7. Основні етапи аналізу. Відбір проб природних вод, атмосферного повітря, грунтів. Види проб: генеральна, середня, лабораторна.

1. Відбір проби

2. Підготовка проби до аналізу

3. Стадія вимірювання

4. Оцінка результатів вимірювання

Розрізняють декілька видів проб

первинну ( або середню) пробу відбирають на першому етапі від великої маси матеріалу;

лабораторну пробу отримують після зменшення середньої проби до маси, необхідної для проведення всього аналізу;

аналітичну пробу відбирають від лабораторної для проведення одиничного визначення .

Відбір середньої проби є однією з найважливіших стадій аналітичного процесу . Результат аналізу може бути правильним тільки в тому випадку , якщо середня проба точно відображає склад матеріалу , з якого вона була відібрана. ВІДБІР  ПРОБ ПОВІТРЯ

В залежності від агрегатного стану  речовин  відбір  проб  для визначення шкідливих домішок проводять протягуванням певного  об’єму  дослідного  повітря  через поглинальне середовище. Речовини в газо- і пароподібному стані влов­люють рідкими поглинальними середовищами(органічні розчинники, кислоти, спирти, вода, змішані розчини), в яких досліджувана речо­вина  або  розчиняється,  або хімічно зв’язується (хемосорбція). При цьому повинна бути забезпечена достатня ефективність поглинання досліджуваної ре­човини. Це досягається сполученням швидкості аспірації досліджувано­го повітря і конструкції приладу.В наш час найбільш часто використовуються так звані рідинні поглинаючі прилади.Найбільше поширення одержали абсорбери зі скляними пористими пластинками, поглинальні посудини Ріхтера, Зайцева. Для фізичної адсорбції важливо, щоб поверхня зіткнення фаз була найбільшою.

ВІДБІР ПРОБИ ВОДИ

У кожній контрольній точці відбирають пробу води в обсязі 1-2 літрів. Високомінералізовані води беруться в меншій кількості (приблизно500 мл) . Для аналізу використовують чисто вимиту ємність (пляшку, банку, каністру). Проби води відкритих водних об'єктів відбирають на ділянках, вільних від рослинності й предметів, що можуть призвести до каламутності води. При відборі проб з водопровідної мережі чи артсвердловини, воду набирають після її спуску протягом 15-20 хвилин. Пробу води поміщають у термостійку склянку ємністю 1000 мл і випаровують на піщаній лазні або електроплитці з азбестовою сіткою при температурі не більше 80°С у витяжній шафі. Паралельно готують мішень, для чого її обробляють спиртом, сушать і зважують. Концентрований розчин переносять на алюмінієву мішень. Склянку ополіскують 5 мл 2%-го розчину азотної кислоти, яку потім переносять на ту ж мішень. На мішені концентрований розчин висушують під інфрачервоною лампою, визначають масу сухого залишку й передають на радіометричний аналіз. У робочий журнал заносять номер проби, масу й дату відбору, обсяг проби, дату готування, масу сухого залишку, вид аналізу, для якого готувалася проба.

ВІДБІР ПРОБ ҐРУНТУ.

Визначення вмісту радіонуклідів у ґрунті контрольованої, санітарно-захисної та спостережної зон проводять для контролю міграції й накопичення радіонуклідів в об'єктах навколишнього середовища. На відбір однієї проби ґрунту необхідно 0,2 години, на приготування однієї проби ґрунту для радіометрії або спектрометрії - 1,2 години.

Відбір проб ґрунту.

Відбір проб ґрунту здійснюється пробовідбірником або лопатою з гострозаточеним ріжучим краєм й мінімальною шероховатістю внутрішньої поверхні. При відборі проб ґрунтів з контрольних свердловин слід користуватися спеціальним ґрунтовим буром або іншим пристосуванням, яке зможе його замінити. Перед відбором проби проводять вимірювання потужності дози на висоті 1 м над поверхнею ґрунту, у місцях передбачуваного відбору. З місця відбору проби видаляють ножицями трав'яний покрив. Монолітним куском 10х10 см, товщиною 5 см вирізують ґрунт. Пробу ґрунту очищають від коріння й упаковують у щільний папір. Приготування проб ґрунту. Вимірювальну кювету (підкладку) обробляють спиртом і сушать. Пробу ґрунту висушують протягом доби в сушильній шафі при температурі +60°С до повітряно-сухого стану. Висушену пробу розтирають у ступці до порошкоподібного стану фракції (0,25 мм) і просівають через сито на поліетиленовий аркуш (кювету). На аркуші пробу обробляють методом квартування. Роздрібнену масу перемішують на аркуші, на якому висипана проба, надають їй форму диска й ділять на чотири частини. Дві діаметрально протилежні видаляють, дві що залишилися перемішують і т.п., довівши залишок проби до маси, необхідної для заповнення вимірюваної кювети (підкладки), щоб поверхня проби перебувала на рівні верхнього краю кювети (підкладки). Одну частину проби поміщають на вимірювальну кювету (підкладку). Поверхню проби вирівнюють. Другу частину упаковують в щільний папір і залишають як дублікат. На кюветі (підкладці) і дублікаті вказують номер проби й дату її приготування. У робочий журнал записують дату відбору проби й місце відбору проби. Для проведення гамма-спектрометричного аналізу ґрунту необхідно 1 кг висушеної проби, відповідно підготовленої. Приготовлену пробу упаковують у поліетиленовий мішок (пакет), у який вкладається етикетка (супровідний сертифікат) встановленого зразка надписом назовні й передають для вимірювання на спектрометрі.