1.3. Емоції і мотиви

Регулювання дій може відбуватися в двох принципово різних формах: у формі безпосередньої реакції і у формі цілеспрямованої активності. Більше елементарні форми поведінки людини - реактивні - є емоційними процесами, більш складні - цілеспрямовані - здійснюються завдяки мотивації. Отже, мотиваційний процес можна розглядати як особливу форму емоційного. Таким чином, мотивація - це емоція плюс спрямованість дії. Емоційна поведінка є експресивним, а не орієнтованим на мету, і тому його напрям змінюється разом зі зміною ситуації. Між цими двома формами поведінки розташовуються дії, метою яких є розрядка емоцій.

Поведінка людини в більшості випадків містить як емоційні, так і мотиваційні компоненти, тому на практиці їх не легко відокремити один від одного.

1.4.Структура емоційних реакцій дошкільника. Особливості емоцій.

До дошкільного віку змінюється структура самих емоційних реакцій.

1. Емоційна сфера

Малюки

Сприйняття афективно забарвлене.

Емоційність обумовлена конкретною ситуацією:

-- Чи може отримати предмет

-- Успішно чи діє з іграшкою

-- Чи допомагає йому дорослий

Дошкільники

Більше спокійний емоційний фон сприйняття.

Емоційність обумовлена розвиваються уявленнями:

-- Бажання

-- Подання

-- Дія

-- Емоції

Емоційні процеси більш керовані.

2. У загальній структурі поведінки дитини змінюється функціональне місце афекту

Малюки

Включаючись в дію, дитина не передбачає наслідків і не переживає:

-- з приводу вчинку,

-- з приводу його наслідків

Оцінка дорослого (похвала - осуд).

Афект - Остання ланка в ланцюжку подій

Дошкільники

В емоційному уявленні дитини міститься:

-- майбутній результат,

-- його оцінка дорослим

Дитина передбачає негативний (позитивний результат), несхвалення (схвалення).

Переживання після оцінки дорослого.

Афект - Перша ланка в ланцюжку розгортання подій.

Дорослий допомагає дитині створювати потрібний позитивний образ майбутнього події, наприклад, вихователь у дитячому садку може вимагати негайно привести у порядок приміщення після гри або розповісти дітям, як їм буде приємно побачити свою кімнату чистою.

Особливості емоцій у дошкільному віці

У процесах діяльності, пізнання навколишньої дійсності і себе, спілкування з дорослими й однолітками дитина переживає різноманітні емоції, виявляє своє ставлення до того, що її оточує, що з нею відбувається. Ці переживання утворюють сферу емоцій, які є формою відображення дійсності, наслідком задоволення або незадоволення потреб.

Емоції (лат. emovere - хвилювати, збуджувати) - психічні стани і процеси, виражені у формі безпосереднього переживання ставлення людини до світу, до того, що вона почуває і робить.

Вони виникли як засіб, що дає змогу живим організмам визначати біологічну значущість зовнішніх впливів і внутрішніх станів. Це - узагальнена чуттєва реакція у відповідь на сигнали, які зумовлюють зміни у фізіології організму - у свідомості людини постають не образи предметів і явищ, а переживання.

Період від двох до шести років називають віком ефективності, який характеризують бурхливі, нестійкі емоції, швидкий перехід від одного емоційного стану до іншого.

Афективність (лат. affectus - пристрасть, хвилювання) - бурхливе реагування на ситуацію, швидкий перехід від одного емоційного стану до іншого, емоційна імпульсивність, що виявляється у неприродних інтонаціях, міміці, жестах, позах, мовних зворотах тощо.

Дитину легко налякати, розсердити, зацікавити, викликати у неї задоволення, радість. Вона відкрита до сприйняття і впливу емоцій, які переживають інші діти й дорослі ("емоційна заражуваність").

Висновки до першого розділу

Малюки люблять дивувати своїх батьків, як з кожним днем ​​вони пізнають щось нове, освоюють і при цьому виявляють свої емоції, що викликає неприхований інтерес з боку мам і тат. Дуже захоплююче заняття. Емоційний розвиток дитини дошкільного віку - важливий момент, на якому варто зупинитися і поговорити детальніше.

Дошкільне дитинство – особливий період в розвитку дитини, коли розвиваються загальні здібності,необхідні кожній людині в будь-якому виді діяльності.

Зараз діти стали менш чутливими до почуттів інших, вони не завжди можуть зрозуміти їх, не можуть висловити й усвідомити свій внутрішній стан і свій настрій, і часто виявляють його в різкій формі. Емоції відіграють важливу роль в житті дитини. Виявляючись у поведінці, вони інформують дорослого про те, що дитині подобається, що дратує. По мірі того, як дитина росте, її емоційний світ стає різноманітнішим і багатшим.

Розділ 2

Розвиток емоційної сфери дошкільника