїм майном.

Основні ознаки повного товариства:

• є різновидом господарського товариства;

• спеціальне регулювання: ГК (ч. 6 і 8 ст. 80), ЦК (ст. 119-132), ЗУ «Про господарські товариства» (ст. 66-74);

• установчим документом є засновницький договір;

• відсутність законодавчих вимог щодо розміру та порядку формування майна, що регулюється засновницьким договором;

• відсутність органів товариства, оскільки управління справами товариства здійснюється самими учасниками в порядку, визначеному засновницьким договором товариства;

• можливість використання таких схем управління: а) управління здійснюється спільно всіма учасниками; б) управління доручається або одному, або частині учасників, які діють на підставі підписаного рештою учасників доручення;

• повна відповідальність товариства за власними зобов’язаннями (тобто усім майном, що належить йому на праві власності);

• субсидіарна солідарна відповідальність учасників товариства за зобов’язаннями товариства усім своїм майном, на яке може бути звернене стягнення;

• обмежений рух учасників; зміна складу учасників можлива у разі: а) відступлення частки учасника (її частини) іншим учасникам або третім особам за згодою усіх учасників; б) правонаступництва у зв’язку з реорганізацією учасника – ю/о або спадкуванням у разі смерті учасника – ф/о, якщо решта учасників товариства дала згоду на вступ до товариства таких учасників; в) виходу учасника з товариства, про що він має заздалегідь повідомити (за 3 місяці, якщо товариство було створене на невизначений строк, і лише за наявності поважних причин, якщо товариство було створене на визначений строк); г) виключення учасника з повного товариства, що може мати місце, якщо учасник: систематично не виконує своїх обов’язків; перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства; д) вибуття учасника з незалежних від нього причин (смерті чи визнання померлим учасника – ф/о; реорганізації та ліквідації учасника – ю/о; визнання учасника недієздатним, обмежено дієздатним чи банкрутом; звернення стягнення на частку учасника в майні товариства);

• вимога до учасників товариства – наявність статусу зареєстрованого суб’єкта господарювання (ч. 8 ст. 80 ГК);

• законодавчо встановлена заборона для учасників конкурувати з повним товариством;

• додаткові підстави для ліквідації ПТ як ю/о: якщо в товаристві залишається один учасник і протягом 6 місяців з цього моменту ПТ не перетворюється в інше ГТ, що може функціонувати у складі однієї особи.

Прибуток і збитки повного товариства розподіляються між його учасниками пропорційно до їх часток у складеному капіталі, якщо інше не передбачене засновницьким договором або домовленістю учасників. Мінімальний розмір складеного капіталу законодавством не встановлений.