2.5. Запис параметрів конфігурації

При роботі із системною платою комп'ютера можна навмисно або випадково видалити інформацію з BIOS, тому необхідно записати її важливі параметри. Особливо важлива інформація про параметри жорсткого диска. Якщо більша частина даних при включенні комп'ютера досить легко відновлюється вручну або автоматично, то з інформацією про параметри жорсткого диска інша справа. Сучасні програми BIOS зчитують інформацію про параметри жорстких дисків безпосередньо з пристроїв IDE і SCSI. Однак старим програмам BIOS параметри встановленого жорсткого диска необхідно задавати явно. Варто також записати орієнтацію роз’ємів всіх кабелів.

У комп'ютерах солідних фірм використовуються кабелі й роз’єми із ключами, але в більш дешевих моделях таких “надмірностей” немає. Як правило, у плоских кабелях провідник з номером 1 має інший колір. На роз’ємі пристрою, до якого потрібно підключати такий кабель, також знаходиться яка-небудь мітка, що позначає перший контакт. Хоча викладені рекомендації й вимоги очевидні, часто виникають інциденти, пов'язані з неправильним підключенням кабелів. На щастя, у більшості випадків перевернутий роз’єм або переплутаний кабель не приводять до фатальних наслідків (але тільки якщо цей кабель або роз’єм не стосується до блоку живлення!). Джерело живлення й батареї є винятком із цього правила. Якщо, наприклад, вставити роз’єм живлення системної плати “навпаки” або помістити його не в те гніздо, на шині живлення, розрахованій на 5 В, може виявитися напруга 12 В. При цьому можна буде спостерігати справжній феєрверк із мікросхем, що вибухають. Якщо ж неправильно вставити акумулятор живлення BIOS, мікросхема обов’язково вийде з ладу.

2.6. Установка системної плати

Перед установкою в комп'ютер системної плати необхідно змонтувати на ній процесор і модулі пам'яті. Більшість плат мають перемички, що визначають швидкодію процесора і його робочі напруги. Якщо їх неправильно встановити, система може не працювати взагалі або працювати нестійко, а може навіть пошкодити процесор. Тому при будь-яких сумнівах щодо установки перемичок краще відразу звернутися до документації на системну плату. Щоб установити на системну плату процесор і розсіювач тепла, виконайте ряд дій.

1. Витягніть плату з антистатичного пакета і покладіть її зверху на пакет або на антистатичний килимок.

2. Установіть процесор. Послідовність дій при виконанні цієї процедури залежить від типу гнізда процесора - socket або slot. Для гнізда типу socket знайдіть на процесорі контакт 1: звичайно один з кутів мікросхеми трохи скошений або позначений крапкою, біля нього й перебуває цей контакт. Потім знайдіть контакт 1 в гнізді для процесора на системній платі. Тепер потрібно підняти важіль і помістити мікросхему в гніздо, сполучивши контактні виводи з відповідними отворами. Якщо процесор у гніздо не входить, перевірте, чи правильно він орієнтований і чи збігаються контакти. Коли процесор сяде як треба, опустіть важіль, щоб зафіксувати його в гнізді. Якщо розсіювач тепла не був закріплений на процесорі відразу, то тепер саме час його встановити.  Для гнізда типу slot необхідно встановити універсальний кріпильний механізм, що складається зі стійок кріплення процесора й механізму підтримки радіатора. Більшість процесорів для гнізда slot мають вже встановлений радіатор. Не забудьте підключити роз’єм живлення вентилятора. При монтажі процесора будьте обережні, не прикладайте значних зусиль: можна пошкодити як сам процесор, так і системну плату або розташовані в безпосередній близькості з гніздом slot елементи.

3. Прочитайте в документації виробника плати, як правильно встановити на платі перемички для роботи з конкретним процесором. У документації повинна бути схема, що показує розташування перемичок, і таблиця з варіантами їхньої установки для різних типів процесорів.