- •Поняття та ознаки господарської діяльності.
- •Підприємництво як основний спосіб здійснення г.Д. В сучасних умовах.
- •Об’єктивні підстави держ. Регулювання г.Д.:
- •Ознаки (загальні):
- •Підприємства колективної власності.
- •До підприємств колективної власності належать:
- •Приватне підприємство є 2-х видів:
- •Ознаки господарських товариств:
- •Командитне товариство.
- •Товариство з обмеженою відповідальністю.
- •Ознаки товариства з обмеженою відповідальністю:
- •Товариство з додатковою відповідальністю.
- •Основні ознаки тдв:
- •Акціонерне товариство.
- •Ознаки акціонерного товариства:
- •Громадянин-підприємець як суб’єкт господарського права.
- •Порядок набуття громадянином статусу підприємця.
- •Ознаки кредитної спілки:
- •Особисте селянське господарство.
- •Благодійні та інші неприбуткові організації.
- •Поняття, ознаки та види господарських організацій – органів господарського керівництва.
- •Правове становище господарських міністерств (відомств).
- •Правове становище холдингових компаній.
- •Правове становище товарної біржі.
- •Правове становище фондової біржі.
- •Стаття 3. Цілі та завдання торгово-промислових палат
- •Джерела формування та склад майна суб’єкта господарювання.
- •Облік майна та звітність щодо його використання при здійсненні господарської діяльності.
- •Право власності – основне речове право у сфері господарювання: поняття та зміст.
- •Правові засади приватизації державного та комунального майна.
- •Правовий режим права колективної власності у сфері господарювання.
- •Правовий режим права приватної власності.
- •Поняття та ознаки цінних паперів.
- •Класифікація цінних паперів.
- •Емісія цінних паперів.
- •Поняття господарських зобов’язань та підстави їх виникнення.
- •Підстави виникнення:
- •Види господарських зобов’язань.
- •Основними видами є майново-господарські та організаційно-господарські.
- •Виконання господарських зобов’язань.
- •Підстави:
- •Наслідки недійсності зобов’язань:
- •Ознаки господарського договору:
- •20 Днів – розгляд і узгодження розбіжностей, і передача переддоговірного спору на розгляд господарського суду.
- •Зміна або розірвання договору здійснюється у такому порядку:
- •Зміст господарського договору.
- •Забезпечення належного виконання господарських договорів.
- •Договір контрактації сільськогосподарської продукції.
- •Договір міни (бартеру).
- •Договір постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу.
- •Договір на створення і передачу науково-технічної продукції.
- •Договір оренди.
Правовий режим права колективної власності у сфері господарювання.
Право колективної власності - це юридично визначене і забезпечене право організації - юридичної особи, створеної на базі об'єднання майна її членів (учасників), використовувати належні їй засоби виробництва на власний розсуд і в інтересах її членів (учасників).
При праві колективної власності суб'єкт, який передав своє майно до такої власності, втрачає на цю річ право власності, отримуючи натомість зобов'язальні (корпоративні) права щодо нового власника - організації корпоративного типу, членом (учасником) якої став цей суб'єкт, а саме: а) право на отримання грошового чи майнового еквівалента своєї частки в майні нового власника - юридичної особи у разі виходу зі складу її учасників (членів); б) право участі в розподілі майна юридичної особи у разі її ліквідації; в) право на отримання частини чистого прибутку (дивідендів) суб'єкта колективної власності; г) право участі в управлінні справами юридичної особи, що діє на базі колективної власності, якщо інше не передбачено її установчими документами.
Суб'єктом права колективної власності є організація корпоративного типу зі статусом юридичної особи.
Об'єктами права колективної власності можуть бути:
- статутний (складений) капітал юридичної особи - суб'єкта права колективної власності, створений за рахунок вкладів (пайових внесків) її учасників (членів);
- викуплене членами трудового колективу, іншими фізичними та юридичними особами майно державного підприємства шляхом його акціонування;
- кредити банків, отримані суб'єктом права колективної власності;
- виготовлена продукція, отримані доходи та інше майно, набуте суб'єктом права колективної власності на законних підставах (субсидії, дивіденди від цінних паперів тощо).
Однак не може бути об'єктом права колективної власності майно, вилучене з обороту, в т. ч. цілісні майнові комплекси, на базі яких здійснюється діяльність, що є монополією держави (діяльність, пов'язана з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, виготовленням та реалізацією військової зброї та боєприпасів до неї, вибухових речовин, видобування бурштину, охороною найважливіших об'єктів права державної власності).
Як правило, суб'єкт права колективної власності сам використовує належне йому майно своєю владою і в інтересах його учасників (членів). При цьому він може використовувати такі правові форми реалізації права колективної власності:
- право господарського відання при створенні суб'єктом права колективної власності унітарного підприємства-невласника, що має діяти з метою отримання прибутку на засадах самоокупності;
- право оперативного управління щодо створеної суб'єктом права колективної власності юридичної особи, якщо діяльність останньої фінансується засновником;
- оренда, на підставі якої об'єкти права колективної власності передаються в користування іншим особам.
Правовий режим права приватної власності.
Право приватної власності — це юридично визначене і забезпечене право фізичної особи (громадянина України, особи без громадянства або громадянина іншої держави) використовувати належні їй засоби виробництва на власний розсуд і у власних інтересах.
Суб'єкт права приватної власності - фізична особа (фізичні особи) чи створене ним (ними) приватне підприємство-власник.
Об'єктами права приватної власності може бути майно виробничого призначення, в т. ч. засоби виробництва, виготовлена продукція, транспортні засоби, цінні папери, гроші, за винятком майна, вилученого з обороту, а також цілісних майнових комплексів, на базі яких здійснюється діяльність, що належить до монополії держави.
Суб'єкт права колективної власності зазвичай сам використовує належне йому майно своєю владою і у власних інтересах, однак може застосовувати такі правові форми реалізації права приватної власності, як:
- право господарського відання при створенні унітарного підприємства-невласника з найманим працівником, яке має діяти з метою отримання прибутку на засадах самоокупності;
- право оперативного управління щодо створеної суб'єктом права приватної власності юридичної особи, якщо діяльність останньої фінансується засновником;
- оренда, на підставі якої об'єкти права приватної власності передаються в користування іншим особам.