3. Класифікація фосфорних добрив та їх характеристика

1.Водорозчинні фосфорні добрива:

- суперфосфат простий – містить 19-21% фосфору. Це порошок або гранули сірого кольору.

- суперфосфат подвійний – містить 46% фосфору. Має вигляд гранул.

2. Напівводорозчинні фосфорні добрива:

- преципітат – містить 38% фосфору. Фізіологічно нейтральне добриво. Має вигляд білого порошку.

- томасшлак – містить 19-21% фосфору. Фізіологічно лужне добриво.

3. Нерозчинні фосфорні добрива:

- фосфоритне борошно – містить 19-30% фосфору. Фізіологічно лужне добриво. Має вигляд білого або сіруватого порошку.

- кісткове борошно – містить 13-30% фосфору. Фізіологічно лужне добриво. Має вигляд білого або сіруватого порошку.

4. Класифікація калійних добрив та їх характеристика

1. Хлорвмісні калійні добрива:

- калій хлористий – містить54-63% калію. Дрібнокристалічний, мало гігроскопічний порошок червонуватого, а іноді білого кольору. Фізіологічно кисле добриво. Не рекомендується вносити під культури, які чутливі до хлору.

- калійна сіль – містить 30,4% калію. Містить велику кількість натрію, тому цінна для цукрових буряків.

- сильвініт – містить 12-18% калію. Містить багато хлору. Дрібнокристалічна сіль білого кольору, добре розчиняється у воді.

2. Безхлорні калійні добрива:

- калій сульфат – містить 48-54% калію. Негігроскопічний, дрібнокристалічний порошок білого кольору з жовтим відтінком, добре розчиняється у воді. Фізіологічно кисле добриво.

- пічна зола – використовується для всіх с/г культур. Фізіологічно лужне добриво.

- цементний пил – містить10-15% калію. Фізіологічно лужне добриво.

5. Методи розрахунку добрив норм внесення добрив та їх характеристика

Розраховується балансово-розрахунковим методом за формулою Шатилова-Каюмова.

Норма добрив залежить від:

• величини урожаю, яку планують отримати;

• коефіцієнту використання поживних елементів з ґрунту;

• коефіцієнту використання поживних елементів з мінеральних добрив;

• коефіцієнту використання поживних елементів з органічних добрив.

а) при внесенні органічних добрив:

б) без внесення органічних добрив:

Д – норма внесення мінеральних добрив, кг д.р.;

В – винос поживних речовин з 1ц урожаю, кг;

У – урожайність культури;

П – вміст поживних речовин в ґрунті, мг/100г;

К_п - коефіцієнт використання поживних елементів з ґрунту;

30 – постійний коефіцієнт для перерахунку поживних речовин з грамів в кілограми;

До – кількість внесених органічних добрив, т/га;

С_о – вміст поживних речовин в 1т органічних добрив, кг;

К_о - коефіцієнт використання поживних елементів з органічних добрив, %;

К_у - коефіцієнт використання поживних елементів з мінеральних добрив, %.

6. Особливості удобрення озимих культур

До озимих культур відносять наступні культури: озима пшениця, озимий ячмінь, озиме жито, озимий ріпак.

Особливості удобрення озимої пшениці: азотні добрива вносять під час вегетації (підживлення). Виділяють три строки внесення:

1) фаза кущіння – 30% норми – 40-60кг д.р./га;

2) фаза виходу в трубку – 50% норми – 60-90 кгд.р./га.

Перші два строки – це кореневе живлення. Проводиться сівалкою СЗ-3,6 або розкидачем. Як добриво використовують аміачну селітру.

3) фаза колосіння – 20% - 30 кг д.р./га. Як добриво застосовується сечовина.

Підживлення проводиться в один із строків.

Фосфорні добрива вносять під оранку і 10кг д.р./га разом з висівом насіння суперфосфату простого.

Калійні добрива вносять під оранку.

Під інші озимі культури азотні добрива вносять під оранку. Разом з висівом насіння 10кг д.р./га суперфосфату простого.

В богарних умовах вносять:

N – 30-40 кг д.р./га;

Р – 40-50 кг д.р./га;

К – 20-30 кг д.р./га.

Органічні добрива – 20-25 т/га.

Зрошення:

N – 70-80 кг д.р./га;

Р – 80-90 кг д.р./га;

К – 50-60 кг д.р./га.

Органічні добрива – 30-40 т/га.