Правове становище господарських міністерств (відомств).
Господарське міністерство (відомство) – це госп. організація (орган держ. виконавчої влади), яка здійснює координацію діяльності усіх підприємств та організацій галузі, а також виконує функції власника майна щодо підпорядкованих їй державних підприємств та організацій.
Основні риси:
госп. організація, яка здійснює управління г.д. підвідомчих держ. підприємств і координацію діяльності всіх підприємств галузі;
госп. організація унітарного типу;
підпорядкованість КМУ;
установчий документ – положення, розроблене відповідно до Загального положення про міністерство, інший центральний орган виконавчої влади України;
наявність статусу ю/о;
частка державного майна необхідна для здійснення міністерством (відомством) своїх функцій, закріплюється за ним на праві оперативного управління.
Правове становище холдингових компаній.
Ряд особливостей порівняно із господарськими об’єднаннями мають системні господарські утворення: холдингові компанії, які, як і промислово-фінансові групи, не мають статусу юридичної особи. Відповідно до ч. 5 ст. 126 ГКУ під холдинговою компанією розуміється суб ’єкт господарювання, що володіє контрольним пакетом акцій дочірнього підприємства (підприємств). Між холдинговою компанією та її дочірніми підприємствами встановлюються відносини контролю-підпорядкування відповідно до законодавства.
Створення холдингових компаній має кілька переваг, до яких слід віднести можливість концентрації капіталів і розвиток інвестиційних процесів, зниження ризику при вступі на ринок або виходу з нього, розширення масштабів виробництва, спільного здійснення наукових і проектних досліджень тощо.
Для виділення групи суб’єктів у холдинг необхідними умовами є:
холдинг — головний суб’єкт має бути власником акцій інших учасників групи;
пакет акцій, що належить холдингу — головному суб’єкту, має давати змогу контролювати інших учасників групи;
учасники групи, контрольовані холдингом, мають бути юридично самостійними суб’єктами.
В Україні діяльність холдингових компаній тривалий час не була врегульована законодавство. Регламентована була лише діяльність холдингів. 15 березня 2006 р. Верховною Радою України був прийнятий Закон «Про холдингові компанії в Україні», яким визначені загальні засади діяльності холдингових компаній в Україні, а також особливості їх утворення та ліквідації.
У Законі холдингова компанія визначена як відкрите акціонерне товариство, яке володіє, користується та розпоряджається холдинговими корпоративними пакетами акцій (часток, паїв) двох або більше корпоративних підприємств. Контрольним (корпоративним) пакетом акцій вважається кількість акцій (пай, частка у статутному фонді), яка надає право холдинговій компанії здійснювати фактичний контроль над господарюючим суб’єктом. Рішення щодо підтвердження наявності контрольного пакета акцій, якщо його розмір становить менше, ніж 51%, приймає Антимонопольний комітет України з урахуванням конкретних особливостей установчих документів і структури статутних фондів господарюючих суб’єктів у порядку, що встановлює цей Комітет.
Дочірнє (корпоративне) підприємство — господарюючий суб’єкт, контрольним пакетом акцій якого володіє холдингова компанія. Те, що суб’єкт господарювання визнається дочірнім (корпоративним) підприємством, зовсім не означає позбавлення його самостійних дій. Воно зберігає свою юридичну самостійність. Оскільки дочірнє (корпоративним) підприємство є юридичною особою, воно вправі самостійно виступати в господарському обороті, однак вирішальний вплив на управління ним має холдингова компанія.
Холдингові компанії можуть створюватися в результаті:
заснування їх органами, уповноваженими управляти державним майном, державними органами приватизації самостійно або разом з іншими засновниками шляхом об’єднання у статутному фонді холдингових корпоративних пакетів акцій (часток, паїв);
іншими суб’єктами на договірних засадах.
При організації холдингів необхідно враховувати обмеження і вимоги антимонопольного законодавства, а також законодавства, яке регулює ринок цінних паперів відносно створення компаній, придбання відповідних часток в майні інших господарюючих суб’єктів.
