- •Предмет аналітичної хімії, структура, класифікація видів аналізу. Класифікації методів аналізу.
- •Характеристики методів аналізу: точність, границя визначення, діапазон вимірюваних концентрацій, чутливість та інші.
- •Мета якісного аналізу. Якісні реакції “мокрим” і “сухим” шляхом. Вимоги до аналітичних реакцій, які застосовуються в якісному аналізі.
- •Усунення впливу сторонніх йонів. Маскування. Маскуючі речовини.
- •Маскування
- •Розділення осадженням. Систематичний та дробний аналіз. Аналітичні класифікації катіонів і аніонів. Групові реагенти. Аналітичні групи.
- •Кислотно – лужна система якісного аналізу катіонів
- •Кислотно-лужна система якісного аналізу катіонів. Характерні реакції катіонів 1-6 аналітичних груп.
- •Кислотно – лужна система якісного аналізу катіонів
- •2 Група
- •3 Група
- •4 Група
- •Органічні реагенти, які застосовуються в хімічному аналізі.
- •Основні етапи аналізу. Відбір проб природних вод, атмосферного повітря, грунтів. Види проб: генеральна, середня, лабораторна.
- •Основні стадії підготовки проби до аналізу. Фактори, які впливають на вибір способу розкладу проби і переведення її в розчин. Підготовка проб природних вод, атмосферного повітря, грунту.
- •Сутність методу гравіметрії. Методи відгонки та осадження. Етапи гравіметричного визначення методом осадження. Форма осадження, гравіметрична форма, вимоги до них.
- •Утворення осадів. Процеси, які визначають розміри кристалів. Пересичення. Утворення кристалічних та аморфних осадів.
- •Умови отримання кристалічних та аморфних осадів. Оцінка методу гравіметрії та його застосування.
- •Застосування гравіметричного аналізу:
- •Причини забруднення осаду. Адсорбція, оклюзія, ізоморфне співосадження. Способи зменшення співосадження.
- •Пристрої та посуд для виконання гравіметричного аналізу
- •Сутність титриметричного аналізу. Титрування, титрант, вимоги до реакцій титрування. Класифікація титриметричних методів а) за способом виконання; б) за реакцією титрування.
- •Стандартні розчини в титриметрії. Способи приготування стандартних розчинів. Вимоги до стандартної речовини.
- •Способи визначення концентрації стандартних розчинів: молярна концентрація еквіваленту, титр, титр за речовиною, що визначається.
- •19. Кислотно-основне титрування. Титранти. Індикатори, вимоги до них. Показник індикатора. Вибір кислотно-основного індикатора. Оцінка методу, його застосування. Кислотно-основне титрування
- •2 Частина
- •1. Дати оцінку основним групам фізико-хімічних методів аналізу. Який виникає аналітичний сигнал в цих групах методів?
- •2. На конкретному прикладі охарактеризувати оптичні методи аналізу?
- •3. Пояснити природу електромагнітного випромінювання та сутність хвильових та квантових характеристик.
- •4. Пояснити природу монохроматичного та поліхроматичного світла.
- •5. Сформулювати, записати та пояснити основний закон поглинання світла.
- •6. Дати визначення оптичній густині та пояснити як вона залежить від концентрації розчину.
- •7. Рефрактрометричний метод аналізу
- •8. Поляриметричний метод
- •9. На прикладі пояснити сутність застосування методу калібрувального графіку для аналізу досліджуваної проби.
- •10. Проаналізувати вимоги до фотометричних реакцій? Навести приклади та пояснити з яких етапів складається визначення фотометричним методом?
- •11. Дати оцінку основним характеристикам і закономірностям люмінесценції та вказати основну вимогу до зовнішніх джерел випромінювання люмінесценції?
- •12. Вказати та проаналізувати особливості якісного та кількісного спектрального аналізу.
- •13. Обґрунтувати можливість застосування методу атомно-абсорбційної спектроскопії для якісного та кількісного аналізу.
- •14. Охарактеризувати електрохімічні методи аналізу та вказати який аналітичний сигнал фіксують в електрохімічних методах?
- •15. Проаналізувати особливості сфер застосування фізико-хімічних методів аналізу.
