4. Оформлення контурів лекал

Спочатку вирізують лекала по контурах зрізів, які з'єднуються насамперед (кокетки, рельєфи, бічні, середні, плечові). На криволінійних ділянках залишають запас для перевірки спряженості. По однойменних надсічках лекала накладають монтованими зрізами одне на друге на дві ширини швів. Перевіряють горловину, пройму, низ виробу, окат та низ рукава (рис. 3.3, 3.5). Кінці зрізів деталей виробів на підкладці та без підкладки оформлюють по-різному (рис. 3.4).

Рис. 3.3 - Схема перевірки Рис.3.4 - Схема оформлення кінців

спряженості контурів зрізів деталей

деталей рукава

б

Рис.3.5 - Спряженість зрізів основних лекал;

а - схеми перевірки спряженості основних лекал;

б- схеми відпрацювання зрізів спинки і пілочки піджака на технологічність.

5. Технічні вимоги до оформлення та збереження лекал

На лекала-еталони основних та похідних деталей і на робочі лекала наносять маркувальні позначення та дані, які визначають технічні вимоги на технологічну обробку і розкрій матеріалів. Маркують лекала деталей швейних виробів з позначенням ведучих розмірних ознак типових фігур жінок, чоловіків, дівчаток і хлопчиків .

На лекала швейних виробів наносять наступні маркувальні дані:

1. найменування лекал (оригінал чи еталон);

2. найменування виробу (вказують на одній із основних деталей комплекту лекал);

3. номер моделі;

4. призначення лекал (основні, похідні, допоміжні);

5. найменування деталі чи код (пілочка, спинка, підборт тощо) та кількість деталей для розкрою;

6. розміри виробу (зріст, обхват грудей, обхват талії чи стегон), см.

На одній із основних деталей (пілочці або спинці) комплекту лекал-оригіналів додатково вказують:

1. рекомендовані по моделі інтервали абсолютних значень зросту й обхвату грудей, наприклад (158-176)-(88-104);

2. номер конструктивної основи;

3. підпис і прізвище конструктора-розробника;

4. дату розробки;

5. дату, підпис і прізвище перевіряючого провідного конструктора.

На лекалах-оригіналах і лекалах-еталонах наносять лінії вимірювань наступних ділянок: ширина спинки на рівні зняття виміру "ширина спинки"; ширина пілочки на рівні зняття виміру "ширина грудей"; ширина виробу на лекалах пілочки і спинки на рівні глибини пройми; ширини лекал пілочки і спинки на рівні лінії талії, стегон і низу. На лекалах рукавів наносять лінії вимірювань верхньої та нижньої частин рукава на рівнях ліній окату, ліктя та низу.

На одному з лекал комплекта (зазвичай на лекалі верху спинки) пишуть специфікацію лекал.

Специфікація – це таблиця, де перераховано найменування всіх лекал, що входять в комплект, їх кількість та кількість деталей крою.

Для розкрою деталей виробу на лекалах наносять наступні позначення:

1. лінію поздовжнього напрямку тканини - напрямок нитки основи (н.о.);

2. лінії допусимих відхилень від поздовжнього напрямку;

3. лінії мінімальної і максимальної ширини доточок в місцях їхнього розташування відповідно до нормативних документів;

4. контрольні надсічки для суміщення деталей в процесі з'єднання.

На лініях зрізів всього комплекту лекал-еталонів та робочих лекал на відстані 1мм. через кожні 8-10 см. ставлять клеймо ВТК.

Робочі лекала, які знаходяться у виробництві, перевіряють за допомогою лекал-еталонів і таблиці вимірів із технічного опису не рідше одного разу в місяць. Лекала-еталони перевіряють один раз в квартал.

Лекала на швейні вироби повинні бути виготовлені з точністю ±1мм по кожному зрізу.

Умови зберігання лекал повинні забезпечувати збереженість метрологічних та інших характеристик.

Контрольні та робочі лекала на швейні та трикотажні вироби повинні зберігатись у підвішеному стані або на стелажах у порядку наростання номерів. Лекала повинні зберігатись в нормальних кліматичних умовах (температура - 18-20°С, вологість - 45-50%) на відстані не менше 1м. від обігрівальних пристроїв, не допускається попадання прямих сонячних променів.

За виходом терміну дії технічного опису повинно проводитись списання лекал.

9