Створення холдингової компанії має певні особливості залежно від того, чи здійснюється воно в процесі корпоратизації або приватизації. Щодо створення державної холдингової компанії, то засновником її може бути підприємство або орган, уповноважений управляти державним майном.
Підприємство-засновник холдингової компанії подає до органу, уповноваженого управляти державним майном:
обґрунтування доцільності створення холдингової компанії;
перелік підприємств та їх структурних підрозділів, які пропонується перетворити на холдингову компанію та її дочірні (корпоративні) підприємства;
проект статуту холдингової компанії.
Якщо засновником холдингової компанії є орган, уповноважений управляти державним майном, то перелік підприємств та їх структурних підрозділів, які пропонується перетворити в холдингову компанію та її дочірні підприємства, проект статуту холдингової компанії готує цей орган.
Порядок утворення державних холдингових компаній у процесі корпоратизації та приватизації визначений відповідною Постановою КМУ від 11 серпня 2006року.
Управління холдинговою компанією, створено в процесі корпоратизації, здійснюється в порядку, передбаченому законодавством про корпоратизацію. При цьому обов’язки голови правління холдингової компанії у разі створення об’єднанням контрольних пакетів акцій кількох підприємств покладаються на особу, яку призначає засновник (засновники), а якщо холдингова компанія створена на базі підприємства, що корпоратизується – на керівника цього підприємства.
Якщо холдингова компанія створюється в процесі приватизації, то її засновником може бути:
державний орган приватизації;
підприємство щодо якого прийнято рішення про приватизацію;
господарське товариство, утворене в процесі корпоратизації. Законодавством передбачено ряд обмежень та заборон щодо створення і діяльності холдингової компанії. Так, створення холдингової компанії у процесі корпоратизації та приватизації не допускається в таких галузях:
ювелірна промисловість;
проведення робіт із земле устрою, оцінка землі;
паливно-енергетичний комплекс;
телекомунікації;
житлово-комунальне господарство. Ініціатором створення холдингової компанії в процесі корпоратизації може бути:
державне підприємство;
орган, уповноважений управляти державним майном.
Щодо холдингових компаній, які створюються на договірних засадах, то порядок їх створення їх створення передбачений ст. 5 Закону «Про холдингові компанії а Україні». Так, статутний фонд холдингової компанії формується за рахунок вкладів засновників у формі холдингових корпоративних пакетів акцій (часток, паїв), а також додаткових вкладів у формі майна, коштів та не матеріальних актів, необхідних для забезпечення діяльності холдингової компанії приймається власниками корпоративних пакетів акцій (часток, паїв) та оформлюється відповідним договором. Холдингова компанія діє на підставі статуту, в якому, окрім загальних відомостей, які передбачені для статуту акціонерного товариства, встановлюються обмеження щодо правочинів, які мають право вчиняти органи управління компанії, а також випуску цінних паперів.
Холдингова компанія набуває статуту юридичної особи з дня її державної реєстрації в державному реєстрі холдингових компаній України, який є невід’ємною частиною Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців. Оскільки відповідно до законодавства холдингова компанія створюється у формі акціонерного товариства, то в її діяльності слід також керуватись Законом України «Про господарські товариства», зокрема нормами, що регулюють діяльність акціонерних товариств. Крім названих нормативних, актів діяльність холдингових компаній в Україні регулюється низкою відомчих підзаконних актів, серед яких – розпорядження Антимонопольного комітету України.
Крім загальних підстав ліквідації юридичної особи, холдингові компанії ліквідуються у разі:
- ліквідації всіх підприємств холдингової компанії та залишення у статутному фонді холдингового корпоративного пакета акцій тільки одного корпоративного підприємства;
- скасування відповідним органом АМК або КМУ дозволу на концентрацію, узгоджені дії суб’єктів господарювання.