- •3. Стаття 2. Завдання адміністративного судочинства
- •4. Встановлення обґрунтованості, доцільності і безсторонності рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.
- •3. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
- •8) Пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
- •7. Особлива природа і винятковість справ за зверненням суб’єктів владних повноважень.
- •8. Принципами здійснення правосуддя в адміністративних судах є:
- •9. Компетенція адміністративних судів.
- •11. Строки звернення до адміністративного суду. Загальні і спеціальні строки. Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду.
11. Строки звернення до адміністративного суду. Загальні і спеціальні строки. Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду.
Відповідно до статті 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Стаття 99. Строк звернення до адміністративного суду
1. Адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
2. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
3. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
4. Якщо законом встановлена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то обчислення строку звернення до адміністративного суду починається з дня, коли позивач дізнався про рішення суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Стаття 100. Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду
1. Пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
2. Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.
3. Позовні заяви приймаються до розгляду адміністративним судом незалежно від закінчення строку звернення до адміністративного суду.
Стаття 101. Процесуальні строки
1. Процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.
2. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Стаття 102. Поновлення та продовження процесуальних строків
1. Пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.
2. Питання про поновлення чи продовження пропущеного строку суд вирішує з повідомленням осіб, які беруть участь у справі. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду клопотання.
3. Ухвала суду про відмову в поновленні чи продовженні пропущеного процесуального строку може бути оскаржена особами, які беруть участь у справі.
Стаття 103. Обчислення процесуального строку
1. Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
2. Строк, що визначається роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року цього строку.
3. Строк, що визначається місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця цього строку.
4. Якщо закінчення строку, що визначається місяцями, припадає на такий місяць, що відповідного числа не має, то строк закінчується в останній день цього місяця.
5. Останнім днем строку, який закінчується вказівкою на певний день, вважається цей день.
6. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
7. Перебіг строку, закінчення якого пов'язане з подією, яка повинна неминуче настати, закінчується наступного дня після настання події.
8. Останній день строку триває до двадцять четвертої години, але якщо в цей строк слід було вчинити процесуальну дію в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу.
9. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.
10. Зупинення провадження в адміністративній справі зупиняє перебіг усіх процесуальних строків у цій адміністративній справі. Перебіг процесуальних строків продовжується з дня поновлення провадження.
12. Поняття адміністративного позову. Вимоги до позовної заяви.
Враховуючи той факт, що фактичною підставою звернення до суду є адміністративно-правовий спір, слід визнати, що процесуальною підставою порушення справи в адміністративному суді має бути адміністративний позов. Відповідно до цього сторонами адміністративного процесу є позивач і відповідач.
Поняття адміністративного позову слід визначати через наявність матеріально-правової і процесуальної сторони позову.
Матеріально-правовою стороною виступають: вимога позивача про визнання незаконним адміністративного акта; визнання за громадянином прав та законних інтересів, які були порушені цим актом; усунення неправомірних наслідків, спричинених таким актом. При визначенні матеріальної сторони слід враховувати наявність предмета адміністративного спору, тобто коло питань, віднесених до підвідомчості адміністративного суду, оскільки їх відсутність не дозволяє розглянути справу в порядку адміністративного судочинства і спонукає до пошуку інших способів захисту порушених прав.
Щодо цього необхідно зауважити, що чинне процесуальне законодавство не дає можливості належно реалізувати право на подання скарги на неправомірні рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб. Чинним Цивільним процесуальним кодексом недостатньо повно визначено об'єкт оскарження, оскільки не враховано право на оскарження рішень, дій чи бездіяльності посадових осіб. У той же час, значна частина таких дій вчиняється саме посадовими особами, як носіями організаційно-владних повноважень [6]. Ця проблема має бути врахована при прийнятті Адміністративного процесуального кодексу України.
Обов'язковим елементом адміністративного позову є також його процесуальна сторона. Процесуальна сторона є формою виразу матеріально-правової сторони. Зміст процесуальної сторони позову становлять такі основні елементи як: процесуальне право- та дієздатність позивача; дотримання встановленої процесуальної форми позовної вимоги; дотримання процесуальних строків подання позову до суду.
Реалізовувати право на звернення до адміністративного суду мають особи, наділені адміністративно-процесуальною здатністю, яка визначається відповідно до законодавства. За загальним правом у повному обсязі здатність реалізувати свої процесуальні права громадяни можуть з досягненням повноліття. Проте законодавством визначено ряд випадків, коли такі права виникають значно раніше (наприклад, з моменту одруження, а шлюбний вік, в окремих випадках, за новим Сімейним кодексом, може знижуватися до 14 років).
Стаття 106 КАС України. Вимоги до позовної заяви
1. У позовній заяві зазначаються.
1) найменування адміністративного суду, до якого подається позовна заява.
2) ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;
3) ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі.
4)зміст позовних вимог згідно з частиною третьою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст
позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
5)у разі необхідності - клопотання про звільнення від сплати судового збору; про звільнення від оплати правової допомоги і забезпечення надання правової допомоги, якщо відповідний орган
відмовив особі у забезпеченні правової допомоги; про призначення судової експертизи; про витребування доказів; про виклик свідків; заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду тощо.
6)перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
2. На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом.
3. До позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, крім випадків подання адміністративного
позову суб'єктом владних повноважень. Суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання відповідачу і третім особам копії
позовної заяви та доданих до неї документів. До позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
4. Позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання.
5. Якщо позовна заява подається представником, то у ній зазначаються ім'я представника, його поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є. Одночасно з
позовною заявою подається довіреність чи інший документ,
що підтверджує повноваження представника.
