2.7. Установка модулів пам'яті

Системна плата, звичайно ж, не буде працювати без установленої на нійоперативної пам'яті. Як провило, першими використовуються гнізда (або банки) з найменшими номерами. Часто модулі встановлюються парами, а іноді навіть по чотири. Тому перед установкою модулів пам’яті необхідно ще раз заглянути в документацію до плати; там повинне бути сказане, які гнізда й у якому порядку заповнювати першими і як установити модулі того типу, що використовує ваша плата( рис.2.2.1).

Рис.2.2.1. Установка модулів пам'яті

2.8. Закріплення системної плати в корпусі

Звичайно системна плата закріплюється в корпусі одним або декількома гвинтами й пластмасовими стійками. Якщо корпус новий, спочатку потрібно вставити одну або кілька пластмасових або металевих стійок у спеціально призначені для них отвори. Нижче описана процедура установки плати.

1. Огляньте призначені для стійок отвори в платі. Якщо навколо напаяний металевий кант, отвір призначений для металевої стійки, а якщо канта немає – для пластикової. Тепер металеві стійки потрібно вгвинтити в отвори в шасі корпуса так, щоб вони розташовувалися напроти відповідних їм отворів у платі.

2. Пластикові стійки вставляються знизу в саму плату.

3. У системних платах ATX не використаються пластикові стійки. Плата кріпиться за допомогою семи гвинтів.

4. Візьміть гвинти й пластикові шайби й пригвинтіть плату до шасі.

5. Установіть задню панель роз’ємів вводу-виводу.

6. Установіть шасі із системною платою в направляючі корпусу. Простежте за тим, щоб роз’єми вводу-виводу системної плати АТХ збіглися з відповідними отворами задньої панелі. Системна плата повинна без особливих зусиль встати на призначене їй місце.

7. У платах із пластмасовими стійками перевірте, щоб всі стійки потрапили у відповідні прорізи. Якщо необхідно, несильно похитайте плату з боку в бік. При правильній установці плати всі отвори для гвинтів у платі й шасі корпуса збігаються.

8. Тепер пригвинтіть шасі із системною платою до корпуса комп'ютера.

2.9. Підключення живлення

Установити блок живлення досить просто: потрібно лише помістити його у відповідний відсік корпуса й пригвинтити декількома гвинтами. У нових ATX-платах для підключення живлення використовується тільки одне гніздо, що підключається одним-єдиним способом. У корпусах інших конструкцій як правило використовується два окремих набори контактів, кожний з яких містить по шість провідників. Вони можуть бути не позначені, тому їх легко переплутати. Кожний з них можна вставити двома способами, але правильним є тільки один! У більшості систем ці набори контактів мають позначення P8 й P9. Якщо приєднати їх неправильно, то при включенні живлення можна пошкодити системну плату. У багатьох системах для охолодження процесора використовується вентилятор, його теж варто підключити. Нижче приводиться порядок підключення контактів джерела живлення до системної плати.

1. Якщо в системі використовується гніздо живлення типу ATX, то завдання просте: воно підключається єдиним можливим способом.

2. Якщо ж у вас два 6-провідних набори контактів, з’єднайте їх із системною платою так, щоб два крайніх чорних провідники виявилися поруч у центрі. Обов'язково переконайтеся в правильності підключення, порівнявши із документацією до плати.

3. Якщо на процесорі встановлений вентилятор, обов’язково підключіть живлення й до нього. Для цього можна використати спеціальний відгалужувач для підключення вентилятора до гнізда, що підводить живлення до жорсткого диска. Можливо, для подачі живлення до вентилятора існує спеціальне гніздо - прямо на системній платі(рис.2.2.2).

Рис.2.2.2. Підключення живлення