Лекція 1: Призначення та застосування нормативно-технічної документації під час розкрою. Розробка креслень лекал на швейні вироби.
Питання теми
Призначення та застосування нормативно-технічної документації під час розкрою
Класифікація лекал
Методика побудови лекал-оригіналів деталей конструкції швейних виробів
Оформлення контурів лекал
Технічні вимоги до оформлення та збереження лекал
1. Призначення та застосування нормативно-технічної документації під час розкрою
В Україні для виготовлення одягу за замовленнями населення діють наступні нормативні документи:
ДСТУ 1530-84. Одяг верхній платтяного асортименту жіночий і для дівчаток за замовленням населення. Загальні технічні умови.
ДСТУ 1512-92. Одяг верхній пальтово-костюмного асортименту за замовленнями населення. Загальні технічні умови.
ДСТУ 1732-92. Одяг верхній із натуральної та штучної шкіри за замовленнями населення. Загальні технічні умови.
ДСТУ 1695-90. Одяг верхній відремонтований. Загальні технічні умови.
ДСТУ 1971-92. Одяг верхній з плащових тканин за замовленнями населення. Загальні технічні умови.
ДСТУ 1844-92. Одяг хутряний за замовленнями населення. Загальні технічні умови.
Креслення лекал деталей одягу є технічним документом, який визначає конструкцію, форму і розміри деталей, технічні умови на їхню розробку та розкрій. В ході побудови лекал користуються відповідною нормативно-технічною документацією.
Вихідними даними для розробки креслень лекал деталей одягу є технічне креслення модельної конструкції, властивості матеріалів, з яких рекомендовано виготовляти виріб та вибрані методи обробки.
2. Класифікація лекал
В залежності від застосування лекала розподіляють на контрольні та робочі. Контрольні лекала призначені для контролю робочих лекал. Робочі лекала призначені для розкрою швейних виробів, нормування, перевірки крою.
Розробка контрольних лекал має два етапи.
Спочатку розробляють лекала-оригінали, які повністю відповідають оригіналу зразка моделі базового розміру та зберігають основні і допоміжні лінії побудови.
Лекала виготовляють з тонкого (товщиною 0,2…1,62 мм.) картона. Вологість картона не повинна перевищувати 8% при нормальній відносній вологості 60…65%.
На другому етапі розробляють лекала-еталони на основі лекал-оригіналів шляхом їхньої градаціїї на всі розміри і зрости, які рекомендовані для певної повнотно-вікової групи. Вони призначені для виготовлення зразків-еталонів швейних виробів та для перевірки точності і якості робочих лекал, їх виготовляють із електроізоляційного картону марок ЕВ (ГОСТ 2824-75), АГ (ГОСТ 4194-78).
Робочі лекала виготовляють, копіюючи лекала-еталони. Вони призначені для виконання розкладки при нормуванні витрат матеріалів, крейдування розкладки лекал на матеріалі, для виготовлення трафаретів для розкрою матеріалів та для перевірки якості крою. їх також виготовляють із електроізоляційного картону товщиною 0,7-0,8 мм марок ЕВ, АГ.
До основних лекал відносяться деталі, що викопіюванні із креслення основи (пілочка, спинка, рукави, нижній комір).
Похідними лекалами в одязі є ті, котрі розробляються на базі основних. До них належать лекала деталей із тканини верху (підборт, верхній комір, клапани, обшивки та підзори кишень, пати, погони та інші дрібні деталі); деталі підкладки (пілочки, спинки, рукава, штанів, підзори, клапанів, пат); в одязі жіночого асортименту - мішковина кишень; деталі прокладок (бортова прокладка та її допоміжні шари, прокладки в низ рукава, в нижній комір, шлицю, повздовжники кишень, прокладки в лацкани, мішковини кишень, плечові накладки тощо).
Класифікація лекал може бути подана у вигляді схеми (рис.4.1).
