17. Поняття, класифікація і особливості суб аграрного права.

Суб'єкти аграрного права — це виробники сільськогосподарської продукції, що володіють відособленим майном, наділені спеціальною правоздатністю і дієздатністю (правосуб'осгністю), господарська діяльність яких здійснюється при використанні землі як основного засобу виробництва для забезпечення населення міста і села необхідними продуктами харчування, сировиною і продовольством рослинного і тваринного походження.! Суб'єктів аграрного права можна умовно поділити на суб'єктів')організаційно-господарських повноважень у сфері управління гос­подарською діяльністю та)єуб'єісгів господарювання. До першої групи належать органи державної влада та місцевого самоврядування, які безпосередньо (Міністерство аграрної політики України) або опосередковано (Кабмін) здійснюють управлінські та організапійно-господарські функції в аграрному секторі економіки УкрашиЖруга група представлена суб'єктами аграрного господарювання, тобто аграрними формуваннями всіх форм власності та громадянами-підприємцями, які безпосередньо вирощують і виробляють сільськогосподарську продукцію, юридичними особами та підприємцями, що забезпечують діяльність сільськогосподарських товаровиробників, а також різними фінансово-кредитними, страховими та посередницькими структурами, які надають свої послуги сільськогосподарським товаровиробникам|£>крему групу суб'єктів аграрного права становлять фізичні особи, які господарюють на землі для задоволення особистих потреб у | сільськогосподарській продукції. Такі суб'єкти здійснюють свою діяльність без створення юридичної особи і не ставлять за мету отримання прибутку (особисті селянські господарства). За формами власності суб'єкти поділяються: До першої групи слід віднести суб'єктів, заснованих на приватній власності (селянські господарства). Друїу становлять суб'єкти, засновані на колективній формі власності, тобто спілки селян, с\г виробничі кооперативи тощо, а також виробники корпоративного типу: акціонерні товариства, асоціації, концерни, товариства з обмеженою відповідальністю, орендні формування та ін, До третьої групи належать засновані на державній формі власності і такі суб'єкти, як державні підприємства (науково-дослідні організації). Четверту групу суб'єктів аграрного права становлять формування, засновані на змішаній формі власності, тобто на декількох формах власності в їх поєднанні: приватної і державшії, державної і колективної, приватної, державної і колективної, в тому числі з іноземним інвестором тощо. До останніх можна віднести, зокрема, суб'єктів сфери сервісу, яга можуть бути засновані на будь-якій формі власності. [Суб'єкти аграрного господарювання мають загальну цивільну правосуб'єктність. Тобто воли можуть мати цивільні права та нести цивільні обов'язки з метою здійснення будьяких видів діяльності, не заборонених законом. Вони є учасниками цивільних, земельних, трудових, оргашзаційно-управлінсьщк, фінансових та інших правовідносин. Діяльність суб'єктів аграрного господарювання спрямована на задоволення матеріальних, духовних та інших соціальних потреб їхніх членів або учасників. Головна мета такої діяльності, як правило, — отришщ^дщибутку/, Звідси випливають і особливі завдання діяльності вищеназваних суб'єктів, якими є виробництво, переробка й реалізація с\г товарної продукціТ.Т5сбШив»^гі правового статусу суб'єктів аграрного господарювання виявляються також і в договірних правовідносинах. Так договірні відносини між с\г товаровиробниками й державою у сфері реалізації с\г продукції для державних потреб регулюються спеціальними нормативними актами¹ та особливим видом договору договоромконтрактації с\г продукції.