3 Група
Характерні реакції Са2+
1. K4[Fe(CN)6] – у присутності амонійних солей з Са2+- йоном утворює кристалічний осад білого кольору
2Са2+ + [Fe(CN)6]4- =Са2 [Fe(CN)6]↓
Са2+ + 2 NH4+ + [Fe(CN)6]4- = (NH4)2 Са [Fe(CN)6]↓
2.( NH4 )2С2О4 з йонами кальцію утворює білий кристалічний осад:
Са2+ + С2О42- = СаС2О4↓
4 Група
Характерні реакції Zn2+
1. K4[Fe(CN)6] з Zn2+ - йоном утворює білий осад, який не розчиняється у розведених кислотах, але розчиняється в лугах
3Zn2+ + 2К+ + 2[Fe(CN)6]4- = K2Zn3[Fe(CN)6]2↓
5 гупа
Характерні реакції Mg 2+
1. Na2HPO4 з Mg 2+ утворює білий кристалічний осад:
Mg 2+ + HPO42- + NH4OH = Mg NH4 PO4↓ + Н2О
Умови : Внесення центрів кристалізації, надлишок амонію йонів
Солі феруму ( ІІ ) водні розчини забарвлені у блідо – зелений колір . Характерним є утворення координаційних сполук K4[ Fe(CN)6] K2[FeCI4] KFe[Fe( CN )6]
( NH4)2SO4 * FeSO4 * 6H2O, подвійних солей – (сіль Мора.)
Характерні реакції Fe 2+
1. K3[ Fe(CN)6] з Fe 2+ утворює сполуку темно – синього кольору – „турнбулева
синь”
Fe 2+ + [ Fe(CN)6]3- + К+ = К Fe [ Fe(CN)6] ↓
Солі феруму ( ІІІ ) жовтого або бурого кольору, гідролізовані, окисник – ферум
( ІІІ )
Характерні реакції Fe 3+
1. K4[ Fe(CN)6] з Fe 2+ утворює сполуку темно – синього кольору – „берлінська
лазур”
Fe 3+ + [ Fe(CN)6]4- + К+ = К Fe [ Fe(CN)6] ↓
2. KSCN ( або NH4SCN ) з Fe 3+ утворює комплексну сполуку кроваво – червоного кольору
Fe 3+ + 3 SCN- = [ Fe (SCN )3]↓
Реакція специфічна.
Органічні реагенти, які застосовуються в хімічному аналізі.
Алізарин (1,2-діоксиантрахінон) з іонами Al3+ утворює комплексну сполуку ярко-червоного кольору, яка не розчиняється в етановій кислоті. Ця сполука називається “алюмінієвим лаком”.
2. a-нітрозо-b-нафтол (реактив Ільїнського) окиснює кобальт(II) у кобальт(III), із яким утворює червоно-бурий осад внутрикомплексної солі (C10H6NOO)3Co. Осад не розчиняється у мінеральних кислотах.
Такі самі реакції у присутності реактиву Ільїнського відбуваються з іонами Fe3+, Cu2+, Hg2+, але осади цих іонів розчиняються в мінеральних кислотах.
3. Диметилгліоксим (реактив Чугаєва) в амоніачному середовищі утворює з іоном Ni2+комплексну сполуку яскраво-червоного кольору ¾- диметилгліоксимат нікелю. Рівняння реакції має такий вигляд:
NiSO4+2C4H8N2O2+2NH4OH → Ni(C4H7N2O2)2+(NH4)2SO4+2H2O.
Нікель диметилгліоксимат не розчиняється у розведеному розчині амоніаку, але розчиняється в сильних кислотах та лугах.
Реакції Ni2+ з диметилгліоксимом заважають іони Fe3+, що утворюють із розчином амоніаку гідроксид, нерозчинний у воді, а також іони Fe2+, які з диметилгліоксимом утворюють комплексну сіль червоного кольору. Вплив іонів Fe3+ можна усунути маскуванням за допомогою фториду лужного металу, а вплив іонів Fe2+ ¾ окисненням в іони Fe3+ дигідроген пероксидом .
5. Бензидин (С6Н5)2NH утворює з хром(VI)- та манган(IV)-іонами сполуки синього кольору.